Постанова

від 15.10.2015 по справі 904/7916/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 року Справа № 904/7916/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.10.2015 року,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 року про повернення позовної заяви у справі № 904/7916/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу "Самара", с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу "Самара" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за кредитним договором № 5/КВ-08 від 25.01.2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 10 549, 68 доларів США (в еквіваленті 225 723, 56 грн.), заборгованості за комісією та пенею у розмірі 73 543, 08 грн., а також штрафу за порушення умов договору застави № 5/Zкв-08 від 25.01.2008 року у розмірі 58 669, 37 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 року у справі № 904/7916/15 (суддя Колісник І.І.) позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Повертаючи позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що в порушення приписів пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" до позовної заяви не додано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви з додатками. Місцевий господарський суд зазначив, що у позовній заяві позивач вказав місцезнаходження відповідача за адресою: "51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115" , та надав докази направлення копії позовної заяви саме за цією адресою, тоді як відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.09.2015 року місцезнаходженням відповідача є: "51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 120" .

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті зазначеної ухвали норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу суду та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для прийняття рішення про порушення провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті обставини, що у кредитному договорі № 5/КВ-08 від 25.01.2008 року та у договорі застави № 5/Zкв-08 від 25.01.2008 року, які були укладені з відповідачем, а їх копії додані до позовної заяви, адреса відповідача зазначена саме як: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115. Також, надані відповідачем позивачу копія Свідоцтва про реєстрацію і витяг з ЄДРПОУ свідчать про реєстрацію відповідача за цією адресою. На думку позивача, норма статті 56 ГПК України не зобов'язує позивача направляти копію позовної заяви на всі відомі адреси відповідача, чи направляти її виключно на адресу юридичної реєстрації, підтвердженої відповідним витягом з ЄДРПОУ. Позивач не виключає можливість зміни адреси реєстрації відповідача, його місцезнаходження за час дії кредитного договору та договору застави, однак про зміну свого місцезнаходження відповідач позивача не повідомляв, хоча відповідне зобов'язання відповідача передбачено умовами кредитного договору. За доводами позивача, маючи адресу реєстрації: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 120, не виключено, що відповідач фактично знаходиться, веде господарську діяльність та листування за адресою: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115. Позивач вважає, що на дату звернення його з позовом до суду суд не мав доказів або інформації про те, що за адресою, вказаною ним в позові та вказаною в доданих до позову в копіях договорах, не знаходиться офіс відповідача, не ведеться керування діяльністю або не здійснюється управління товариством, а тому мав би керуватися саме тією адресою, яка зазначена сторонами в договорі та позивачем в позові, мав би порушити провадження у справі та у ході судового розгляду перевірити наявність іншого можливого місцезнаходження відповідача. На думку позивача, оскільки ГПК України не встановлює порядку направлення копії позовної заяви на адресу відповідача, зазначену виключно в ЄДРПОУ, суду були надані належні докази надсилання копії позовної заяви відповідачу на адресу, відому позивачу. За таких обставин, позивач вбачає підстави вважати, що місцевий господарський суд не мав законних підстав повертати позовну заяву без розгляду, при прийнятті оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, не дослідив належним чином надані позивачем докази та невірно застосував норми ст.ст. 56, 57, 63 ГПК України.

Додатково до наведеного у апеляційній скарзі у судовому засіданні 15.10.2015 року представник позивача пояснив, що копія позовної заяви, направлена відповідачу за адресою: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115, отримана відповідачем 04.09.2015 року, в підтвердження чого долучив до матеріалів справи витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не забезпечив, про поважність причин неявки у судове засідання свого представника апеляційний господарський суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи (як за адресою: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115, так і за адресою: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 120), що підтверджується витягами з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень та засвідченою канцелярією апеляційного господарського суду копією реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням № 23 від 02.10.2015 року з відповідним списком згрупованих поштових відправлень (а.с. 48-50, т. 1).

Відповідно до частини другої статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги у даній справі 15.10.2015 року на запитання головуючого судді щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача представник позивача пояснив, що вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача. Клопотань про продовження строку розгляду апеляційної скарги ні від позивача, ні від відповідача не надійшло.

За таких обставин апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу у даній справі в межах строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого частиною другою статті 102 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами справи та за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 15.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу "Самара" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за кредитним договором № 5/КВ-08 від 25.01.2008 року та штрафу за порушення умов договору застави № 5/Zкв-08 від 25.01.2008 року.

Місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу "Самара" у позовній заяві вказано - 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115.

До позовної заяви позивачем додано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек (а.с. 39-40, т. 1), як докази направлення відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю Агропромисловому комплексу "Самара" копії позовної заяви і доданих до неї документів на вищевказану адресу - 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України за наслідками розгляду вказаної позовної заяви та доданих до неї матеріалів 07.09.2015 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" і доданих до неї документів без розгляду.

Дану ухвалу місцевий господарський суд мотивував тим, що позивач не надав належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви з додатками, оскільки відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.09.2015 року місцезнаходження відповідача: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 120.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав погодитись з оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 56 ГПК України).

Отже, процесуальним законом встановлено обов'язок позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, але не передбачено обов'язку надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів саме за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За змістом зазначеної норми процесуального закону підставою повернення позовної заяви і доданих до неї документів є відсутність доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншій стороні (сторонам) у справі, а не їх неналежність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додано до позовної заяви опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 28.08.2015 року (а.с. 39, 40 т. 1) як докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу на адресу: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 115, яка була відома позивачу із укладених між сторонами кредитного договору № 5/КВ-08 від 25.01.2008 року, договору застави транспортного засобу № 5/Zкв-08 від 25.01.2008 року, договорів № 1 від 22.10.2008 року та № 2 від 29.07.2009 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору, доданих до позовної заяви (а.с. 19-27, т. 1).

Вказане поштове відправлення отримане відповідачем 04.09.2015 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 47, т .1).

У оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд дійшов висновку, що копія позовної заяви направлена відповідачу на неналежну адресу, виходячи з того, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.09.2015 року відповідач зареєстрований за адресою: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, буд. 120.

Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.09.2015 року, на який міститься посилання у оскаржуваній ухвалі суду, в матеріалах справи відсутній.

До того ж, повертаючи позовну заяву і додані до неї документи у зв'язку з ненаданням доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцевий господарський суд керувався даними реєстру про місцезнаходження відповідача станом на 07.09.2015 року, тоді як подані позивачем докази про надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу датовані 28.08.2015 року, а позовна заява, яка надійшла до місцевого господарського суду 02.09.2015 року, направлена позивачем до суду поштовим відправленням раніше, ніж у дату, станом на яку місцевий господарський суд нібито перевірив місцезнаходження відповідача.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу (ч. 1 ст. 101 ГПК України).

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують іншу адресу відповідача станом на дату подання позову до суду, ніж та, на яку позивачем направлена копія позовної заяви відповідачу.

Господарський суд при застосуванні норм процесуального законодавства не звернув увагу на те, що передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України підстави для повернення позовної заяви стосуються формальних ознак позовної заяви, передбачених статтею 54 цього Кодексу, наявність яких суду слід перевірити при вирішенні питання стосовно прийняття позовної заяви до розгляду.

Слід зауважити, що встановлення місцезнаходження чи місця проживання учасників судового процесу господарськими судами в силу приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України можливе лише після порушення провадження у справі.

Так, відповідно до зазначеної правової норми суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Повне найменування і адреси сторін може бути з'ясовано судом після порушення провадження у справі як безпосередньо у судовому засіданні, так і шляхом витребування додаткових доказів. Вказане узгоджується з положеннями пункту 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Отже, відправлення позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів не на адресу державної реєстрації відповідача, а на адресу, зазначену в укладених між сторонами договорах (відому позивачу), на думку колегії суддів, свідчить про належне виконання позивачем обов'язків, передбачених ст.ст. 56, 57 ГПК України.

Окрім того, як встановлено вище, копія позовної заяви, направлена позивачем, відповідачем отримана.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про повернення позовної заяви і доданих до неї документів у зв'язку з не наданням позивачем належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів не ґрунтується на положеннях чинного процесуального законодавства.

Зважаючи на вищенаведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, справа підлягає передачі на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду у відповідності з процесуальним законом.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, враховуючи положення п. 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, підлягають розподілу господарським судом Дніпропетровської області за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 року у справі № 904/7916/15 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 року у справі № 904/7916/15 скасувати.

Справу № 904/7916/15 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду у відповідності з процесуальним законом.

Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснити господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду ним справи відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 19.10.2015 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко