Постанова

від 13.10.2015 по справі 910/24789/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа№ 910/24789/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Драчова М.С., довіреність № 23 від 01.10.2015 р.,

відповідача: Савчук М.А., довіреність № 1725 від 09.09.2015 р.,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації"

на рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р.

у справі № 910/24789/14 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (третя особа 1)

Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації (третя особа 2)

про стягнення 2 553 867,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" про стягнення 2 553 867,58 грн., з яких: 2 046 474,22 грн. заборгованості за надані послуги, 255 511,46 грн. інфляційної складової боргу, 43 443,32 грн. трьох відсотків річних, 106 114,87 грн. пені та 102 323,71 грн. штрафу. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 51 077,35 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2014 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2015 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2015 року у справі № 910/24789/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03141, м. Київ, вул. Михайла Донця, 15-А, ідентифікаційний код 35756950) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 500 453 (п'ятсот тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 74 коп. основного боргу та 10 009 (десять тисяч дев'ять) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні іншої частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/24789/14 в частині відмови в стягненні з Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 546 020,48 грн. основного боргу, 255 511,46 грн. інфляційних втрат, 43 443,32 грн. 3% річних, 106 114,87 грн. пені та 102 323,71 грн. штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/24789/14 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі. Стягнути з ПАТ "АК "Київводоканал" сплачений КП "Відрадненське" судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 25 538, 68 грн.

При цьому, в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що рішення у справі винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків обставинам справи та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" у повному обсязі.

Відповідач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу позивача просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/24789/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" до КП "Відрадненське" в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та просив суд її задовольнити. Проти апеляційної скарги Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" представник позивача заперечував та просив суд її відхилити, а оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в позовних вимогах.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" та просив суд її задовольнити. Проти апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" представник відповідача заперечував та просив суд її відхилити, а оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на апеляційні скарги не надав.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на апеляційні скарги не надав.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Комунальним підприємством "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Відрадненське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (абонент) було укладено договір № 08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (були чинними на момент укладення Договору, проте на даний час втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в подальшому - Правила користування)), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Вищевказані правила користування та правила приймання відповідно до ст. 3 Закону України від 10.01.2002 р. № 2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері постачання питної води та питного водопостачання. Відповідно до ст. 22 наведеного Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункти 3.1, 3.7 наведених Правил).

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Підпунктом 2.1.2 п. 2.1. договору встановлено, що зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг.

Згідно п.п. 2.1.4 п. 2.1. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.п. 2.2.1 Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно п.п. 2.2.2 у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.п. 2.2.3).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п.п. 2.2.4).

Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Позивач зазначив, що згідно облікових даних ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" відповідачу в період з 01.04.2013 р. по 30.06.2014 р. відповідно до умов договору були надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод на загальну суму 11 262 389,76 грн., що підтверджується актами про зняття показань з приладу обліку, які підтверджують факт надання та об'єми наданих послуг; розшифровками рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводились нарахування, та вартість наданих послуг; дебетовими інформаційними повідомленнями, які підтверджують виставлення рахунків на оплату спірних послуг до банківської установи відповідача.

На думку позивача, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.04.2013 р. по 30.06.2014 р. послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, оскільки здійснив лише часткові розрахунки за спірні послуги на суму 9 215 843,30 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2 046 474,22 грн. (додатково сплачену абонентом суму в розмірі 318 256,25 грн. було зараховано позивачем в рахунок погашення боргу відповідача, що утворився в попередній період). При цьому за уточненим розгорнутим розрахунком позовних вимог до боржника КП "Відрадненське", яий доданий в якості додатку (далі - розрахунок позивача), вищенаведена сума заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 2 046 474,22 грн. (основний борг) містить 235 666,29 грн. заборгованості за кодом 6-1569 (населення) та 1 810 880,17 грн. заборгованості за кодом 9-51569 (холодна вода на підігрів та стоки). Крім суми основного боргу в розмірі 2 046 474,22 грн., позивач також просив стягнути з відповідача 255 511,46 грн. інфляційних нарахувань, 43 443,32 грн. 3% річних, 106 114,87 грн. пені, 102 323,71 грн. штрафу.

Відповідач проти вимог позивача заперечував, посилаючись на безпідставність нарахування позивачем заборгованості за холодну воду, яка подається для виробництва гарячої води, оскільки договором № 08204-А/2-09 від 01.04.2008 р. не регулюються такі відносини сторін і у відповідача на балансі не перебувають теплові пункти (бойлери), а також на те, що кошти за отримані послуги з водопостачання споживачі (населення) сплачують самостійно через КП "ГІОЦ". За розгорнутим контррозрахунком відповідача по коду 6-1569 (населення), у нього відсутня заборгованість перед позивачем за послуги на підставі договору в період з 01.04.2013 р. по 30.06.2014 р., при цьому переплата складає 239 837,07 грн.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного між сторонами договору, кількість води, що подається постачальником (позивач) та використовується абонентом (відповідач), визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у постачальника (п.п. 2.1.1 договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показаннями лічильників води та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п.п. 2.1.4 договору).

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2. договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом (відповідачем) щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником (позивачем) розрахункового документу до банківської установи абонента; а в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Крім того, п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору узгоджено, що в разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Доказами, наявними в матеріалах справи підтверджується, що під час укладення спірного договору відповідачем згідно п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору було надано позивачу дислокацію житлового фонду об'єктів КП "Відрадненське" Солом'янського району м. Києва станом на 01 квітня 2008 р. (в т.ч. з переліком теплових пунктів), відповідно до якої відповідачем було визначено об'єкти водоспоживання, на підставі яких позивач і зареєстрував за відповідачем водолічильники. Наведена дислокація відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 договору є його невід'ємною частиною, при цьому сторони підтвердили, що зміни до дислокації (в т.ч. і щодо зазначених в них теплових пунктів) в порядку п. 5.11 договору (шляхом підписання додаткової угоди) не вносились.

Судом встановлено, що КП "Відрадненське" є споживачем питної води лише для власних потреб по коду 9-1651 та для орендаторів відповідно до укладених з ними договорів по коду 9-1652. За спожиту воду по вказаним кодам відповідач сплачує кошти з власного рахунку.

Відповідно до розрахунку позивача та контррозрахунку відповідача заборгованість останнього по кодам 9-1651 (власні потреби) та 9-1652 (орендатори) за спірний період з 01.05.2012 р. по 31.03.2013 р. на підставі договору відсутня. Отже, фактично позивач не заперечує відсутність заборгованості відповідача по вказаним кодам.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що споживачами питної води та водовідведення по коду 9-1569 є населення (мешканці будинків). Кошти, сплачені мешканцями за питну воду на рахунки КП "Відрадненське" (відповідача) не надходять, а спрямовуються на транзитний рахунок КП ГІОЦ, який розщеплює ці кошти безпосередньо ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву, водовідведення гарячої води, що підтверджується, зокрема, інформацією, наданою КП ГІОЦ на запит суду. Враховуючи наведене, відповідач не сплачує кошти за воду, споживачем якої він не є.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" в частині стягнення на його користь 235 666,29 грн. основного боргу по коду 9-1569 задоволенню не підлягають, як безпідставні та такі, що не відповідають умовам договору та встановленим обставинам справи.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти (бойлери) для підігріву та водовідведення (стоки) по коду 9-51569 в сумі 1 810 880,17 грн. (з яких: 1 070 589,36 грн. - вода, 740 290,81 грн. - стоки), то враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо оплати відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги з водовідведення (стоки) по коду 9-51569, а також з огляду на переплату відповідачем за заявлений позивачем період суми в розмірі 239 837,07 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 500 453,74 грн. за надані позивачем послуги з водовідведення (стоки) по коду 9-51569, виходячи з розрахунку: 740 290,81 грн. боргу за надані послуги водовідведення (стоки) - 239 837,07 грн. переплати = 500 453,74 грн. При цьому судом враховано наступне.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потребу, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення (абз. 1). Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності (абз.2). Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором (абз.3).

Однак, матеріали справи не містять належних доказів наявності на балансі відповідача теплових пунктів (бойлерів), на які постачалась питна вода для підігріву. В свою чергу, позивач належних доказів на спростування тверджень відповідача про відсутність на його балансі теплових пунктів (бойлерів) суду не надав.

Розпорядженнями КМДА від 28.08.07 р. № 1127 (п. 4), від 30.01.09 р. № 95 (п. 7), від 29.04.09 р. № 516 (п. 6), від 31.08.09 р. № 980 (п. 7), від 30.11.09 р. № 1332 (п. 6), було передбачено, що балансоутримувачі теплових пунктів повинні укладати з ПАТ "АК "Київводоканал" договори на придбання холодної води, що використовується для вироблення послуги з централізованого водопостачання гарячої води.

Умовами укладеного між сторонами договору № 08204-А/2-09 від 01.04.2008 р. не передбачено надання позивачем послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання і вказаний договір не передбачає обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води.

Питна вода, що надходить від позивача є лише сировиною, яка в подальшому подається відповідачу після підігріву її в бойлері, які не знаходяться на балансі відповідача. Вказана послуга оплачується балансоутримувачем теплових пунктів за договором, укладеним з постачальником теплової енергії в гарячій воді.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем і відповідачем не укладалося додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

З контррозрахунку відповідача вбачається, що переплата за заявлений період по Договору по коду 9-1569 склала 239 837,07 грн., а тому вказана сума повинна бути зарахована в рахунок погашення боргу відповідача за надані позивачем послуги водовідведення (стоки) по коду 9-51569, так як доказів здійснення оплати відповідачем цих послуг в сумі 740 290,81 грн., в тому числі в установлені строки, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 500 453,74 грн. основного боргу за надані позивачем послуги з водовідведення (стоки) по коду 9-51569 підлягають задоволенню, тоді як в частині стягнення основного боргу за послуги питної води, яка йде на підігрів по коду 9-51569 позивачу належить відмовити.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 08.08.2012 р. у справі № 5011-16/11466-2012, від 02.04.2013 р. у справі 5011-16/11466-2012, від 19.03.2014 у справі № 910/13220/13.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 255 511,46 грн. інфляційних нарахувань, 43 443,32 грн. 3% річних, 106 114,87 грн. пені та 102 323,71 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Як встановлено судом, позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по спірному договору в період з 01.04.2013 р. по 30.06.2014 р. в сумі 1 546 020,48 грн. (2 046 474,22 грн. сума основного боргу, заявлена позивачем до стягнення - 500 453,74 грн. суми основного боргу, в якій суд визнав позовні вимоги обгрунтованими = 1 546 020,48 грн.)

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.2. договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а згідно п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовляється сплатити.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що ні позивачем, ні відповідачем не надано суду належних доказів сплати із зазначенням дат оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 08204-А/209 від 01.04.2008 р., а також враховуючи відсутність відповідних розрахунків позивача та контррозрахунків відповідача із зазначенням цих дат оплати, за таких обставин суд приходить до висновку, що встановити періоди нарахування сум заборгованості відповідача за невиконання грошового зобов'язання за даним договором в частині інфляційних нарахувань, 3% річних, пені, штрафу, як похідних від суми основного боргу в сумі 500 453,74 грн., в якій позовні вимоги задовольняються, не є можливим, у зв'язку з чим, суд визнає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 255 511,46 грн. інфляційних нарахувань, 43 443,32 грн. 3% річних, 106 114,87 грн. пені та 102 323,71 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягають задоволенню частково.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/24789/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі №910/24789/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов