Постанова

від 19.10.2015 по справі 815/4305/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4305/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Свириди Х.С.;

представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 13.07.2015 року);

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 22.01.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_3» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «В4» № НОМЕР_3, форми «Р» № НОМЕР_2 від 30.03.2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» № НОМЕР_1 від 30.03.2015 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

17.03.2015 року позивач отримав акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824.

17.04.2015 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «В4» № НОМЕР_3, форми «Р» № НОМЕР_2 від 30.03.2015 року, винесені на підставі акту від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824.

Згідно висновків акту від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824 встановлено: завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року на суму 5605000,00 грн.; заниження суми податку, який підлягає сплаті платником податку до бюджету (рядок 25) за підсумками грудня 2014 року у сумі 295000,00 грн.

Також, 17.03.2015 року позивач отримав акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2015 року від 10.03.2015 року № 9/15-518/39069824.

17.04.2015 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми «В4» № НОМЕР_1, винесене на підставі акту від 10.03.2015 року № 9/15-518/39069824.

Згідно висновків акту від 10.03.2015 року № 9/15-518/39069824 встановлено: завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року на суму 5605000,00 грн.

Як на підставу зазначених порушень відповідач посилається на акт документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 04.11.2014 року № 5432/15-52-22-02/39069824 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ в податковій декларації за березень 2014 року, яким встановлено завищення від'ємного значення (рядок 19) податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року на суму 5900000,00 грн., за наслідком якого винесене податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.12.2014 року № НОМЕР_4, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень 2014 року на 5900000,00 грн.

Позивач листом від 27.03.2015 року № 3/27/03 повідомив відповідача про оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року № НОМЕР_4.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824, а також не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 30.03.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та вважає, що вини належать до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.4-6).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с.52-54).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_3» зареєстроване та перебуває на обліку у ОСОБА_4 податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 28.01.2014 року відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 168733 (а.с.20-21).

10.03.2015 року співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів камеральну перевірку податкової звітності позивача за грудень 2014 року.

За результатами цієї перевірки відповідач склав акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824 (а.с.9-12).

В акті перевірки від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824 встановлені наступні порушення з боку позивача: п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, в результаті чого позивач не відобразив по р.21.3 декларації за грудень 2014 року зменшення суми у розмірі 5900000,00 грн., що вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 5605000,00 грн., та на заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті (р.25) на 295000,00 грн.

За наслідками перевірки позивача ОСОБА_4 податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі акту перевірки від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824 прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 30.03.2015 року № НОМЕР_3, яким позивачеві за порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5605000,00 грн. (а.с.13);

- від 30.03.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачеві за порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 442500,00 грн., у тому числі за основним платежем 295000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 147500,00 грн. (а.с.14).

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивач при подачі податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року не відобразив результати документальної перевірки, а саме зменшення по р.21.3 на 5900000,00 грн. відповідно податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року № НОМЕР_4.

Також, 10.03.2015 року співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів камеральну перевірку податкової звітності позивача за січень 2015 року.

За результатами цієї перевірки відповідач склав акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 10.03.2015 року № 9/15-518/39069824 (а.с.15-18).

В акті перевірки від 10.03.2015 року № 9/15-518/39069824 встановлені наступні порушення з боку позивача: п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, в результаті чого позивач неправомірно задекларував р.21.2 по декларації за січень 2015 року у розмірі 5605000,00 грн., що вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2015 року на суму 5605000,00 грн.

За наслідками перевірки позивача ОСОБА_4 податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі акту перевірки від 10.03.2015 року № 9/15-518/39069824 прийняла податкове повідомлення-рішення:

- від 30.03.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5605000,00 грн. (а.с.19).

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивач при подачі податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року не відобразив результати документальної перевірки, а саме по р.21.3 на 5900000,00 грн. відповідно податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року № НОМЕР_4, що в подальшому вплинуло на завищення рядка 24 декларації за грудень 2014 року на 5605000,00 грн., а при подачі податкової декларації за січень 2015 року переніс до рядка 21.2 суму у розмірі 5605000,00 грн. та продовжує декларувати вказану суму в р.24.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що зазначені дії відповідача є правомірними, податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення; камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком; згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова; порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд не погоджується з доводами позивача, що камеральна перевірка може бути проведена контролюючим органом протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, у разі подання платником податків податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Також, суд зазначає, що наведені вище норми Податкового кодексу України не передбачають конкретного строку, в який контролюючий орган має право провести камеральну перевірку заявлених даних в податковій декларації.

Крім того, суд встановив, що висновки в актах перевірки від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824 та № 9/15-518/39069824 зроблені відповідачем на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 04.11.2014 року № 5432/15-52-22-02/39069824 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування від'ємного значення з податку на додану вартість в податковій декларації за березень 2014 року, яким встановлено завищення від'ємного значення (рядок 19) податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року на суму 5900000,00 грн., за наслідком якого винесене податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.12.2014 року № НОМЕР_4, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень 2014 року на 5900000,00 грн.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з пп.7 п.5 Розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до пп.8 п.5 Розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Суд встановив, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2014 року та за січень 2015 року не відобразив результати документальної перевірки, що призвело до встановлених вище порушень.

Також, суд встановив, що листом від 27.03.2015 року № 3/27/03 позивач повідомив відповідача про оскарження до суду податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 05.12.2014 року № НОМЕР_4 (а.с.17). Зазначений лист відповідач отримав 30.03.2015 року (а.с.18).

Однак, камеральні перевірки податкової звітності позивача за грудень 2014 року та за січень 2015 року були проведені відповідачем 10.03.2015 року, виявлені порушення були зафіксовані в актах від 10.03.2015 року № 8/15-518/39069824 та № 9/15-518/39069824.

Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, під час розгляду справи суд встановив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 815/1850/15 було відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «О-ТД», яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_3», до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року № НОМЕР_4 та визнання протиправними дій.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 815/1850/15 набрала законної сили 01.10.2015 року на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 30.03.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 прийняті відповідачем обґрунтовано.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи позивач не надав доказів, які б спростовували встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог.

Згідно з ч.2 чт.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що позивач сплатив судовий збір відповідно до платіжного доручення № 1 від 23.07.2015 року у сумі 73,08 грн. за позовні вимоги немайнового характеру та відповідно до платіжного доручення № 2 від 23.07.2015 року у сумі 487,20 грн. за позовні вимоги майнового характеру, що є 10 % від розміру відповідної ставки судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача решту 90 % розміру відповідної ставки судового збору за позовні вимоги майнового характеру у сумі 4384,80 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргумент ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 39069824) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2015 року.

Суддя М.М. Кравченко