Рішення

від 13.10.2015 по справі 915/1489/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 915/1489/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Свіщук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.12.2014р. №04/1050

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 10.09.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263)

до відповідача: Очаківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (57550, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 6, код ЄДРПОУ 00702446)

про: стягнення 51353,94 грн., -

Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Очаківської районної державної лікарні ветеринарної медицини 51353,94 грн., з яких: 34303,05 грн. основного боргу, 380,01 грн. 3% річних, 7617,99 грн. пені та 9052,89 індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №ТП-Б-2013279-МГ від 30.12.2014р. в частині повної та своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою суду від 20.08.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 15.09.2015р. о 16:00.

10.09.2015р. за вх.№16723/15 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

15.09.2015р. за вх.№17122/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

15.09.2015р. за вх.№17098/15 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 15.09.2015р. оголошувалась перерва до 13.10.2015р. о 14:00.

13.10.2015р. за вх.№18995/15 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу не заперечував, виникнення вказаного боргу пояснив недостатнім фінансуванням лікарні з державного бюджету. Щодо нарахованих на суму основного боргу 3% річних, пені та індексу інфляції відповідач просив суд їх не стягувати у зв’язку з тяжким фінансовим станом та відсутністю коштів.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

30.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (Постачальник, позивач) та Очаківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (Споживач, відповідач) укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №ТП-Б-2013279-МГ, відповідно до якого Постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.п. 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 3-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу та акта виконаних робіт за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних Постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.5, 4.6 договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8.00 годин першого дня місяця до 8.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу за 5 днів до початку місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п’ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У відповідності до п.6.2.2 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і поширює свою дію на відносини, які склалися між сторонами починаючи з 1 січня 2015 року та укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

На виконання умов договору позивач поставив та транспортував відповідачу, а відповідач прийняв та спожив природний газ за період лютий-березень 2015 року на загальну суму 34357,42 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами прийому-передачі природного газу від 28.02.2015р. за лютий 2015р. на суму 25569,78 грн. та від 31.03.2015р. за березень 2015 року на суму 8787,64 грн.

Натомість відповідачем не виконані свої договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати природного газу, внаслідок чого з урахуванням переплати відповідачем за минулі періоди, борг відповідача перед позивачем склав 34303,05 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати природного газу стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №ТП-Б-2013279-МГ від 30.12.2014р. в частині повної та своєчасної оплати природного газу, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 34303,05 грн., проти чого відповідач не заперечує.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Миколаївгаз» про стягнення з відповідача 34303,05 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги надані позивачем в додатках до позовної заяви розрахунки 3% річних та індексу інфляції, вважає їх обґрунтованими.

За таких обставин є обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги ПАТ «Миколаївгаз» про стягнення з відповідача 380,01 грн. 3% річних за період з 06.03.2015р. по 27.07.2015р. та 9052,89 індексу інфляції за період з березня по червень 2015 року включно.

При цьому господарський суд не приймає до уваги заперечень відповідача проти нарахування йому 3% річних та індексу інфляції з посиланням на тяжкий фінансовий стан та відсутність коштів, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Така ж правова позиція викладена і у п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин у суду відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати 3% річних та індексу інфляції.

Що стосується заявлених позовних вимог ПАТ «Миколаївгаз» про стягнення з відповідача 7617,99 грн. пені за період з 06.03.2015р. по 27.07.2015р., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сплата відповідачем пені передбачена п.6.2.2 договору на постачання природного газу №ТП-Б-2013279-МГ від 30.12.2014р.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем в додатках до позовної заяви розрахунок пені, вважає, що останнім вірно та підставно розраховано розмір пені в сумі 7617,99 грн. за період з 06.03.2015р. по 27.07.2015р.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За вимогами п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, нормами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з’ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому якщо порушення зобов’язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб’єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

На підставі аналізу поданих доказів, із врахуванням відсутності в матеріалах справи доказів спричинення позивачу збитків внаслідок неповної та несвоєчасної оплати відповідачем природного газу, приймаючи до уваги майновий стан обох сторін, причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, а також враховуючи відсутність доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин (ч.2 ст. 233 ГК України), і оскільки необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, господарський суд дійшов висновків про необхідність використання такого права суду та про зменшення нарахованої відповідачу пені до 2000 грн., а отже позов ПАТ «Миколаївгаз» в частині стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити частково.

2. Стягнути з Очаківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (57550, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 6, код ЄДРПОУ 00702446) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (54000, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) 34303 (тридцять чотири тисячі триста три) грн. 05 коп. основного боргу, 380 (триста вісімдесят) грн. 01 коп. 3% річних, 2000 (дві тисячі) грн. пені, 9052 (дев’ять тисяч п’ятдесят дві) грн. 89 коп. індексу інфляції та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля