Рішення

від 13.10.2015 по справі 925/1320/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 925/1320/15

Господарський суд Черкаської області, в складі:

головуючого - судді Єфіменка В. В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

представники сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Аквілон КСДВ» м. Київ, до приватного підприємства В«ОПЕКВ» , м. Канів, Черкаська область,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 135 399 грн. 94 коп. боргу за товар (будівельні та опоряджувальні матеріали), який був отриманий відповідачем на підставі видаткових накладних за період з 02.10.2014 по 02.12.2014.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, надіслав письмові пояснення щодо обставин отримання відповідачем у позивача товарно-матеріальних цінностей та виписування рахунків на їх оплату, в яких повідомив суд, про те, що «…позивач виписував рахунки відповідачу на оплату товарно-матеріальних цінностей. Оскільки рахунок є документом, який видається покупцю продавцем (постачальником) в одному екземплярі, у позивача не збереглися екземпляри рахунків, які були передані відповідачу. Але в бухгалтерській програмі 1С такі рахунки збережені, та на вимогу суду роздруковані і надані для дослідження.

За видатковими накладними товарно-матеріальні цінності отримував директор ПП «ОПЕК» без довіреності на підставі повноважень наданих статутом, що підтверджується печаткою відповідача.»

Повідомив суд, що «…сторони не змогли дійти згоди щодо підписання Акту звірки, оскільки відповідач заперечує проти його підписання».

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання повторно не з?явився, про причини нез?явлення суд не повідомив. Витребуваних судом документів відповідач не надав.

ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження відповідача: 19000, АДРЕСА_1 (а.с.64-66).

Про час і місце розгляду справи суд направляв відповідачу ухвали за адресою вказаною в позовній заяві: 19000, АДРЕСА_1.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані представником позивача докази, приходить до наступного.

Ч.1 ст.181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно видаткових накладних за період з 02.10.2014 по 02.12.2014 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 621606,57 грн. (а.с.16-39).

Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами:

- видатковими накладними (а.с.16-39);

- претензією від 10.06.2015 № 01/15 (а.с.12);

- рахунками-фактур за період з 23.05.2013 по 01.12.2014;

- довідкою банку від 29.07.2015 про рух коштів по рахунку позивача за період з 28.07.2012 по 27.08.2015 (а.с.61-63);

- довідкою головного бухгалтера позивача про перелік видаткових накладних, які оплачені частково та не оплачені відповідачем при отриманні товару від позивача.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма. вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що у видаткових накладних вказано перелік, асортимент та кількість товару (тобто предмет договору), ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.

Ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст.664 Цивільного кодексу України передбачає, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відтак, при підписанні видаткових накладних, відповідач підтвердив своє погодження саме із отриманою кількістю, асортиментом та ціною товару.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За період з 23.05.2013 по 01.12.2014 позивачем виписувались відповідачу рахунки-фактури на суму, вказану у видаткових накладних.

Відповідно до виписки банку про рух коштів між сторонами відповідачем було оплачено товар частково в розмірі 486206,63 грн.

Станом на час розгляду справи борг відповідача склав 135 399 грн. 94 коп.

Доказів здійснення розрахунків відповідач суду не надав.

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 135 399 грн. 94 коп. боргу за невиконання грошових зобов'язань по розрахунках за отриманий товар згідно видаткових накладних в період з 02.10.2014 по 02.12.2014.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2708 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 135 399 грн. 94 коп. боргу та 2780 грн. витрат по сплаті судового збору з приватного підприємства В«ОПЕКВ» (код 31773747, АДРЕСА_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Аквілон КСДВ» (код 36088430, м. Київ, ОСОБА_2, буд.4, оф.412).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено 19.10.2015.

Суддя В.В.Єфіменко