Рішення

від 13.10.2015 по справі 915/1631/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 915/1631/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» , вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 14371869)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» , вул. Декабристів, 1/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35473242)

про стягнення заборгованості за договором № 16-01/2-028 від 01.11.2012 року у сумі 3 780, 39 грн., у тому числі: 2 406, 18 грн. - заборгованість по орендним платежам; 599, 52 грн. - заборгованість по комунальним платежам; 501, 98 грн. - пені; 25, 19 грн. - 3 % річних; 247, 52 грн. - інфляційних втрат.

Представники сторін не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» з позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором № 16-01/2-028 від 01.11.2012 року у сумі 3 780, 39 грн., у тому числі: 2 406, 18 грн. - заборгованість по орендним платежам; 599, 52 грн. - заборгованість по комунальним платежам; 501, 98 грн. - пені; 25, 19 грн. - 3 % річних; 247, 52 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 24.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 13.10.2015 року.

В судовому засіданні 13.10.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (арк. 36, 51).

21.09.2015 року до господарського суду Миколаївської області від позивача ПАТ В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому позивач також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. 45).

Подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача розглянуто судом та задоволено.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в позовній заяві та письмових поясненнях (арк. 40-41) позивачем зазначено наступне.

Між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» (орендодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» (орендар) 01.11.2012 року був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 16-01/2-028 зі строком дії з 01.11.2012 року по 30.09.2015 року.

На виконання умов договору майно на підставі акту прийому-передачі було передано в оренду.

Додатковою угодою № 1 сторони погодили, що неотримання рахунків не звільняє орендаря від компенсації орендодавцеві витрат на комунальні та експлуатаційні послуги та оплати орендних платежів.

Орендар частково порушуючи умови Договору та умови Додаткової угоди № 1 від 01.12.2014 року, не сплатив орендну плату за користування орендованим приміщенням за період з лютого 2015 року по травень 2015 року та комунальні платежі за лютий 2015 року - травень 2015 року, у зв'язку з чим 31.05.2015 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» було підписано акт повернення нежитлового приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 1/1, в порядку ст. 795 Цивільного кодексу України.

В зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано відповідачу пеню за порушення договірних зобов'язань в сумі 501, 98 грн.; 3 % річних в сумі 25, 19 грн. та інфляційні втрати в сумі 247, 52 грн.

Із посиланням на вищевикладене та приписи ст. 121 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 759, 762, 785 ЦК України, ст. 193, 283, 286, 291 ГК України, ст. 2, 54-57 ГПК України та на умови Договору представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвала господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 03.09.2015 року, направлена на адресу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» , вул. Декабристів, 1/1, м. Миколаїв, 54001, повернута до суду поштовою установою із відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. 37-39).

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 24.09.2015 року отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. 52).

Як вбачається зі Спеціального витягу з ЄДРЮОФОП місцезнаходженням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» є вул. Декабристів, 1/1, м. Миколаїв, 54001 (арк. 46-47).

Отже, процесуальні документи направлялись на правильну адресу відповідача.

При цьому, судом також враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» (орендодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» (орендар) 01.11.2012 року був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 16-01/2-028 (арк.10-14).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Декабристів, 1/1, загальною площею 30, 6 кв. метрів (далі - приміщення), для використання з метою розміщення в ньому офісу, а орендар зобов'язується оплачувати орендодавцю плату за користування (далі - орендну плату). План приміщення визначений у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

В подальшому сторони Додатковою угодою № 1 від 01.12.2014 року погодили зменшити площу орендованого приміщення до 10, 3 кв. м. (п. 1.1 Додаткової угоди) (арк. 17).

Відповідно до п. 1.3 Договору строк оренди приміщення встановлюється: з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення і до 30.09.2015 року.

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору орендодавець зобов'язаний надати в 10-денний строк з моменту підписання цього договору приміщення орендарю по акту прийому-передачі, у якому вказується технічний стан приміщення та інженерного устаткування в момент здачі приміщення в оренду.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, що є предметом договору № 16-01/2-028 від 01.11.2012 року, про що між сторонами було підписано Акт прийому-передачі приміщення (арк. 16).

В подальшому 31.05.2015 року орендар повернув, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, що є предметом договору № 16-01/2-028 від 01.11.2012 року, про що між сторонами було підписано Акт прийому-передачі (повернення) приміщення від 31.05.2015 року (арк. 18).

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору орендар зобов'язаний у встановлений термін вносити орендну плату за орендоване приміщення.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди) за користування приміщенням орендар сплачує орендну плату з розрахунку 48, 35 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ, в місяць. Орендна плата за повний місяць оренди складає 415, 01 грн., крім того ПДВ - 83 грн. Загальна сума орендної плати за повний місяць оренди з ПДВ складає 489, 01 грн.

У випадку, якщо орендна плата сплачується за період користування приміщенням, який менше календарного місяця, орендна плата сплачується орендарем пропорційно до розрахункового періоду користування.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору розмір орендної плати за поточний місять визначається з урахуванням її індексації шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Таке коригування не застосовується в разі дефляції (зниження загального рівня цін) у відповідному місяці. Індекс інфляції для визначення орендної плати за перший місяць дії договору дорівнює 1. Зміна орендної плати на індекс інфляції не потребує внесення змін до п. 3.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди) в зазначений в п. 3.1 цього договору розмір орендної плати не входять витрати комунальних та експлуатаційних послуг, а саме: електропостачання, газопостачання та його технічне обслуговування, водопостачання, водовідведення, вивіз побутового сміття.

Орендар компенсує орендодавцю вказані у цьому пункті витрати, які розраховуються та сплачуються додатково на підставі виставлених орендодавцем рахунків, виходячи з обсягів спожитих орендарем послуг пропорційно займаній площі орендованого приміщення.

Неотримання рахунків не звільняє орендаря від компенсації орендодавцеві витрат на комунальні та експлуатаційні послуги.

Компенсація комунальних послуг здійснюється за минулий місяць, на підставі рахунків орендодавця, які він виставляє не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Орендар здійснює оплату зазначених рахунків орендодавця протягом п'яти календарних днів з моменту отримання орендарем такого рахунку . На вимогу орендаря орендодавець надає розрахунок таких компенсацій та копії підтверджуючих документів, що є у наявності орендодавця.

Відповідно до п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди) орендна плата вноситься один раз на місяць починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендареві по акту прийому-передачі не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного розрахункового місяця на поточний рахунок орендодавця № 361980006980 у ПАТ «АКБ «КИЇВ», код ЄДРПОУ 14371869, код банку 322498, на підставі наданого орендодавцем рахунку.

Неотримання рахунків не звільняє орендаря від орендної плати у визначений у цьому пункті строк.

По закінченні кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній акт наданих послуг.

Відповідно до п. 3.6 Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщення. Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщення про повернення приміщення від орендаря до орендодавця або звільнення приміщення, здійснене відповідно до п. 2.2.4 цього Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі або звільнення приміщення здійснене відповідно до п. 2.2.4 цього Договору.

Судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконувались взяті на себе за договором зобов'язання щодо сплати орендних платежів та компенсації витрат на комунальні та експлуатаційні послуги.

Так, позивачем нараховано відповідачу орендну плату за період користування майном з лютого 2015 року по травень 2015 року в сумі 2 406, 18 грн., а саме:

- за лютий 2015 року орендна плата становить 528, 85 грн.;

- за березень 2015 року орендна плата становить 556, 88 грн.;

- за квітень 2015 року орендна плата становить 617, 03 грн.;

- за травень 2015 року орендна плата становить 703, 42 грн.

Крім того, позивачем також нараховано відповідачу відшкодування комунальних послуг за період користування майном з лютого 2015 року по травень 2015 року в сумі 599, 52 грн., а саме:

- за лютий 2015 року комунальні послуги становлять 301, 81 грн.;

- за березень 2015 року комунальні послуги становлять 131, 76 грн.;

- за квітень 2015 року комунальні послуги становлять 107, 80 грн.;

- за травень 2015 року комунальні послуги становлять 58, 15 грн.

Детальний розрахунок орендної плати та комунальних послуг підтверджується довідкою банку станом на 19.08.2015 року, яка наявна в матеріалах справи (арк. 27).

Судом також встановлено, що між сторонами підписувались акти наданих послуг згідно договору від 28.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року (арк. 19-24). Як зазначив представник позивача в письмових поясненнях, акти за травень 2015 року були направлені відповідачу, однак останнім не повернуті (арк. 40-41).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Як вказано вище, умовами п. 3.3 Договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на місяць не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного розрахункового місяця. Тобто, умовами договору сторони погодили, що орендна плата сплачується щомісячно до 20 числа кожного місяця, незалежно від направлення позивачем рахунків та складання актів наданих послуг. За таких обставин, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період користування майном з лютого 2015 року по травень 2015 року в сумі 2 406, 18 грн., оскільки строк оплати вказаних платежів настав.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача орендної плати за період користування майном з лютого 2015 року по травень 2015 року в сумі 2 406, 18 грн. підлягає задоволенню.

При цьому, судом встановлено, що умовами п. 3.2 Договору передбачено, що компенсація комунальних послуг здійснюється за минулий місяць, на підставі рахунків орендодавця, а оплата зазначених рахунків проводиться протягом п'яти календарних днів з моменту отримання орендарем такого рахунку. При цьому, неотримання рахунків не звільняє орендаря від компенсації орендодавцеві витрат на комунальні та експлуатаційні послуги, однак, не свідчить про звільнення орендодавця від обов'язку щодо направлення рахунків. Таким чином, умовами п. 3.2 Договору сторони передбачили, що строк оплати по комунальних платежам обчислюється після спливу п'яти календарних днів з моменту одержання орендарем рахунків на оплату.

Позивачем в порушення п. 3.2 Договору не подано суду доказів направлення відповідачу рахунків на оплату комунальних платежів, доказів отримання останнім та коли вказаних рахунків або доказів ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа). Таким чином, відсутність доказів направлення рахунків та дати їх отримання відповідачем (відмови від отримання), унеможливлює встановлення строку оплати вказаних рахунків (ст. 530 ЦК України).

Посилання представника позивача як на підставу направлення рахунків на Список № 1 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 02.06.2015 року, з якого вбачається направлення відповідачу поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0100115995264 (арк. 25, 43), не є належним доказом направлення рахунків, оскільки неможливо встановити які саме та чи всі рахунки були направлені відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача відшкодувань комунальних послуг за період користування майном з лютого 2015 року по травень 2015 року в сумі 599, 52 грн., оскільки позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, що строк оплати по вказаним рахункам станом на день розгляду справи настав. В цій частині позову слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 501, 98 грн. - пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 Договору стягнення заборгованості по орендній платі провадиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення. Орендар повинен також сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочення платежів з орендної плати за період з 26.02.2015 року по 19.08.2015 року в сумі 501, 98 грн. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (простроченої орендної плати в кожному місяці) за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов договору. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 28). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 501, 98 грн., яка є підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 25, 19 грн. - 3 % річних та 247, 52 грн. - індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Позивачем нараховано відповідачу 247, 52 грн. - індексу інфляції за прострочення платежів з орендної плати з березня 2015 року по липень 2015 року, а також 25, 19 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 26.02.2015 року по 19.08.2015 року.

Перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Детальний розрахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних наявний в матеріалах справи (арк. 28).

Отже, позов в частині стягнення з відповідача 25, 19 грн. - 3 % річних та 247, 52 грн. - індексу інфляції підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 44-49 ГПК України, ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягає стягненню зі сторін в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» , вул. Декабристів, 1/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35473242) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» , вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 14371869, н/р 32079421601 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024):

- 2 406, 18 грн. (дві тисячі чотириста шість грн. 18 коп.) - заборгованості по орендним платежам;

- 501, 98 грн. (п'ятсот одна грн. 98 коп.) - пені;

- 25, 19 грн. (двадцять п'ять грн. 19 коп.) - 3 % річних;

- 247, 52 грн. (двісті сорок сім грн. п'ятдесят дві коп.) - інфляційних втрат.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в позові в частині стягнення 599, 52 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 52 коп.) - заборгованості по комунальним платежам.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний банк В«КИЇВВ» , вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 14371869) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980):

- 193, 16 грн. (сто дев'яносто три грн. 16 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«М-Інвест-БудВ» , вул. Декабристів, 1/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35473242) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980):

- 1 024, 84 грн. (одна тисяча двадцять чотири грн. 84 коп.) - судового збору.

Наказ видати державній податковій інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 19.10.2015 року

Суддя Е.М. Олейняш