Ухвала

від 08.10.2015 по справі 918/966/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2015 р. Справа № 918/966/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали

у справі за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс"

до відповідача: Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво компанії "ТОДІНІ Конструкціоні ОСОБА_1П.А."

про стягнення простроченої заборгованості за поставлений товар, штрафних санкцій у вигляді суми пені, 3% річних та інфляційних збитків

та зустрічним позовом: Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво компанії "ТОДІНІ Конструкціоні ОСОБА_1П.А."

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс"

про повернення сплачених за товар коштів

Представники:

Від ТзОВ "Неруд Альянс": ОСОБА_2 (довіреність від 09 вересня 2015 року);

Від Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво компанії "ТОДІНІ Конструкціоні ОСОБА_1П.А.": ОСОБА_3 (довіреність від 24 лютого 2015 року);

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." про стягнення простроченої заборгованості за поставлений товар, штрафних санкцій у вигляді суми пені, 3 % річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 10 068 354,49 грн., з яких 5 602 258,13 грн. сума основного боргу, 2 064 424,46 грн. сума пені, 115 995,82 грн. 3% річних, 2 285 676,08 грн. збитків від інфляції, позовні вимоги аргументувавши невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року в частині розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 28 серпня 2015 року порушено провадження у справі № 918/966/15, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 10 вересня 2015 року.

В судовому засіданні від 10 вересня 2015 року оголошено перерву на 29 вересня 2015 року.

15 вересня 2015 року Компанія "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." звернулася до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс", відповідно до змісту якої позивач за зустрічною позовною заявою просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" сплачені за товар кошти в розмірі 2 723 926,91 грн.

Ухвалою суду від 16 вересня 2015 року судом прийнято вказану зустрічну позовну заяву для розгляд з первісним позовом у справі № 918/966/15.

В судовому засіданні від 29 вересня 2015 року оголошена перерва до 08 жовтня 2015 року.

29 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" подало до суду відзив на зустрічну позовну заяву Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А.", відповідно до змісту якого відповідач за зустрічною позовною заявою просить суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.

02 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" подало до суду додаткові пояснення до відзиву на зустрічну позовну заяву про повернення сплачених за товар коштів.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив суд відмовити в задоволенні позову, разом з тим представник позивача за зустрічним позовом підтримав вказаний позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" (постачальник) та Компанією "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." (покупець) було укладено договір № KHR/S/19-11/1/14 (договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах визначених договором постачальник зобов'язується передати у власність покупця щебінь гранітний (надалі "товар"), який покупець зобов'язується прийняти та оплатити.

Пунктами 1.2.-1.3. договору встановлено, що одиниця виміру товару: тонна. Специфікація це окремий документ, що дійсний з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, в якому сторонами погоджуються всі істотні умови поставки товару: вид товару, ціна на товар, кількість товару, порядок оплати та умови і строки поставки товару. Специфікації підписані та оформлені належним чином на виконання даного договору є невід'ємними його частинами. У випадку зміни будь-якої істотної умови в специфікаціях та/або договорі, такі зміни дійсні лише при умові підписання специфікації в новій реакції та/або додаткової угоди до договору повноваженими представниками обох сторін.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що кількість та ціна товару, який має бути поставлений за умовами даного договору визначається згідно специфікації. В ціну товару включено вартість товару та вартість перевезення автомобільним або залізничним транспортом та ПДВ 20 %.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість та асортимент товару який підлягає до поставки, визначається на підставі заявок уповноваженої особи, які подаються постачальнику по мірі необхідності.

Згідно з пунктом 4.2. договору, поставка товару здійснюється за рахунок постачальника, в термін узгоджений сторонами в специфікаціях.

Специфікацією № 1 від 19 листопада 2014 року до договору № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року сторони погодили, що за вказаною специфікацією поставці підлягає наступна продукція: щебінь гранітний фр.5-20 в кількості 50 000 тонн вартістю 9 284 000,00 грн., та щебінь гранітний фр.0-5 в кількості 50 000 тонн вартістю 5 280 000,00 грн., загальна вартість продукції що підлягає поставці 14 564 000,00 грн. Строк оплати встановлений згідно умов договору. Строк поставки продукції встановлений протягом 30 календарних днів з моменту підписання даної специфікації.

Як передбачено пунктом 4.8. договору, розрахунок між сторонами проводиться в безготівковій формі в національній валюті України протягом 30 робочих днів з дня отримання товару шляхом перерахування коштів на рахунок покупця.

Згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 13-40) позивач за первісним позовом на підставі договору № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 10 478 363,37 грн.

При цьому, як встановлено судом з видаткових накладних позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом як асортимент товару, що був передбачений специфікацією № 1 (щебінь гранітний фр.5-20, щебінь гранітний фр.0-5), так і асортимент товару, що не був вказаний у специфікації № 1 (щебінь гранітний фр.20-40). В усіх видаткових накладних міститься посилання на договір № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року.

Разом з тим, судом враховується, що сторонами договору в протоколах узгодження договірної ціни узгоджувалася ціна поставленої продукції, в тому числі продукції, яка була отримана відповідачем за зустрічним позовом, але яка як асортимент товару не була вказана у специфікації № 1 (щебінь гранітний фр.20-40).

Суд наголошує, що товар прийнятий відповідачем без зауважень.

В свою чергу відповідач за первісним поозовом частково розрахувався за поставлений товар в сумі 4 876 105,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 121-126). В досліджених судом платіжних документах в графі "Призначення платежу" вказано: "за щебінь згідно договору № KHR/S/19-11/1/14 від 19.11.2014".

З огляду на таке, суд констатує, що правовідносини, що склалися між сторонами щодо поставки товару виникли та виникли та були врегульовані саме на підставі договору № KHR/S/19-11/1/14 від 19.11.2014.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 5 602 258,13 грн. відповідач за первісним позовом суду не надав.

Судом також встановлено, що 26 березня 2015 року позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом претензію про погашення заборгованості за поставлену продукцію, в якій запропонував останньому сплатити наявну заборгованість та зазначив, що у випадку невиконання вимоги про сплату призупинить подальші поставки продукції (а.с.41-42).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України) - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 602 258,13 суми основного боргу є законними обґрунтованими, відповідачем визнані, а відтак такими що підлягають до задоволення.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України).

У силу вимог частин 1, 2 статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.3. договору у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником чи покупцем своїх зобов'язань по договору, винна сторона сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що діяла в даний період.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 вказаного закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач керуючись пунктом 6.3. договору нарахував відповідачу 2 064 424,46 грн. пені.

Зокрема, по видаткових накладних №РН-0000001-№РН-0000046 судом розрахунки визнано в межах норм чинного законодавства, щодо видаткових накладних: №РН-0000069 на суму 465238,62 за період з 20.04.2015 року по 18.08.2015 року до стягнення підлягає пеня в сумі 92 537,87 грн., №РН-0000070 на суму 67359,60 грн. за період з 20.04.2015 року по 18.08.2015 року до стягнення підлягає пеня в сумі 13 398,04 грн., №РН-0000075 на суму 532445,76 грн. за період за 22.04.2015 по 18.08.2015 року до стягнення підлягає пеня в сумі 104 155,14 грн.

Таким чином загальна сума пені складає 2 032 920,03 грн., враховуючи викладене в задоволенні пені в сумі 31 504,43 грн. слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати поставленого товару, керуючись статтею 625 ЦК України нарахував відповідачу 115 995,82 грн. 3% річних. Наданий позивачем розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Також позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати поставленого товару, керуючись статтею 625 ЦК України нарахував відповідачу 2 285 676,08 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши власний перерахунок нарахованих сум інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити що до задоволення підлягає заявлене позивачем інфляційне збільшення заборгованості в сумі 2 285 676,08 грн.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Неруд Альянс" про стягнення з Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." 5 602 258,13 грн. сума основного боргу, 2 032 920,03 сума пені, 115 995,82 грн. 3 % річних, 2 285 676,08 грн. збитків від інфляції підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Компанія "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." зазначає, що згідно погодженої сторонами специфікації відповідач за зустрічним позовом був зобов'язаний поставити товар строк до 20 грудня 2014 року, разом з тим, станом на 19 грудня 2014 року ТОВ "Неруд Альянс" так і не було поставлено товару в кількості передбаченій специфікацією.

Враховуючи викладене, та положення пункту 1 статті 670 ЦК України позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 723 926,91 грн. в рахунок повернення сплачених за товар грошових коштів.

Відповідно до статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з пунктом 16 Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості №П-6, посилання на яку сторони зазначили в пункті 4.5. договору №KHR/S/19-11/1/14 від 19.11.2014, якщо при прийманні продукції буде встановлено недостачу, то одержувач зобов'язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою продукцією. При виявленні недостачі продукції складається акт за підписами осіб які виконували приймання продукції.

Пунктом 29 вказаної інструкції передбачено, що претензія у зв'язку з недопостачаю продукції пред'являється відправнику (постачальнику) у встановлений термін.

Таким чином, в розумінні статті 670 ЦК України, у випадку якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу покупець має право відмовитись від переданого товару та його оплати.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом прийняв товар без будь-яких зауважень зокрема і щодо кількості товару та асортименту, актів недостачі позивач за первісним позовом суду не надав, поставлений товар який прийнятий Компанією "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." оплачений частково.

Відповідно до статті 672 ЦК України, товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Доказів що підтверджують відмову Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А., яка діє через представництво "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." від отриманого товару позивач за зустрічним позовом суду не надав, товар не повернув, відтак, суд приходить до висновку, що у позивача за зустрічним позовом виник обов'язок по оплаті отриманого товару.

Як встановлено судом, лист про відмову від поставленого та отриманого товару в зв'язку з невиконанням контрагентом договірних зобов'язань позивач за зустрічним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом лише 04 вересня 2015 року, тобто після порушення судом провадження за первісним позовом.

Водночас, суд бере до уваги ту обставину, що позивач за зустрічним позовом тривалий час не виконував договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару, а відповідач за зустрічним позовом на той час, не відмовляючись від виконання договору, вже зупинив поставку товару, як це передбачено частиною 3 статті 538 та частиною 5 статті 692 ЦК України, про що повідомив другу сторону, тим самим застосувавши норми про забезпечення виконання зобов'язань.

Слід зазначити, що договір № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року не містить умов, щодо оплати товару лише після поставки всієї кількості товару, передбаченої договором, а навпаки сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 робочих днів з дня отримання товару шляхом перерахування коштів на рахунок покупця.

Суд констатує факт неповного невиконання позивачем за первісним позовом умов договору в частині поставки товару в кількості, що передбачена передбачена специфікацією № 1. Разом з тим, у зв'язку з прийняттям вказаного товару та частковою оплатою поставленого товару, правомірним зупиненням позивачем за первісним позовом передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, а також відсутністю в матеріалах справи доказів повернення (або відмови прийняття) товару, суд приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) погодився на прийом поставленого товару в кількості та асортименті, що був поставлений, своїх договірних зобов'язань не виконав та безпідставно ухиляється від їх виконання.

Разом з тим, будь-яких позовних вимог щодо нарахування штрафних санкцій за недопоставлений товар позивач за зустрічним позовом не заявив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 ГПК України, за первісним позовом покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А.", яка діє через представництво компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." (33024, Рівненська область, м.Рівне, вул. Соборна 446, Код ЄДРПОУ 26603641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" (02121, м.Київ, вул. Харківське шосе, 201/203 блок 2, кімната 5, код ЄДРПОУ 39468126) 5 602 258 (п'ять мільйонів шістсот дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 13 коп. основного боргу, 2 032 920 (два мільйони тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 03 коп. , 115 995 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 82 коп. 3% річних, 2 285 676 (два мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 08 коп. збитків від інфляції та 72 851 (сімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят один) грн. 32 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині вимог про стягнення 31 504,43 грн. пені позивачу за первісним позовом - відмовити.

4. Судові витрати в сумі 228,68 грн. залишити за позивачем за первісним позовом.

5. В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.

6. Судові витрати за зустрічним позовом залишити за позивачем за зустрічним позовом.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 13 жовтня 2015 року

Суддя Качур А.М.