ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2015 Справа № 917/1720/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп-Агро", в'їзд Механізаторів, буд. 1/9, смт. Близнюки, Близнюківський р-н, Харківська обл. (поштова адреса : проспект Московський, буд. 142/2, оф. 406, м. Харків, 61128 )
до Фермерського господарства "Покрова-2006", с. Жуки, Кобеляцкий р-н, Полтавська обл., 39222
про стягнення 155 224,69 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники у судовому засіданні 15.09.2015 р.:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 212 від 31.08.2015 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, ордер серії ПТ № 074705 від 03.09.2015 р., свідоцтво № 735 від 18.03.2010 р..
У судовому засіданні 15.09.2015 р. оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України до 24.09.2015 р. до 11 год. 00 хв. з огляду на невиконання відповідачем вимог суду, задоволення судом клопотання представника відповідача про оголошення перерви та з метою надання сторонами додаткових пояснень по суті спору .
Представники у судовому засіданні 24.09.2015 р. :
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 212 від 31.08.2015 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, ордер серії ПТ № 074705 від 03.09.2015 р., свідоцтво № 735 від 18.03.2010 р..
У судовому засіданні 24.09.2015 р. оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України до 12.10.2015 р. до 11 год. 00 хв. з огляду на заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору, яке було задоволено судом.
Представники у судовому засіданні 12.10.2015 р. :
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 212 від 31.08.2015 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, ордер серії ПТ № 074705 від 03.09.2015 р., свідоцтво № 735 від 18.03.2010 р..
12.10.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп-Агро" про стягнення з Фермерського господарства "Покрова-2006" 155 224,69 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 29.01.2014 р. Договору поставки № 2901п1, з яких : 86 316,07 грн. основний борг, 41 147,16 грн. інфляційні збитки за період з листопада 2014 р. по червень 2015 р. включно, 1 865,86 грн. три проценти річних за період з 01.11.2014 р. по 21.07.2015 р. включно та 25 895,00 грн. штраф.
Позивач надав суду клопотання № б/н від 12.10.2015 р. (вх. № 14840 від 12.10.2015 р.) про часткову відмову від позову в частині стягнення з відповідача 25 895,00 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки дані дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, за формою заява відповідає приписам ст. 78 ГПК України, суд приймає заяву позивача про часткову відмову від позову.
Крім того, у вищезазначеному клопотанні позивач повідомляє суд, що наданий відповідачем екземпляр договору, у якого співпадає дата, номер та сторони з договором, який є підставою даного позову, має інший предмет, тобто, це є два окремих Договори.
Представник відповідача повідомив, що відповідач позовні вимоги не визнає, проте письмового відзиву на позов не надав .
Відповідач надав суду клопотання № б/н від 12.10.2015р. (вх. № 14841 від 12.10.2015 р.) про призначення почеркознавчої експертизи.
Суд відхиляє дане клопотання як необґрунтоване за мотивуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд,
встановив:
29.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хелп-Агро" (продавець) та Фермерським господарством "Покрова-2006" (покупець) було укладено Договір № 2901п1 (а.с. 9, далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язувався передавати у власність покупцю насіння соняшнику та кукурудзи, у кількості та по ціні, які обумовлені у цьому Договорі, (надалі - товар), а Покупець зобов'язувався оплачувати належну грошову суму та приймати вказаний товар в порядку, в термін та на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:
- продавець зобов'язується передати покупцю наступні товари : насіння соняшнику Ясон у кількості 2 500,00 кг по ціні 25,00 грн. за 1 кг на суму 62 500,00 грн.; насіння соняшнику Форвард у кількості 1 000,00 кг по ціні 25,00 грн. за 1 кг на суму 2 0500,00 грн.; насіння кукурудзи Кредит у кількості 2 010,00 кг по ціні 8,00 грн. за 1 кг на суму 16 080,00 грн. (п. 1.2 Договору);
- загальна вартість товару складає 103 580,00 грн. (в т.ч. ПДВ) (п. 1.5 Договору);
- умови поставки відповідно до правил Інкотермс 2010:EXW - склад продавця. Датою виконання зобов'язання - є дата накладної (товарної, видаткової, іншої). Асортимент товарів вказується у супровідному господарському документі, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.6 та п. 1.7. Договору);
- виконання грошових зобов'язань здійснюється шляхом платежу у безготівковій формі платіжним(и) дорученням(и) на поточний рахунок постачальника. Покупець зобов'язаний оплатити товари відповідно до їх повної вартості вказаної в товаророзпорядчих документах : накладній (товарній, видатковій, іншій). Оплата товару здійснюється в такому порядку : сплатити 17 263,33 грн. до 31.01.2014 р., остаточний розрахунок в сумі 86 316,67 грн. сплатити до 01.11.2014 р. (п. 2.1-п. 2.3 Договору);
- за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань покупець за вимогою продавця сплачує штраф у розмірі 30% від суми невиконаного зобов'язання (п. 3.4 Договору);
- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 року. Закінчення договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору (п. 4.1 та п. 4.2 Договору).
Відповідно до умов Договору позивачем було пред'явлено відповідачу ОСОБА_3 № 30 від 29.01.2014 р. на оплату останнім товару, а саме : насіння соняшнику Ясон у кількості 2 500,00 кг по ціні 25,00 грн. за 1 кг на суму 62 500,00 грн.; насіння соняшнику Форвард у кількості 1 000,00 кг по ціні 25,00 грн. за 1 кг на суму 2 0500,00 грн.; насіння кукурудзи Кредит у кількості 2 010,00 кг по ціні 8,00 грн. за 1 кг на суму 16 080,00 грн.. (оригінал наявний в матеріалах справи, а.с. 40).
18.02.2014 р. відповідачем було проведено часткову оплату товару у розмірі 17 263,33 грн.. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи оригіналом платіжного доручення № 1702_1 від 18.02.2014 р., з призначенням платежу : передоплата за насіння за ОСОБА_3 № 30 від 29.01.2015 р. (а.с. 25).
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 103 580,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 19 від 18.02.2014 р. (а.с. 10). Даний первинний документ підписаний представниками сторін та скріплений печаткою позивача.
Факт отримання представником відповідача ОСОБА_4 товару від позивача за вказаною видатковою накладною підтверджується наявною у матеріалах справи копією довіреності № 2 від 18.02.2014 р. на отримання товароматеріальних цінностей від позивача (а.с. 11).
За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання за Договором щодо остаточної оплати отриманого товару не виконав, заборгованість останнього складає 86 316,07 грн..
З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 155 224,69 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 29.01.2014 р. Договору поставки № 2901п1, з яких : 86 316,07 грн. основний борг, 41 147,16 грн. інфляційні збитки за період з листопада 2014 р. по червень 2015 р. включно, 1 865,86 грн. три проценти річних за період з 01.11.2014 р. по 21.07.2015 р. включно та 25 895,00 грн. штраф.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару (ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором, поставивши відповідачеві товар за вказаною вище видатковою накладною на загальну суму 103 580,00 грн.. В свою чергу, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив вартість поставленого за вказаною видатковою накладною товару у визначені Договором строки, заборгованість останнього на момент пред'явлення даного позову до суду та розгляду справи у суді складає 86 316,07 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 86 316,07 грн. є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 41 147,16 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2014 р. по червень 2015 р. включно та 1 865,86 грн. трьох процентів річних за період з 01.11.2014 р. по 21.07.2015 р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" та "ІПС" Законодавство").
Як вже зазначалось у вступній частині даного рішення, позивач надав суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 25 895,00 грн. штрафу, яка прийнята судом, що є підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо другого відповідача в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд відхиляє останнє за наступним обґрунтуванням.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (вищезазначені норми викладені у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 21/235-09 від 01.11.2011 р.).
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність печатки на спірному договорі є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає потреби в проведенні почеркознавчої експертизи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання відповідача заявлено в останній день визначеного ст. 69 ГПК України двомісячного строку розгляду справи, а тому задоволення судом даного клопотання призведе до затягування процесу, а факти, які могли б бути встановлені такими експертизами, не матимуть значення для розгляду справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору суду не надав.
За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 86 316,07 грн. основного боргу, 1 865,86 грн. 3% річних та 41 147,16 грн. інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 25 895,00 грн. штрафу провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, п. 4 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Покрова-2006" (с. Жуки, Кобеляцкий р-н, Полтавська обл., 39222), ідентифікаційний код юридичної особи 34274697 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп-Агро" (в'їзд Механізаторів, буд. 1/9, смт. Близнюки, Близнюківський р-н, Харківська обл. (поштова адреса : проспект Московський, буд. 142/2, оф. 406, м. Харків, 61128), ідентифікаційний код юридичної особи 30511419, п/р 26001035919700 в АТ "УкрСіббанк", МФО 351005 - 86 316,07 грн. основного боргу, 1 865,86 грн. 3% річних та 41 147,16 грн. інфляційних втрат та 3 104,49 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 25 895,00 грн. штрафу в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Повне рішення складено 19.10.2015 р.
Суддя О.В.Ківшик
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2015 |
Оприлюднено | 23.10.2015 |
Номер документу | 52499615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Ківшик О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні