Постанова

від 19.03.2007 по справі ас-27/663-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/663-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" березня 2007 р.  15-40              Справа № АС-27/663-06

вх. № 11941/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Дородіна І.А.

представників сторін :

позивача - Данько Л.В. - дор.

1 відповідача - через канцелярію суду надійшли документи про ліквідацію 1 відповідача та видалення його з ЄДР.

2 відповідача - не з"явився.

по справі за позовом  ДПІ у Київському районі м. Харкова   

до  ПФ "Азотмашсервіс", м. Х-в,

ТОВ ПТФ "Антрацид"  

про визнання недійсним господарських зобов'язань  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним господарське зобов'язання ПП «Азотмашсервіс» та ТОВ ПТФ «Антрацид», яке виникло на підставі правочину, укладеного згідно договорів № 20 від 10.12.2004 р., № 22 від 10.12.2004 р., № 05/2005 від 10.01.2005 р., № 06/2005 від 10.01.2005 р., № 07/2005 від 10.01.2005 р., № 08/2005 р. від 10.01.2005 р., № 09/2205 від 20.01.2005 р., № 10/1-2005 від 05.03.2005 р., № 10/2-2205 від 05.03.2005 р. на загальну суму 427400, 0 грн. (в т. ч. ПДВ -71233, 33 грн.), на підставі ст. 207, 208 ГК України,  як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.

1 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов. Але в судове засідання, призначене на 19.03.07 р. представник не з"явився, через канцелярію суду надійшли документи про ліквідацію 1 відповідача та видалення його з ЄДР.    

2 відповідач заперечення на позов не надав, представник в судове засідання не з'явився. В судове засідання викликався повістками про виклик з повідомленням про вручення. Але зазначені поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Справа розглядається згідно КАС України.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПП «Азотмашсервіс» зареєстровано   Харківським міськвиконкомом 01.10.1998 р. за № 04059243ю0010814.

На обліку у позивача знаходиться з 05.10.1998 р. Зареєстровано платником ПДВ, про що 15.10.1998 р. видано свідоцтво №28723238.

До матеріалів справи надано наступні угоди між ПП «Азотмашсервіс»  та ТОВ ПТФ «Антрацит»:

- договір № 20 від 10.12.2004 р. про виконання робіт з ремонту ротору. Ціна договору 30000, 0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 18 від 24.02.2005 р. на суму 30000, 0 грн. (ПДВ – 5000, 0 грн.)., платіжним дорученням № 30 від 24.02.2005 р. на суму 30000, 0 грн. надано докази виконання договору – акт здачі – прийомки виконаних робіт № 1 від 24.02.2005 р.

- договір № 22 від 10.12.2004 р. про виконання ремонту ротору. Ціна договору складає 24 000,0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 14 від 24.02.2005 р. на суму 24 000,0 грн., (ПДВ-4 000,0 грн.). Платіжним дорученням № 31 від 24.02.2005 р. здійснено оплату на суму 24000,0 грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 24.02.2005 р.

- договір № 05/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту ротору. Ціна договору складає 33 000,0 грн. На виконання цього договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 12 від 14.02.2005 р. на суму 33 000,0 грн., (ПДВ 5500,0 грн.) Оплату здійснено платіжним дорученням № 26 від 14.02.2005 р. на суму 33000,0 грн. На підтвердження виконання договору наданий акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

- договір № 06/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту ротору. Ціна договору складає 36000,0 грн. На виконання даного договору 2 відповідачем виписано податкову накладну № 13 від 14.02.2005 р. на суму 36000,0 грн., (ПДВ-6000,0 грн.).Оплату здійснено платіжним дорученням № 27 від 14.02.2005 р. на суму 36000,0 грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

- договір № 07/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту ротору. Ціна договору складає 36000,0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 14 від 14.02.2005 р. на суму 36000,0 грн., (ПДВ-6 000,0 грн.). Платіжним дорученням № 28 від 14.02.2005 р. здійснено оплату на суму 36000,0 грн. Підтвердженням виконання договору є акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

- договір № 08/2005 від 10.01.2005 р. про виконання ремонту ротору. Ціна договору складає З0000,0 грн. На виконання даного договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 15 від 14.02.2005 р. на суму 30 000,0 грн., (ПДВ-5 5000,0 грн.). Оплату здійснено платіжним дорученням № 29 від 14.02.2005 р. на суму 30000,0 грн. На підтвердження виконання договору наданий акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

- договір № 09/2005 від 20.01.2005 р. про виконання ремонту ротору. Ціна договору складає 53400,0 грн. На виконання договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкові накладні № 16 від 24.02.2005 р. на суму 23400,0 грн., ПДВ - 3900,0 грн.) та № 17 від 24.02.2005 р. на суму З0000,0 грн. (ПДВ-5 000,0 грн.) Оплату здійснено  платіжними дорученнями № 32 від 24.02.2005 р. на суму 30000,0 грн.  та № 33 від 24.02.2005 р. на суму 23400,0 грн. Підтвердженням виконання договору є акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 30.03.2005 р.

- договір № 10/1-2005 від 05.03.2005 р. про підготовку ремонту ротору. Ціна договору - 95000,0 грн. На виконання даного договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 20 від 28.03.2005 р. на суму 95000,0 грн., (ПДВ-15833,33 грн.). Оплату проведено платіжними дорученнями № 45 від 28.03.2005 р. на суму 47000,0 грн. та № 46 від 28.03.2005 р. на суму 48 000,0 грн. Підтвердженням виконання  договору є акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р

- договір № 10/2-2005 від 05.03.2005 р. про підготовку ремонту ротору. Ціна договору 90 000,0 грн. На виконання даного договору ТОВ ПТФ «Антрацид» виписано податкову накладну № 22 від 28.03.2005 р. на суму 90 000,0 грн., (ПДВ-15000,0 грн.) Оплату здійснено платіжними дорученнями № 44 від 28.03.2005 р. на суму 45000,0 грн. та № 43 від 28.03.2005 р. на суму 45 000,0 грн. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 31.03.2005 р.

Також, зазначені операції відображено ПП "Азотмашсервіс" в книзі обліку придбання товарів та суми ПДВ по вищезазначених податкових накладних та віднесено до податкового кредиту.

Позивач просить визнати недійсним зобов'язання на підставі ст.ст. 207,208 ГК України.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно     до     ст.208     Господарського     кодексу     України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що здійснене з метою, завідомо суперечній інтересам держави та суспільства, то при наявності наміру у обох сторін- при виконанні зобов'язання двома сторонами-в доход держави за рішенням суду стягується все отримане ними по зобов'язанню, а при виконанні зобов'язання однією стороною з іншої сторони стягується в доход держави все отримане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування отриманого. При наявності наміру лише у однієї із сторін все отримане нею повинно бути повернено другій стороні, а отримане останній або належне неї на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до  ст.193  ГК України  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін , зазначає, що в ході розгляду справи в суді позивач не довів наявність обставин з якими ст. 207, 208 ГК України пов'язують недійсність господарських зобов'язань на які він посилається.

Слід відмітити, що для вирішення спору про визнання господарського зобов'язання недійсним в порядку ст. 207 ГК України, необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує їх недійсність, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

Судова практика (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 25 липня 2002 року № 1056 „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки”) виходить з того, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, надані податковими органами відомості, а саме: про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною або фактичною адресою; про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів; про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби; про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше; про використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства; про продаж чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу; про використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою.

Позивач, обґрунтовуючи свою процесуальну позицію щодо визнання правочину та зобов'язання недійсними, надав рішення Деснянського районного суду м.  Києва від 02.06.2005 р.  Вказаним рішенням визнано недійсним з моменту державної реєстрації статут ТОВ ПТФ «Антрацид» та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його внесення в реєстр платників ПДВ з 25.08.2004 р.

Судом встановлено, що засновник ТОВ ПТФ «Антрацид» Піхур А.М. уклав статут без відповідного волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі та вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Друга з засновників Захарченко О. Л. взагалі  такого  волевиявлення не  висловлювала,  будь-яких  дій  щодо створення підприємства не проводила.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2005 р.)

Як наполягає позивач, відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 Закону України „Про ПДВ". Податкові накладні виписані ТОВ ПТФ «Антрацид» на адресу ТОВ ПТФ „Азотмашсервіс " на загальну суму 427 400,0 грн (в т.ч. ПДВ -71 233,33 грн.) після визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ ТОВ ПТФ «Антрацид». Тобто, позивач наполягає, що податкові накладні, складені особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, чим порушено вимоги п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ". Позивач також посилається на позицію Вищого господарського суду України відповідно інформаційного листа № 01-8/157 від 14.02.2002 р. "Про деякі питання практики застосування ЗУ "Про ПДВ", де зазначено, що податкові накладні, видані незареєстрованою особою, не надають покупцеві права віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне відмітити, що податкові накладні видаються відповідно до п.7.2.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” продавцем, а покупець не міг знати, що установчі документи та свідоцтво платника ПДВ контрагента будуть в майбутньому визнані недійсними.

Позивачя стверджує, що кошти у виді податків, зборів (обов'язкових платежів) у бюджет по угоді ,що оспорюється від ТОВ ПТФ «Антрацид» не надходили, а державі нанесений значний збиток. Але на підтвердження вказаних фактів позиваечем не надано актів перевірок відповідачів із заначеннями відповідних порушень податкового законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, предметом судового спору не можуть бути, зокрема, вимоги органів державної податкової служби про визнання недійсними установчих документів; податкових накладних; скасування (анулювання) свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість; визнання недійсними з моменту державної реєстрації чи з іншого моменту всієї комерційної (господарської) діяльності згаданих осіб, усіх вчинених юридично значимих дій та вчинених правочинів; виданих, підписаних документів тощо, оскільки такі способи реалізації їх повноважень не встановлено законом.

Посилання ДПІ на недійсність установчих документів може бути підставою позову про припинення юридичної особи, але не самостійним предметом позову.

Прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів не тягне втрати такою юридичною особою статусу платника ПДВ незалежно від того, ким прийнято таке рішення (учасниками юридичної особи, її органом чи судом).

У випадках, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість", особа може за своїм бажанням набувати та втрачати статус платника податку шляхом реєстрації як платника податку та анулювання такої реєстрації.

Згідно з пп. "б" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); згідно з абзацом 8 цього пункту анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. При застосуванні зазначених положень слід мати на увазі, що у разі ліквідації юридичної особи анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу можливе лише, якщо юридичну особу виключено з державного реєстру. До такого виключення анулювання реєстрації здійснюється виключно за ініціативою юридичної особи (в особі ліквідаційної комісії, ліквідатора, органу управління юридичної особи, якщо на нього покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи).

До анулювання реєстрації юридична особа, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана, у випадках встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних підставах.

Наявність умислу по угодам, стосовно дійсності яких виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт визнання статуту підприємства недійсним за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретних цивільно-правових угод (правочину), зокрема, не може бути підставою для визнання таких угод недійсними.

Крім того, факт по несплаті податків однією зі сторін договору є правопорушенням, а не наявністю умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Доказом наявності вини сторін у формі умислу може бути лише вирок суду по кримінальній справі, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Виходячи з вищенаведеного  в матеріалах справи відсутні будь-які докази  наявності у відповідачів умислу на ухилення від сплати податків, на що посилається ДПІ.

Крім того, 1 відповідачем надана ухвала Господарського суду Харківської області від 15.01.2007 р. по справі № Б-19/148-06, згідно якої затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс ПФ «Азотмашсервіс», ліквідовано юридичну особу - ПФ «Азотмашсервіс» (код 30139353), зобов'язано державного реєстратора внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПФ «Азотмашсервіс», код 30139353, та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення для зняття юридичної особи - ПФ «Азотмашсервіс» - з обліку. Як вбачається з довідки з ЄДР ОЮ та ФОП 24.01.2007 р. здійснена державна реєстрація припинення ПФ «Азотмашсервіс».

Відповідно до стаття 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

На підставі наведеного провадження у справі відносно ПФ «Азотмашсервіс», код 30139353, підлягає закриттю.

Суд зазначає, що у сторін по угоді не вбачається дій які б порушували інтереси держави та суспільства. Будь яких порушень стосовно оподаткування по діях по угоді ДПІ не доведено та не обґрунтовано.

Також суд зазначає, що згідно вимог ст. 207 ГК України умисел на ухилення від сплати податків, на наявність якого посилається ДПІ, повинен виникнути заздалегідь, тобто бути наявним при укладанні угоди, зобов'язання, але відсутні докази що на момент виникнення зобов'язань  був відповідний умисел у відповідачів.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави, на які посилається позивач,  для застосування ст. ст. 207-208 ГК України.

Керуючись 4, 7, 8, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Закрити провадження у справі відносно ПФ «Азотмашсервіс», код 30139353.

2. В решті  вимог в позові відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлений 26.03.07 р.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.