Постанова

від 13.10.2015 по справі 917/795/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 917/795/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 186 від 18.12.2014 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 203 від 18.12.2014 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава (вх. №4335 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.07.2015р. у справі № 917/795/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава

до Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник", с. Правобережна, Кобеляцький район, Полтавська область

про стягнення 378 628,33 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", звернувся до господарського суду Полтавської області про стягнення з відповідача, Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник", заборгованості за виконані підрядні роботи за Договором №1/13 від 18.03.2013р. в розмірі 378628,33 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 265397,92 грн., 21777,17 грн. - пеня, 9445,28 грн. - 3% річних, 82007,96 грн. - інфляційні, а також просив стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 7572,57 грн.

16.06.2015р. позивачем в порядку статті 22 ГПК України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 9093), яку прийнято судом та залучено до матеріалів справи (аркуш справи 84). Відповідно до цієї заяви позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за виконані підрядні роботи за Договором №1/13 від 18.03.2013р. в розмірі 228197,92 грн., 21777,17 грн. - пені, 9445,28 грн. - 3% річних, 82007,96 грн. - інфляційних, а також просив стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 7572,57 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 у справі № 917/795/15 (судді Іваницький О.Т.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з даним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 у справі № 917/795/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Скаржник також звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. клопотання позивача про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу до провадження, а розгляд скарги призначено на 13 жовтня 2015 р. об 11:30 год.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 13701 від 02.10.2015р.), в якому вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними, позовні вимоги не підтвердженими жодними доказами, в зв'язку з чим просить залишити рішення суду у даній справі про відмову в позові без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

02.10.2015р. від Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник", с. Правобережна, Кобеляцький район, Полтавська область надійшла заява (вх. № 13702), в якій відповідач просить розглянути справу без участі його представника за наявними у справі доказами, оскільки у підприємства відсутня можливість направити в дане судове засідання 13.10.2015р. свого представника через відсутність коштів на відрядження.

Розглянувши надану відповідачем заяву, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник", с. Правобережна, Кобеляцький район, Полтавська область, оскільки в даному випадку неявка представника відповідача в засідання суду апеляційної інстанції не перешкоджає перегляду прийнятого у даній справі рішення в апеляційному порядку, а справа може бути розглянута без участі його представника за наявними у справі матеріалами у їх сукупності і наведеними відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводами. Додаткових пояснень по суті спору, окрім зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноваженого представника позивача, який підтримав свою правову позицію у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 06.07.2015р. у справі № 917/795/15 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Як свідчать матеріали справи, 18 березня 2013 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню газифікації "Полтавагаз" в особі керуючого Кобеляцьким управлінням по експлуатації газового господарства - ОСОБА_3В та Сільськогосподарським кооперативом "Вогник" в особі голови кооперативу - ОСОБА_4 укладено Договір підряду №1/13 (далі - Договір), за умовами якого відповідач (Замовник) доручає, а позивач (Підрядник) зобов'язується виконати підрядні роботи по будівництву розподільчого газопроводу по с. Правобережна Сокілка Кобеляцького району Полтавської області (пункт 1.1. Договору). Даний договір підписано та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 1.2. Договору Замовник зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити вартість виконаних підрядних робіт.

Здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом, протягом 5-ти днів з моменту повідомлення Підрядника про готовність предмета підряду до приймання (пункт 2.1. Договору);

Результати роботи передаються Замовнику одночасно з підписанням з його боку актів приймання-передачі (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони обумовили, що вартість всіх робіт, які доручаються Підряднику за даним Договором, визначається згідно проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною даного Договору та становить 265397,92 грн., у т.ч. ПДВ 44232,99 грн.

Згідно пункту 3.3. Договору Замовник проводить остаточну оплату за виконані роботи на протязі 30 днів після підписання ОСОБА_5 приймання-передачі виконаних робіт на підставі виставленого рахунку.

У пункті 4.1. Договору сторони передбачили, що Підрядник зобов'язаний виконати всі обумовлені роботи Договором і здати їх в закінченому вигляді, а Замовник - прийняти ці роботи по акту прийому-передачі та оплатити, згідно умов цього Договору. Робота виконується в строк до 31.12.2013р.

Відповідно до пункту 7.1. даний Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання взятих сторонами зобов'язань.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами про стягнення вартості підрядних робіт за спірним Договором (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, вх. № 9093 від 16.06.2015р.), позивач послався на те, що відповідно до умов Договору ПАТ «Полтавагаз» в особі Кобеляцького РГП виконало та здало в закінченому вигляді підрядні роботи по будівництву розподільчого газопроводу по с. Правобережна Сокілка Кобеляцького району загальною вартістю 265397,92 грн., але відповідач в порушення умов Договору роботи прийняв, проте вартість виконаних робіт оплатив лише частково на суму 37200,00 грн. Таким чином, позивач зазначив, що розрахунок за спірним Договором відповідачем у повному обсязі не проведено. Вказане стало підставою для звернення позивача із даним позовом про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи за Договором №1/13 від 18.03.2013р. в сумі 228197,92 грн. Також, враховуючи прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач заявив до стягнення пеню в сумі 21777,17 грн., інфляційні в сумі 82007,96 грн. та 3% річних в сумі 9445,28 грн., надавши відповідний розрахунок.

На підтвердження виконання договірних умов та передбачених Договором підряду №1/13 від 18.03.2013р. робіт позивач надав до позовної заяви належним чином засвідчені копії двосторонніх актів (підписаних сторонами та скріпленими печатками підприємств позивача та відповідача), а саме ОСОБА_5 №2/Дільниця по іншій діяльності приймання виконаних підрядних робіт від 24.12.2013р. на суму 262307,99 грн., у т.ч. ПДВ 43718,00 грн., та ОСОБА_5 №/ Служба природного газу приймання виконаних робіт від 24.12.2013р. на суму 3089,93 грн., у т.ч. ПДВ 514,99 грн. (аркуші справи 16-18).

В процесі розгляду справи позивачем в обґрунтування заявлених вимог по стягненню заборгованості надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії ОСОБА_5 приймання закінченого будівництва об'єкту системи газопостачання від 31.12.2013р. (аркуш справи 76), Будівельного паспорту підземного газопроводу (аркуш справи 77-78), ОСОБА_5 звірки №26 взаємних розрахунків станом на період: лютий 2015р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник" за Договором № 1/13 від 18.03.2013р. на суму 265397,92 грн. (аркуш справи 82), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а також копію дозволу на виконання роботи та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки № 320.11.53-40.22.0 від 05.09.2011р. (аркуш справи 79-81).

При розгляді справи у суді першої інстанції відповідач проти заявленого позову заперечив частково, вважаючи, що за його підрахунками сума боргу складає 61479,58 грн. Даний розмір заборгованості за спірним Договором відповідач вважає саме таким, посилаючись на те, що оголошена вартість розподільчого газопроводу становила 310000 грн., з них 40004,69 грн. відповідачем сплачено за проектну документацію, 85315,73 грн. сплачено за труби, 37200,00 грн. перераховано підряднику в рахунок договору підряду, 36000 грн. - сума обіцяного зменшення з урахуванням проведених відповідачем робіт по розробці ґрунту, а також 50000 грн. - погашення вартості підрядних робіт за рахунок бюджетних коштів.

Здійснюючи судовий розгляд справи, судом першої інстанції було встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними доказами, а тому в їх задоволенні повинно бути відмовлено. При цьому, до такого висновку суд першої інстанції дійшов враховуючи те, що: позивачем не надано на вимогу суду кошторисної документації (пункт 3.1. Договору) та доказів на підтвердження виставлення рахунку (пункт 3.3. Договору); рахунок на оплату №1 від 18.03.2013 року стосується розробки проектної документації на суму 40004,69 грн., який вже оплачений СОК В«ВогникВ» ; акт прийому-передачі, як додаток №1 до Договору (аркуш справи 36), що був наданий відповідачем, не є належним доказом у справі, оскільки не містить дати його складання, підпису голови правління СОК В«ВогникВ» та печатки кооперативу.

Проте з даною правовою позицією місцевого господарського суду, згідно з якою відмовлено у позові, не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції та вважає її помилковою, враховуючи наступні обставини.

В даному випадку позивач (Підрядник) звернувся до господарського суду із позовом до відповідача (Замовника) про стягнення боргу за виконану роботу.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача сплатити вартість виконаних робіт за Договором підряду №1/13 від 18.03.2013р.

Підставою для сплати боргу є укладений між сторонами Договір, яким передбачено зобов'язання відповідача сплатити вартість виконаних підрядних робіт на протязі 30 днів після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт, а також підписані між сторонами акти від 24.12.2013р.

Правовідносини сторін в даному випадку врегульовано договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду №1/13 від 18.03.2013р. є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань у відповідності до статей 174, 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Наявними в матеріалах справи двома актами приймання виконаних підрядних робіт від 24.12.2013р. на суму 262307,99 грн., у т.ч. ПДВ 43718,00 грн. та на суму 3089,93 грн., у т.ч. ПДВ 514,99 грн. (аркуші справи 16-18) відповідач підтвердив виконання позивачем підрядних робіт, а тому зобов'язаний сплатити їх вартість. Дані акти підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень.

Виходячи із правового аналізу приписів статті 882 Цивільного кодексу України, а також всіх матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відсутність з боку відповідача своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про їх прийняття та відповідно, виникнення у останнього обов'язку щодо їх сплати.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України унормовано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Вартість всього обсягу робіт, які були доручені позивачу, як Підряднику за даним Договором, становить 265397,92 грн., у т.ч. ПДВ 44232,99 грн. (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 3.3. Договору Замовник проводить остаточну оплату за виконані роботи на протязі 30 днів після підписання ОСОБА_5 приймання-передачі виконаних робіт на підставі виставленого рахунку.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у повному обсязі не оплатив виконані та прийняті роботи в установлений Договором строк, та згідно з вищевказаними актами, допустивши заборгованість в сумі 228197,92 грн.

Під час повторного розгляду справи позивач надав до матеріалів справи докази (виписки по рахунку ПАТ «Полтавагаз») на підтвердження проведених відповідачем часткових розрахунків за Договором підряду № 1/13 від 18.03.2013р. на суму 37200,00 грн., які приймаються судом апеляційної інстанції до уваги у відповідності до статті 101 ГПК України. Заборгованість складає 228197,92 грн.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Із матеріалів справи вбачається, що спірний об'єкт (розподільчий газопровод по с. Правобережна Сокілка Кобеляцького району Полтавської області) вже прийнято в експлуатацію компетентними організаціями за участю уповноважених осіб підприємств позивача та відповідача (директорів), що підтверджується наявними у справі належним чином засвідченими копіями акту приймання закінченого будівництва об'єкту системи газопостачання від 31.12.2013р. та Будівельного паспорту підземного газопроводу та дозволом на виконання роботи та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки № 320.11.53-40.22.0 від 05.09.2011р.

Факт введення розподільчого газопроводу по с. Правобережна Сокілка Кобеляцького району Полтавської області в експлуатацію відповідач не заперечує.

Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Однак при цьому, за приписами частини 3 статті 843 Цивільного кодексу України ціна роботи у договорі підряду може включати відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна роботи була визначена сторонами у Договорі і в подальшому не змінювалась, про що свідчать матеріали справи.

Наявні у справі акти приймання виконаних підрядних робіт підписані сторонами в межах обумовленої сторонами ціни Договору.

Крім того, до підписаних сторонами у справі без будь-яких застережень актів приймання виконаних робіт від 24.12.2013р. на суму 262307,99 грн. та від 24.12.2013р. на суму 3089,93 грн. було включено обсяг робіт по будівництву розподільчого газопроводу по с. Правобережна Сокілка Кобеляцького району Полтавської області, а також всю необхідну інформацію про дату, види, об'єми та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з детальним обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що спірний об'єкт вже прийнято до експлуатації, тому ненадання позивачем проектно-кошторисної документації та рахунку на оплату, на що звертає увагу суду відповідач, в даному випадку не є підставою для звільнення останнього від здійснення остаточних розрахунків з позивачем за спірним Договором.

Колегія суддів також вважає, що з урахуванням всіх обставин даної справи в їх сукупності підписання з боку відповідача уповноваженою на це посадовою особою акта звірки №26 взаємних розрахунків станом на період: лютий 2015р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник" за Договором № 1/13 від 18.03.2013р. на суму 265397,92 грн. (аркуш справи 82), в даному випадку підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, та свідчить про визнання відповідачем боргу, який з урахуванням частково проведених розрахунків, підлягає стягненню в судовому порядку в сумі 228197,92 грн.

Наданий відповідачем контррозрахунок позовних вимог колегією суддів відхиляється, оскільки сплата коштів за проектну документацію в сумі 40004,69 грн. здійснена відповідачем згідно виставленого позивачем рахунку № 1 від 18.03.2013р. на виконання інших домовленостей між сторонами у справі, а не в рахунок спірного Договору; можливість зменшення вартості робіт на суму розробки ґрунту в розмірі 36000,00 грн. жодним чином між сторонами не узгоджена, зміни або доповнення до Договору з цього приводу сторонами не вносились; детальне обґрунтування вартості та підтвердження витрат матеріальних ресурсів, було включено сторонами до відповідних актів приймання виконаних робіт, а тому понесення відповідачем витрат на придбання додаткових матеріалів на суму 85315,73 грн. також не є правовою підставою для зменшення суми боргу за проведені позивачем підрядні роботи. При цьому, колегія суддів враховує, що частиною 3 статті 843 Цивільного кодексу України ціна роботи у договорі підряду може включати відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу, що в даному випадку і має місце.

Згідно з частиною 1 статті 96 України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а тому посилання відповідача на можливість погашення боргу за рахунок бюджетних коштів в сумі 50000 грн., не є підставою для зменшення заборгованості, що виникла за спірним Договором, та підтверджена позивачем вичерпними документальними доказами.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи встановлені обставини та положення вищезазначених норм права, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, дослідивши всі обставини в їх сукупності, оцінивши надані сторонами докази, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за договором підряду № 1/13 від 18.03.2013р. у розмірі 228197,92 грн., а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом апеляційної інстанції законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

За порушення виконання грошових зобов'язань частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних втрат в розмірі 82007,96 грн. за період з 23.01.2014р. по 28.02.2015р. та 3% річних в розмірі 9445,28 грн. за період з 23.01.2014р. по 31.03.2015р., що наведений позивачем, колегія суддів визнає його обґрунтованим.

Враховуючи встановлення факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором, колегія суддів також дійшла висновку про задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 82007,96 грн. та 3% річних в розмірі 9445,28 грн., оскільки вимоги в цій частині є мотивованими.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач також заявив до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 21777,17 грн. за порушення відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати обумовлених спірним Договором підрядних робіт.

Однак зважаючи на те, що умовами укладеного між сторонами Договору відповідальність відповідача за прострочення виконання зобов'язання у вигляді нарахування пені сторонами не була передбачена, тому колегія суддів дійшла висновку, що вимога відносно її стягнення є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку позовні вимоги про стягнення суми боргу та нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання сум інфляційних та 3% річних ґрунтуються на даних, що не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у даній справі не може вважатися обґрунтованим, оскільки, в порушення вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняте без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і правильного вирішення спору по суті.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Полтавської області при прийнятті рішення від 06.07.2015р. по справі № 917/795/15 було допущено неповне з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, що мають істотне значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а вказане рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення у даній справі, яким позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 228197,92 грн., інфляційних втрат 82007,96 грн. та 3% річних в сумі 9445,28 грн. слід задовольнити. В частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 21777,17 грн. у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено, як безпідставно заявлених.

Згідно із частинами 1, 4, 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами) судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 10 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування або зміни рішення у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи у справі нове рішення, колегія суддів на підставі вимог вищезазначених процесуальних норм вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом даної справи, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.07.2015р. у справі № 917/795/15 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Сокільського обслуговуючого кооперативу "Вогник" (39254, Полтавська область, Кобеляцький район, с. Правобережна Сокілка, вул. Миру, 2, код 38549455) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. В. Козака, 2-а) в особі Кобеляцького району газопостачання (39200, Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Міжколгоспна, 1, код 03351912) заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 228197,92 грн., інфляційні в сумі 82007,96 грн., 3% річних в сумі 9445,28 грн., 7137,02 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та 3196,51 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 21777,17 грн. у позові відмовити.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 19.10.15р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Слободін М.М.