Постанова

від 17.05.2011 по справі 15/380

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011 № 15/380

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Іваненко Я.Л.

ОСОБА_1

при секретарі: Кондратюк О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 1625/9/10-206 від 20.09.2010 року;

від відповідача: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві

по роботі з великими платниками податків на рішення господарського суду міста Києва від

12.01.2011 року

у справі № 15/380 (суддя Хоменко М.Г.)

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з

великими платниками податків, м. Київ,

до Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк „АрмаВ» ,

м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2010 року Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в якому просила суд зобов'язати Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк „АрмаВ» визнати позивача поточним кредитором КБ „АрмаВ» .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року у справі № 15/380 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП в звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП слід задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва - скасувати, провадження у справі припинити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.02.2010 року № 79 В«Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку В«АРМА»» з 22.02.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації останнього.

Відповідно до п. 11.9 глави 11 постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001, № 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" (надалі - Постанова), ліквідатор не задовольняє вимоги кредиторів банку, якщо вимоги не надійшли протягом установленого строку, а саме протягом строку, зазначеного в частині третій статті 89 Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» (далі - Закон № 2121), який визначається з дня першої публікації в газеті „Урядовий кур'єрВ» або „Голос УкраїниВ» . До заяви мають бути додані документи, що підтверджують борг банку перед кредитором (копія договору, розрахунок, рішення суду).

Згідно із статтею 89 Закону № 2121, ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті „Урядовий кур'єрВ» чи „Голос УкраїниВ» за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Відповідно до статті. 92 Закону № 2121, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому законодавством порядку заперечення по заявлених до банку вимогах кредиторів; реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів. При виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України.

25.02.2010 року в газеті В«Голос УкраїниВ» № 34 (4784) надруковано повідомлення із зазначенням постанови Правління Національного банку України № 79 від 19.02.2010, ліквідатора TOB КБ В«АРМАВ» фізичної особи - незалежного експерта (за договором з Національним банком України) ОСОБА_3 та його місцезнаходження, а також визначено місячний строк протягом якого приймаються заяви кредиторів банку, тобто до 25.03.2010 року.

Вимоги позивача ґрунтуються на податковому боргу боржника з податку на додану вартість в розмірі 26 785,92грн, який виник після сплину місячного терміну. Позивач вважає, що дані кошти повинні бути сплачені до Державного бюджету України

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ КБ В«АРМАВ» самостійно задекларував податкове зобов'язання на загальну суму 26 785,92 грн., що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість № 5423 від 19.04.2010 року, № 9986 від 20.05.2010 року та № 11551 від 21.06.2010 року.

Згідно із частиною 1 ст. 93 Закону № 2121, ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 91 Закону № 2121 з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Таким чином, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вищезазначене викладене в ОСОБА_4 Господарського суду № 05-06/520/78 від 05.02.2010року, в якому зазначено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до норм Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» та Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» .

Тобто, з цього випливає, що у банкрута при продажу майна в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язання зі сплати ПДВ.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, враховуючи, що колегія суддів приходить до висновку, що провадження у даній справі слід припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд відмовляючи в задоволені позову дійшов невірного висновку з порушенням норм процесуального права, а відтак рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 року підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 80, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків у справі № 15/380 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2011 у справі № 15/380 скасувати.

3. Провадження у справі № 15/380 припинити.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

5. Справу № 15/380 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 23.05.2011 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Іваненко Я.Л.

ОСОБА_1

26.05.11 (відправлено)