Рішення

від 12.10.2015 по справі 913/573/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 жовтня 2015 року Справа № 913/573/15

Провадження № 6/913/573/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Виробничо - торгівельна фірма В«УніверсалВ» , м. Луганськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК РовенькиантрацитВ» ,

м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про стягнення 331 495 грн. 49 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 331 495 грн. 49 коп., в тому числі: заборгованість за поставлену продукцію за договором поставки № 1703-ДС/П-2014 від 01.04.2014 в сумі 290 791 грн. 58 коп., заборгованість за поставлену продукцію за договором поставки № 31/14 від 16.04.2014 в сумі 40 703 грн. 91 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 25.09.2015 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що в позові неправомірно поєднано вимоги за двома договорами поставки.

Разом з цим відповідач зазначає, що відповідно до умов договорів він повинен був поставити у власність позивача продукцію в асортименті, кількості, у строки, за ціною та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорах та специфікаціях, які є невід'ємними частинами договорів.

Відповідно до положень договорів, постачання продукції відбувається партіями, що визначається заявками покупця. Проте, позивачем вказаних заявок до суду не надано.

Відповідно до п.5.3 договору, датою поставки вважається дата, вказана на відповідних товаросупровідних документах, однак, відповідача зазначає, що в жодній накладній, доданій до позовної заяви, такої дати не вбачається. Позивачем для розрахунку суми позову використовувалась не дата, яка повинна бути зазначена покупцем, а дата накладної, що є реквізитом документу.

Отже, доказом факту здійснення господарської операції є первинний документ документ, на який покладено функцію фіксації факту здійснення господарської операції.

Оскільки первинний документ повинен містити відомості про господарську операцію, то він повинен мати всі обов'язкові реквізити.

В обґрунтування цього, відповідач зазначає, що видаткові накладні № РН- 0000388 від 01.07.2014, №РН- 0000389 від 01.07.2014, № РН- 0000397 від 03.07.2014, №РН- 0000398 від 03.07.2015, №РН- 0000399 від 03.07.2014, №РН- 0000405 від 07.07.2014, №РН- 0000407 від 08.07.2014, №РН- 0000377 від 23.06.2014 не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», оскільки в них не вказана посада особи, яка отримала товар, а тому не можуть бути первинним документом, який в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України може бути допустимим доказом (фіксувати факт) проведення господарської операції з поставки/ передачі товарів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

01.04.2013 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 1703-ДС/П-2014, відповідно до якого позивач, як постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукти харчування в асортименті, кількості, строки та за ціною узгодженими за договором. Відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

Також між сторонами було підписані додатки до договору та специфікації.

Згідно п.3 договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дня поставки партії товару.

Також між сторонами було підписано Специфікації №1 і №2 до договору.

На виконання умов договору позивача, за відповідними накладними, в період з 01.07.2014 року по 18.07.2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 290 791,58 грн. який відповідач отримав але не оплатив в повному обсязі, у зв'язку з чим залишилась заборгованість на вказану суму.

В той же час, 16.04.2014 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 31/14, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідний товар на умовах договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Згідно п. 5.3 договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дня поставки партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив за відповідними накладними в період з 23 червня 2014 року по 15 липня 2014 року товар на загальну суму 40 703,91 грн. Але відповідачем оплата отриманого товару здійснена не була, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на вказану суму.

Тобто, загальна сума заборгованості за поставлений товар становить 331 495 грн. 50 коп.

Оскільки відповідачем вказана сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, який зокрема обґрунтовує посиланням на норми ст. ст. 530, 655, 691, 692, 712 ЦК України та інші.

Відповідач проти позову заперечив з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

01.04.2014 між ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» (Покупець, відповідач у справі) та ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал» (Постачальник, позивач у справі) був укладений договір поставки № 1703-ДС/П-2014.

Згідно п. 1 договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукти харчування в асортименті, за кількістю, в строки, за ціною і з якісними показниками узгодженими сторонами за даним договором.

Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти і оплатити поставлену в його власність продукцію на умовах договору.

Згідно п. 2.5 договору продукція вважається переданою постачальником і прийнятою покупцем за фактичною кількістю продукції згідно даним, зазначеним в товарних або товарно-транспортних накладних, а за якістю - за показниками, вказаними в сертифікатах якості виробника, ДОСТ, ТУ та іншим вимогам до цієї продукції.

Згідно п. 4 договору поставка продукції здійснюється партіями, узгодженими згідно заявки покупця.

Датою поставки продукції вважається фактична дата поставки продукції покупцю.

Згідно п. 5.1 договору загальна сума договору визначається як вартість усіх партій продукції, прийнятих протягом дії договору. Загальна вартість продукції, що постачається за договором не може перевищувати 2 688 999, 74 грн.

Згідно п. 5.3 договору розрахунки за продукцію, що постачається здійснюється покупцем протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дня поставки відповідної партії продукції.

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір вступає в силу і діє до 31.03.2015 року включено, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань.

На виконання умов договору, позивачем за видатковими накладними за період з 01 липня 2014 року по 18 липня 2014 року (арк. справи 35-50) було поставлено узгоджений між сторонами товар на загальну суму 290 791,58 грн.

Відповідачем доказів оплати товару не надано, позовні вимоги в цій частині не оспорено.

В той же час, 16.04.2014 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 31/14 за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та поплатити певний товар на умовах договору.

Умови договору № 31/14 щодо порядку постачання, отримання, оплати та інші є аналогічними договору № 1703-ДС/П-2014.

На виконання умов договору, позивачем за видатковими накладними за період з 23 червня 2014 року по 15 липня 2014 року (арк. справи 51-54) було поставлено узгоджений між сторонами товар на загальну суму 40 703, 91 грн.

Відповідачем доказів оплати товару не надано, позовні вимоги в цій частині не оспорено.

Усього з заявками відповідача, останньому було поставлено товару за зазначеними договорами на загальну суму 331 495 грн. 50 коп. Вказане підтверджується як видатковими накладними так і податковими накладними за зазначений період. В той же час, отримання товару підтверджується довіреностями виданими представникам відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей. Також сума боргу підтверджена відповідачем за актом звірення розрахунків за період з 01.07.2014 по 31.10.2014.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011).

Тобто, зобов'язання з оплати отриманого товару у відповідача виникло з моменту прийняття цього товару.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

В даному випадку, позивач поставив відповідачу певний товар, який останній отримав, але в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 59 679 грн. 24 коп.

Тобто, на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлену продукцію в сумі 331 495 грн. 50 коп.

Відповідач доказів повної оплати отриманої продукції не надав. В той же час, доводи відповідача за відзивом не відповідають фактичним обставинам справи та наведеним вище доказам, у зв'язку з чим судом відхиляються.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 6 629 грн. 91 коп. слід покласти на відповідача у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Ровенькиантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, буд. 30/1 код ЄДРПОУ 37713861, на користь:

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Універсал», м. Луганськ, 8-й Лутугінський проїзд, буд. 6, код ЄДРПОУ 37384893, заборгованість в сумі 331 496 грн. 49 коп., в тому числі: заборгованість за договором № 1703-ДС/П-2014 від 01.04.2014 в сумі 290 791 грн. 58 коп., заборгованість за договором поставки № 31/14 від 16.04.2014 в сумі 40 703 грн. 91 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6 629 грн. 91 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 19.10.2015.

Суддя Т.А. Василенко