Ухвала

від 15.10.2015 по справі 807/1199/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/16554/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Рецебуринський Ю.Й., Пасічник С.С., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чопської митниці Державної митної служби України, в якому просив просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. у справі № 2а-0770/1922/11 за період з 06.12.2011р. по 18.02.2013р., виходячи з середньої заробітної плати 2497,79 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення з 06.12.2011р. по 18.02.2013р., виходячи з середньомісячної заробітної плати в розмірі 2390,23 грн., з врахуванням допомоги, отриманої позивачем в Ужгородському міському центрі зайнятості. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Чопської митниці Державної митної служби України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення з 06.12.2011р. по 18.02.2013р. в розмірі 12781,06 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник Чопської митниці Міндоходів, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду 05.12.2011р. яка набрала законної сили, поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Павлове" Ужгородської митниці з 11.05.2011р., стягнуто з Чопської митниці Державної митної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу. Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в сумі 2497, 79 грн. допущеного до негайного виконання.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 цього Кодексу встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Враховуючи те, що постанова Закарпатського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013р. в частині поновлення позивача на посаді виконана лише 19.02.2013р. шляхом прийняття наказу Чопської митниці Державної митної служби України від 19.02.2013р. № 126-к , колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач має право відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Вказані висновки узгоджуються з вимогами чинного законодавства та відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 23.06.2015р. (справа № 2а-3138/10/0370).

Водночас, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що судом першої інстанції помилково не вказано розміру заробітку за час затримки виконання рішення, який підлягає стягненню, оскільки такий обов'язок покладено на орган, який розглядає трудовий спір.

З цих підстав суд апеляційної інстанції правомірно скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову, зазначивши розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, що підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач пред'явив виконавчий лист до виконання лише 26.11.2012р. не можуть братися до уваги, оскільки вимоги ст. 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Чопської митниці Міндоходів відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Рецебуринський Ю.Й.

Пасічник С.С.