Рішення

від 19.03.2007 по справі 49/61-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/61-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2007 р.                                                            Справа № 49/61-06

вх. № 9254/3-49

Суддя господарського суду Кононова О.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Винницький М.В., дов. № 138 юр від 20.08.2004 року  відповідача - Петров О.Ю., дов. б/н від 10.10.2006 року

розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до  Виробничо-комерційного приватного підприємства "Серкоз", м. Харків

про стягнення 2449,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2449,03 грн. заборгованості, у тому числі 2237,57 грн. - заборгованість за невиконання договірних зобов'язань, 112,71 грн. - пені, 75,05 грн. - інфляційні витрати та 23,70 грн. - три відсотки річних за договором № 3394 про постачання теплової енергії, укладеним між сторонами 01.10.2002 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні 05.03.2007 року було оголошено перерву до 15.03.2007 року до 11:00 години.

В судовому засіданні 15.03.2007 року оголошувалась перерва до 19.03.2007 року до 10:20 години.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на тому, що теплову енергію в період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року не отримував та заборгованості перед позивачем не має, надав через канцелярію суду супроводжувальним листом копію договору № 35 від 10.08.2001 року та копію листа № 386 від 18.05.2006 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.10.2002 року сторони уклали договір № 3394 про постачання теплової енергії (далі Договір), який був пролонгований на 2006 рік. Відповідно до умов договору п.1.1. позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, що є заявкою на наступний розрахунковий період. Згідно п. 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату. Відповідно п. 5.1. договору сторони визначили, що облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав, на підставі вищезазначеного договору в період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а саме актом про включення теплової енергії № 175/312 від 24.10.2005 року та актом про відключення системи опалювання № 175/874 від 14.04.2004 року, відповідно яких теплопостачання здійснювалось в приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 12. Відповідач зазначає, що вказані акти не можуть бути доказом постачання теплової енергії в приміщення відповідача, оскільки вони не підписані представником відповідача, а підписані представником ЖКО ВАТ „Серп і молот”.

Як свідчать матеріали справи, Виробничо - комерційне приватне підприємство "Серкоз" займає нежиле приміщення у жилому будинку за адресою вул. Салтівське шосе №12, який знаходиться на балансі ЖКВ „Серп і молот”, що підтверджується довідкою № 726/7 від 17.08.2006 року. Відповідач в спірному приміщенні не має окремого теплового вводу, а тому суд вважає акти про включення та відключення теплопостачання в житловий будинок по вул. Салтівське шосе, 12 належним доказом надання послуг відповідачеві в спірний період.  

Крім того, відповідач у відзиві на позов та в своїх поясненнях зазначає, що згідно порядку , передбаченого додатком №3 договору №3394, дію даного договору   14.10.2005 року було тимчасово припинено, відповідно п.п 1.5 додатку №3   договору, про що своєчасно повідомлено позивача листом № 47 від 14.10.2005 року, а тому, як зазначає відповідач ВКПП фірма "Серкоз" теплової енергії від позивача з жовтня 2005 року по квітень 2006 року не отримувало та заборгованості за спожите тепло перед позивачем не має. Відповідач вказує, що на його пропозиції щодо приведення теплової системи опалення в орендуємому приміщенні за адресою м. Харків, вул. Салтівське шосе, 12 в робочій стан, ніякого обстеження не провели, та всю відповідальність за підготовку до опалювального сезону поклали на ЖКО ВАТ "Серп та Молот", про що повідомили письмово листом №154/19 від 09.03.2006р.

Суд не може прийняти таке твердження до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно п. 2.11 Правил користування електричною та тепловою енергією, затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 06.12.1981 року за № 310, обов'язкових для виконання, як для енергопостачальних організацій, так і для споживачів теплової енергії незалежно від їх відомчої належності, забудова нових, розширення та реконструкція діючих тепловикористовуючих пристроїв споживачів здійснюється силами та за рахунок коштів споживача. Отже відповідач несе відповідальність за технічний стан, експлуатацію та обслуговування систем теплоспоживання, які знаходяться в його веденні, відповідно до акту розмежування балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком до договору постачання теплової енергії.

Крім того, відповідно до Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж, затверджених наказом Міністерства палива й енергетики України від 13.06.2003р. № 296, границею обслуговування теплових мереж з боку споживачів тепла являються стіни камер, де встановлені засувки на відгалуженнях тепломережі до споживачів тепла, що належать організації експлуатуючій теплову мережу.

Також між ЖКО ВАТ „Серп і молот” та ВКПП „Серкоз” 10.08.2001 року був укладений договір № 35 на участь в загальних для всього домоволодіння витратах по управлінню, експлуатації та поточному ремонту. Відповідно п. 2.2.2. вказаного договору відповідач зобов'язався утримувати спірне приміщення в повній справності та в примірному санітарному стані, а в пункті 2.2.4 зобов'язався своєчасно проводити за свій рахунок поточний ремонт всередині орендованих нежитловоих приміщень, а також капітальний ремонт цих приміщень. Тобто саме на відповідача був покладений обов'язок щодо необхідного ремонту в спірному приміщенні, в тому числі й щодо систем опалювання.

Відповідач посилається на лист № 47 від 14.10.2005 року, з яким він звертався до підприємства позивача з повідомленням про припинення дії договору № 3394  від 01.10.2002 року, проте відповідного листа до матеріалів справи не додав.  Так, відповідач вказує, що в спірні приміщення теплова енергія не надавалась. До матеріалів справи доданий акт обстеження системи теплопостачання об'єкта, а саме приміщення відповідача від 06.02.2006 року. Згідно вказаного акту температура в приміщенні відповідала санітарним нормам, за винятком кухні. Можливою причиною, яка призвела до зниження температури повітря на кухні перевіряючи вказують завоздушення опалювальних пристроїв. У зв'язку з відсутністю на опалювальних пристроях, передбачених технологією, кранів „Маєвського”, позивач при здійсненні вказаної перевірки не мав можливості виконати на опалювальних пристроях відповідача відповідне індивідуальне розвоздушивание.

Отже, суд прийшов до висновку, що теплопостачання в приміщення відповідача в період з жовтня 2005 року по листопад 2006 року було здійснено у відповідності до обсягів, визначених договором, укладеним між сторонами та позивачем були вжиті всі заходи щодо здійснення належного теплопостачання, передбачені чинним законодавством.

Щодо посилання відповідача на припинення постачання теплової енергії, то матеріалами справи встановлено, що приміщення відповідача є вбудованими в житловий будинок, розташований за адресою: вул. Салтівське шосе, 12. Система централізованого опалення є невід'ємною частиною загально будинкової системи, у зв'язку з чим, позивач не мав технічної можливості не здійснювати постачання теплової енергії в спірне приміщення відповідача. Така можливість передбачена лише у разі здійснення переобладнання системи опалення в спірному приміщенні щодо відключення відповідача від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Так, відповідно до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мереж централізованого теплопостачання, затвердженого наказом № 4 від 22.11.05 р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за № 1478/11758, для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії (таку комісію створює орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води) з письмовою заявою.

При позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до

яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту

індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. При цьому відповідно до п. 2.5 вказаних правил, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка виконує проект, а не позивачем, як вважає відповідач.

До матеріалів справи не додано жодного доказу в підтвердження звернення відповідача до відповідної постійно діючої міжвідомчої комісії з заявою про здійснення такого відключення.

Отже, суд знаходить підстави вважати, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року утворилась заборгованість в сумі 2237,57 грн., яка до цього часу не сплачена. Матеріалами справи  підтверджується отримання відповідачем рахунків на оплату за період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 2237,57 грн. основного боргу обгрунтованою та  підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2.3. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає  вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., тому суд також задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 112,71 грн. пені.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Тобто позовні вимоги в частині стягнення 75,05 грн. інфляційних витрат та 23,70 грн. трьох відсотків річних також обґрунтовані та підлягаючі задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Виробничо –комерційного приватного підприємства „Серкоз” (адреса: 61060, м. Харків, пр. 50 років СРСР, 56/2, п/р 26003514 ХОД АППБ „Аваль”, МФО 350589, код ЄДРПОУ 23757645) на користь Комунального підприємства „Харківські теплові мережі” (адреса: 61037, м. Харків, вул.. Доброхотова, 11, р/р 26003301968 у 1 філії АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) –2237,57 грн. основного боргу, 112,71 грн. пені, 75,05 грн. інфляційних витрат, 23,70 грн. трьох відсотків річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Повний текст рішення підписаний 23.03.2007 року.

Суддя                                                                                            Кононова О.В.