Ухвала

від 13.10.2015 по справі 914/2598/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.10.2015 р. Справа № 914/2598/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Схід-постач», м. Харків; до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів; про:стягнення заборгованості за договором поставки №ВЗК-323/12 від 29.11.2012р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 17.07.2015р.); від відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність №3791 від 29.12.2014р.).

17.09.2015р. на розгляд господарського суду у справі №914/2598/15 від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Вказане клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відповідач обгрунтовує розбіжністю між дійсним підписом голови правління ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» ОСОБА_3Я та підписом вчиненим у довіреностях про отримання товару та необхідністю встановлення обставин чи дійсно відповідач отримував товар та чи підпис на довіреностях №1963 від 04.12.2012р., №11 від 22.01.2013р. виконано ОСОБА_3, а також чи належить підпис в накладній в графі «Прийняв» належить ОСОБА_4

Разом з тим, 17.09.2015р. від позивача по справі надійшли заперечення щодо клопотання про призначення експертизи. У запереченнях позивач зазначає, що довіреність на отримання за своєю правовою природою є первинним документом, що фіксує волевиявлення покупця про уповноваження конкретної особи на отримання від його імені відповідного товару у постачальника. Крім того, ствердив, що Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. №99 (в редакції від 01.06.2008р.) не передбачено обов'язку постачальника перевіряти справжність підпису особи, яка видала довіреність, а отже відсутні підстави не відпускати товар на підставі наданої відповідачем довіреності. Також зазначив, що у відповідності до п. 5 Інструкції довіреність підписана крім керівника підприємства відповідача - ОСОБА_3 ще й головним бухгалтером ОСОБА_5

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

При цьому, необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зі змісту ст. 41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов'язок.

Згідно приписів п. 2 Постанови Пленуму ВГС України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на все вищенаведене, беручи до уваги те, що довіреності окрім керівника підприємства відповідача - ОСОБА_3 підписані ще й головним бухгалтером ОСОБА_5 та засвідчені відтиском печатки ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів наявних у матеріалах справи, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 79, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» про призначення у справі судової експертизи відмовити.

Суддя Крупник Р.В.