Постанова

від 10.09.2015 по справі 804/10238/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. Справа № 804/10238/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Павлоградського міськрайонного центру зайнятості до Приватного підприємства фірма «СМУ-33» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Павлоградського міськрайонного центру зайнятості до Приватного підприємства фірма «СМУ-33» з вимогою - стягнути з Приватного підприємства фірма «СМУ-33» (АДРЕСА_1 51400, ЄДРПОУ 24427766) на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 202670001, р/р 371720010029420 в УДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012) суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 3945,32 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності та роботодавець, що використовує найману працю. В порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не здійснив своєчасно сплату обов'язкових страхових внесків за 2001 рік у розмірі 3945,32 грн., внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість (недоїмка) за цей період.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до канцелярії суду від повноважного представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд зазначеної справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи. 26.08.2015 р. до суду надав пояснення, згідно яких ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2002р. по справі № Б26/172/02 юридичну особу Приватного підприємства фірма «СМУ-33» ліквідовано.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.09.2015р., що Приватного підприємства фірма «СМУ-33» 23.09.1996р. зареєстровано як юридична особа, запис про ліквідацію або припинення за рішенням суду - відсутній.

Щодо твердження представника відповідача про те, що юридична особа Приватного підприємства фірма «СМУ-33» ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2002 р. по справі № Б26/172/02 ліквідовано, суд зазначає наступне.

Статтею 104 Цивільного кодексу України (ЦК України) вказано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Порядок ліквідації юридичної особи визначений статтею 111 ЦК України, а саме: з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Проте зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.09.2015 р. не вбачається наявність відповідного запису про рішення суду щодо ліквідації юридичної особи - Приватного підприємства «СМУ-33», з урахуванням чого суд доходить думки про те, що вказана юридична особа станом на час розгляду справи є юридичною особою зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відносини, що виникають з загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані, зокрема, нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року, та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року за № 339, якими встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Страхування на випадок безробіття є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» управління страхуванням на випадок безробіття здійснює Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У відповідності до ч. 1 ст.12 зазначеного Закону, функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Згідно із ч.1, 2 ст. 34 цього Закону Фонд зобов'язаний контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків. Також Фонду надане право застосовувати фінансові санкції у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків.

Згідно розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2001 рік, самостійно обрахованої та наданої відповідачем, сума заборгованості зі сплати страхових внесків складає 3945,32 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Згідно до ч. 4 ст. 38 вказаного Закону України строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-17, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень якого, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно п.7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року N 339, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових

санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, територіальні органи Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків, у тому числі, коли за даними перевірки була підтверджена наявність заборгованості зі сплати страхових внесків, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, та застосовувати фінансові санкції у порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем добровільно не сплачено самостійно визначену суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 3945,32 грн., вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оскільки доказів добровільного погашення заборгованості відповідач не надав, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмку) у розмірі 3945,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Павлоградського міськрайонного центру зайнятості до Приватного підприємства фірма «СМУ-33» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «СМУ-33» (АДРЕСА_1 51400, ЄДРПОУ 24427766) на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 202670001, р/р 371720010029420 в УДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012) суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 3945,32 грн.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1