Постанова

від 15.10.2015 по справі 813/2831/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року Справа № 813/2831/15

10 год. 29 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "Берест"" до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "Берест"" до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості від 07.04.2015 року №209000011/2015/200057/2, №209000011/2015/200058/2, №209000011/2015/200059/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до митного оформлення було позивачем подано всі необхідні документи, які не були взяті до уваги працівниками відповідача та неправомірно винесено оскаржувані рішення. У зв'язку з чим, позивачем надмірно сплачено 49168,39 грн. митних платежів. В жодному з оскаржуваних рішень не вказано які саме з передбачених ч.3 ст.53 МК України обставини інспектор визначив як підставу для вимоги додаткових документів. Вважає рішення про коригування митної вартості безпідставними і необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях, просить позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що під час розгляду документів, що були подані позивачем разом з ВМД були виявлені розбіжності щодо умов поставки, щодо року випуску, вказаного у довідці та згідно маркування, подана позивачем інформація щодо вартості товарів, що є подібними оцінюваному товару, не містить детальних характеристик товару, зокрема технічного стану, у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка) містилася інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах були відсутні. При подачі митної декларації позивачем не було надано транспортних (перевізних) документів (заявок на перевезення вантажу, договори на транспортно - експедиційне обслуговування), і такі додатково витребовувались митним органом, що підтверджується вимогами. Зазначає, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості. Митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Оскільки на вимогу митного органу позивач надав лиш частину запитуваних документів, тому у відповідача були законні підстави для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Митним органом послідовно застосовувались методи визначення митної вартості товарів. Джерелом визначення митної вартості товару слугувала цінова база даних ЄАІС ДМСУ ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості". Тому вважає, що посадові особи Львівської митниці ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, тому просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивачем (ТзОВ "ТВК "Берест") 06.04.2015 року ввезено на митну територію України:

- верстат деревообробний, шліфувальний ОТТ "Commet 3" 1986 р.в. в розібраному стані згідно ВМД №209140000/2015/010721 (в подальшому оформлено ВМД №209140000/2015/010827 від 07.04.2015 року), рахунку - фактури №046/15 від 25.03.2015 року, відповідно до яких вартість верстата вказано 2500 євро;

- верстат деревообробний, стругальний, чотиристоронній "Gubisch BS200" що був у використанні 1989 р.в. в розібраному стані згідно ВМД №209140000/2015/010726 ( в подальшому оформлено ВМД №209140000/2015/010828 від 07.04.2015 року), рахунку - фактури №033-2015/15 від 30.03.2015 року, відповідно до яких вартість верстата вказано 1600 євро;

- автонавантажувач штабелювальний "ОМ Pimespo G23" з вилковим захватом самохідний, призначений для складських вантажно - розвантажувальних робіт в приміщеннях з бетонною підлогою, з газовим двигуном внутрішнього згорання, шасі №F14254K00043, що був у використанні 1999 р.в. вантажопідйомність 2300 кг, робоча висота підйому - 2,7 м згідно ВМД №209140000/2015/010727 (в подальшому оформлено ВМД №209140000/2015/010829 від 07.04.2015 року), рахунку - фактури №111/123 від 01.04.2015 року, відповідно до яких вартість верстата вказано 1150 євро.

На підтвердження належного подання документів, позивач долучив до матеріалів справи копії таких документів:

щодо митного оформлення ВМД №209140000/2015/010827 від 07.04.2015 року подано копію контракту №1 від 16.03.2015 року, CMR, рахунок - фактуру.

щодо митного оформлення ВМД №209140000/2015/010828 від 07.04.2015 року подано копію контракту №2 від 30.03.2015 року, CMR №1103709, рахунок - фактуру.

щодо митного оформлення ВМД №209140000/2015/010829 від 07.04.2015 року подано копію контракту №3 від 30.03.2015 року, CMR №1104135, рахунок - фактуру.

Під час розгляду поданих до оформлення документів на вказані товари митним органом було виявлено розбіжності:

1. верстату деревообробний, шліфувальний ОТТ "Commet 3" ВМД № 209140000/2015/010721: в п.1 контракту від 16.03.2015 року №01 зазначено, що товар поставляється на умовах FCA, а в інвойсі від 25.03.2015 року №046/15 - EXW; у довідці на бланку підприємства Holzbearbeitungsmaschinen "Ochmann" GmbH (без реєстраційних даних) зазначено рік випуску обладнання - 1989, а згідно маркування, що нанесене на обладнанні - 1986 рік (а.с.135); надана ТзОВ "ТВК "Берест" інформація щодо вартості товарів, що є подібними (аналогічними) оцінюваному товару (роздруківки з мережі Інтернет) не містить детальних характеристик товару, зокрема: технічного стану обладнання, тому зазначена інформація не була прийнята до уваги; у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка), містилася інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах були відсутні;

2. верстат деревообробний, стругальний, чотиристоронній "Gubisch BS200" що був у використанні згідно ВМД №209140000/2015/010726: в п. 4.3 контракту від 30.03.2015 року №2 зазначено, що у документах, які супроводжують поставку, зокрема у рахунку - фактурі, повинні бути вказані умови поставки, натомість у рахунку від 30.03.2015 року №033-2015 інформація щодо умов поставки не зазначена;вдовідці на бланку підприємства Vermittlung von Maschinen Natascha Jakob (без реєстраційних даних) зазначено рік випуску обладнання - 1990, а згідно маркування, що нанесено на обладнанні - 1989 рік (а.с.118); у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка), міститься інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах відсутні; надана фірмою інформація, щодо вартості товарів, що є подібними (аналогічними) оцінюваному товару (роздруківки з інтернет мережі) не містить детальних характеристик товару, зокрема: технічного стану обладнання, тому зазначена інформація не була прийнята до уваги;

3. штабелювальний "ОМ Pimespo G23" з вилковим захватом самохідний, призначений для складських вантажно - розвантажувальних робіт в приміщеннях з бетонною підлогою, з газовим двигуном внутрішнього згорання, шасі №F14254K00043, що був у використанні згідно ВМД №209140000/2015/010727: в п.4.3 контракту від 30.03.2015 року №03 зазначено, що у документах, які супроводжують поставку, зокрема у рахунку - фактурі, повинні бути вказані умови поставки, натомість у рахунку від 01.04.2015 року №111/123 інформація щодо умов поставки е зазначена; у довідці на бланку підприємства "Stanzen Drehen Frasen" V. Hebel (без реєстраційних даних) зазначено рік випуску обладнання - 1990, а згідно маркування, що нанесено на обладнанні - 1989 рік; ); у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка), міститься інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах відсутні; надана фірмою інформація, щодо вартості товарів, що є подібними (аналогічними) оцінюваному товару (роздруківки з Інтернет мережі) не містить детальних характеристик товару, зокрема: технічного стану обладнання, тому зазначена інформація не була прийнята до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України (далі - МК України, із змінами і доповненнями), митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митним кодексом України (ст.49,54) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і саме митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3 ст.53 МК України).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 МК України).

Під час розгляду поданих до оформлення документів на вказані товари митним органом було виявлено розбіжності:

1. верстату деревообробний, шліфувальний ОТТ "Commet 3" ВМД № 209140000/2015/010721: в п.1 контракту від 16.03.2015 року №01 зазначено, що товар поставляється на умовах FCA, а в інвойсі від 25.03.2015 року №046/15 - EXW; у довідці на бланку підприємства Holzbearbeitungsmaschinen "Ochmann" GmbH (без реєстраційних даних) зазначено рік випуску обладнання - 1989, а згідно маркування, що нанесене на обладнанні - 1986 рік (а.с.135); надана ТзОВ "ТВК "Берест" інформація щодо вартості товарів, що є подібними (аналогічними) оцінюваному товару (роздруківки з мережі Інтернет) не містить детальних характеристик товару, зокрема: технічного стану обладнання, тому зазначена інформація не була прийнята до уваги; у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка), містилася інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах були відсутні;

2. верстат деревообробний, стругальний, чотиристоронній "Gubisch BS200" що був у використанні згідно ВМД №209140000/2015/010726: в п. 4.3 контракту від 30.03.2015 року №2 зазначено, що у документах, які супроводжують поставку, зокрема у рахунку - фактурі, повинні бути вказані умови поставки, натомість у рахунку від 30.03.2015 року №033-2015 інформація щодо умов поставки не зазначена;вдовідці на бланку підприємства Vermittlung von Maschinen Natascha Jakob (без реєстраційних даних) зазначено рік випуску обладнання - 1990, а згідно маркування, що нанесено на обладнанні - 1989 рік (а.с.118); у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка), міститься інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах відсутні; надана фірмою інформація, щодо вартості товарів, що є подібними (аналогічними) оцінюваному товару (роздруківки з інтернет мережі) не містить детальних характеристик товару, зокрема: технічного стану обладнання, тому зазначена інформація не була прийнята до уваги;

3. штабелювальний "ОМ Pimespo G23" з вилковим захватом самохідний, призначений для складських вантажно - розвантажувальних робіт в приміщеннях з бетонною підлогою, з газовим двигуном внутрішнього згорання, шасі №F14254K00043, що був у використанні згідно ВМД №209140000/2015/010727: в п.4.3 контракту від 30.03.2015 року №03 зазначено, що у документах, які супроводжують поставку, зокрема у рахунку - фактурі, повинні бути вказані умови поставки, натомість у рахунку від 01.04.2015 року №111/123 інформація щодо умов поставки е зазначена; у довідці на бланку підприємства "Stanzen Drehen Frasen" V. Hebel (без реєстраційних даних) зазначено рік випуску обладнання - 1990, а згідно маркування, що нанесено на обладнанні - 1989 рік); у документах, що підтверджують вартість транспортування (заявка), міститься інформація щодо транспортних витрат, однак відомості щодо сум експедиційної винагороди у наданих документах відсутні; надана фірмою інформація, щодо вартості товарів, що є подібними (аналогічними) оцінюваному товару (роздруківки з Інтернет мережі) не містить детальних характеристик товару, зокрема: технічного стану обладнання, тому зазначена інформація не була прийнята до уваги.

Також відповідач зазначає, що при подачі митної декларації позивачем не було подано транспортних (перевізних) документів (заявок на перевезення вантажу, договори на транспортно - експедиційне обслуговування), і такі додатково витребовувались митним органом, що підтверджується вимогами митниці від 06.04.2015 року по ВМД №209140000/2015/010721, №209140000/2015/010726, №209140000/2015/010727.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом були виписані позивачу вимоги в порядку ст.53 МК України щодо надання додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями; транспорті (перевізні) документи (заявка на перевезення вантажу; договір на транспортно - експедиційне обслуговування); специфікації, прейскуранти, прайс - листи (а.с.18, 28, 38). З вказаними вимогами ознайомлений був представник позивача 07.04.2015 року, подано на вимогу митного органу лиш витяг з Інтернет сайту, заявка та договір на перевезення. Крім того на вимозі представником позивача вчинено запис про те, що на даний момент інших документів надати не може, просить провести митну оцінку.

Аналіз норм МК України, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та враховуючи вищенаведені норми та встановлені обставини, суд вважає, що в посадових осіб митного органу були наявні передбачені статтями 53,54 МК України підстави для витребування додаткових документів. З вищенаведеного вбачається, що відповідачем вимагались у позивача додаткові документи в межах переліку, наведеного у ст.53 МК України.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

07.04.2015 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів:

-№209000011/2015/200057/2, у графі 30 рішення «Коригування» вказано вартість за одиницю товару верстату деревообробний, шліфувальний ОТТ "Commet 3" в розмірі 5610,34 євро, а заявлена декларантом вартість становить 3145,82 євро (графа 28);

-№209000011/2015/200058/2, у графі 30 рішення «Коригування» вказано вартість за одиницю товару верстат деревообробний, стругальний, чотиристоронній "Gubisch BS200" в розмірі 3593,72 євро, а заявлена декларантом вартість становить 1936,78 євро (графа 28);

-№209000011/2015/200059/2, у графі 30 рішення «Коригування» вказано вартість за одиницю товару автонавантажувач штабелювальний "ОМ Pimespo G23" в розмірі 4720,22 євро, а заявлена декларантом вартість становить 1593,76 євро (графа 28).

Відповідно до Наказу Мінфіну від 24.05.2012, № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", у графі 33 рішення зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, у графі 33 таких вказано: «митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 ст.53 МКУ. Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення вантажу; договір на транспортно - експедиційне обслуговування); 4) специфікації, прейскуранти, прайс - листи. Додатково надано: транспортні (перевізні) документи (заявка на перевезення вантажу; договір на транспортно - експедиційне обслуговування) та пропозиції на ринку України (видруки з Інтернет ресурсу), інших додаткових документів не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ." Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували відповідно МД №305100000/2015/001716 від 06.03.2015 року, МД №305100000/2015/001715 від 06.03.2015 року, МД №125110011/2015/002100 від 16.02.2015 року.

Що стосується методів визначення митної вартості товарів, відповідач вказує, що митна вартість імпортованих товарів не була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв"язку із неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МУ України.

Митним кодексом України (ст.57) визначено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між декларантом та митним органом.

Відповідач вказує, що в ході проведення консультацій здійснюється обмін наявною інформацією, у митного органу була інформація щодо митного оформлення (цінова база даних ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості").

У зв'язку з неможливістю застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митна вартість в оскаржуваних рішення була визначена із застосуванням резервного методу (ст.64 МКУ). В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів відповідно до наказу Мінфіну "Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 року №598, зазначена інформація та джерела, які використовувались митним органом, а саме, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №305100000/2015/001716 від 06.03.2015 року, МД №305100000/2015/001715 від 06.03.2015 року, МД №125110011/2015/002100 від 16.02.2015 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проводились консультації з декларантом з приводу заявленої митної вартості.

З причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, посадові особи Львівської митниці ДФС не мали змоги застосувати методи визначення митної вартості №2 і №3.

При цьому, відповідно до норм ст.59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Проте, як вказує відповідач, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні властивості (товар був у використанні), якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до норм ст.60 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості №3 - у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Проте, як вказує відповідач, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Стосовно не застосування відповідачем при перевірці заявленої декларантом митної вартості методів №4,№5:

Відповідно до норм ст.62 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, методу №4 - у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, визначених Митним кодексом України компонентів.

У разі, якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1-3 частини 2 цієї статті.

Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.

Таким чином, Метод визначення митної вартості №4 не був застосований відповідачем, оскільки на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, з поправкою положень ч.2,3 ст.62 МК України.

Відповідно до норм ст.63 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості, методу №5 - для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюється, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатись із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Проте, посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь - яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь - якого рахунку чи інших записів для цілей визначення обчислюваної вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положенням цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.

Таким чином, Метод визначення митної вартості №5 не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до ст.63 МК України.

Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1-5, посадові особи митниці, відповідно до ст.64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод №6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Жодна з перелічених семи підстав відповідачем не була застосована.

Таким чином, відповідачем послідовно застосовувались методи визначення митної вартості.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті 7 ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угоди про застосування статті 7 ГАТТ.

Відповідно до п.2(а) статті 7 ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсні вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватись на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатку 1 до статті 7 формування пунктів (а) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначити вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера та імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, позивач не надав суду належних, необхідних та достатніх доказів щодо неправомірності поведінки відповідача. Натомість відповідачем належно, з врахуванням положень законодавства України, обґрунтовано правомірність дій при прийнятті оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд, враховуючи вимоги ч.3 ст.2 КАС України, дійшов до висновку, що відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, правомірно були прийняті рішення про коригування митної вартості від 07.04.2015 року №209000011/2015/200059/2, №209000011/2015/200057/2, №209000011/2015/200058/2, при цьому джерелом визначення митної вартості товару слугувала цінова база даних ЄАІС ДМСУ ПІК "Цінова інформація про визначення митної вартості".

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними і скасування рішень про визначення митної вартості від 07.04.2015 року №209000011/2015/200057/2, №209000011/2015/200058/2, №209000011/2015/200059/2, - задоволенню не підлягають.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації. Крім того, на момент звернення до суду з адміністративним позов діяли положення ст.4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись статтями 7-14,18, 19, 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК "Берест"" (адреса:80383, Львівська обл., Жовківський район, с. Малехів, вул. Шухевича, 45, ЄДРПОУ38852903) на користь бюджету судовий збір в розмірі 800,67 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 19.10.2015 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна