Постанова

від 15.10.2015 по справі 821/3197/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3197/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганій С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ОСОБА_1Ю." до начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання надати відповідь на інформаційний запит №2973 від 28.08.2015 р.,

встановив:

Представник приватного підприємства «ОСОБА_1Ю.» звернувся до суду з позовом до начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2, в якому просить:

- визнати неправомірними дії начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 за приховування інформації і ненадання своєчасної повної відповіді на порушені питання в інформаційному запиті, який було зареєстровано 28.08.2015р.

- зобов’язати начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 в термін 5 днів надати відповідь на порушені питання в інформаційному запиті від 28.08.2015р. за №2973 відповідно до змісту запитань викладених у запиті на адресу: 75500, АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.08.2015р. позивач звернувся до начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2, з інформаційним запитом, з поясненням мети отримання даної інформації для захисту порушених прав. В запиті, посилаючись на відповідні норми діючого законодавства, позивач вимагав надати відповіді на 8 питань. На інформаційний запит позивач не отримав відповіді. Вважає дії відповідача протиправними, такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

28.08.2015р. позивач звернувся до начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 з інформаційним запитом, з поясненням мети отримання даної інформації для захисту порушених прав. В запиті, посилаючись на відповідні норми діючого законодавства, позивач вимагав надати відповіді на 8 питань.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав жодної відповіді на інформаційний запит позивача від 28.08.2015р.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон України №2939).

Статтею 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України В«Про доступ до публічної інформаціїВ» №2939 від 13.01.2011р. визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес (надалі Закон №2939).

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про доступ до публічної інформаціїВ» , публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.3 ЗУ В«Про доступ до публічної інформаціїВ» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України В« Про доступ до публічної інформаціїВ» , доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.7 ЗУ В«Про доступ до публічної інформаціїВ» , конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ В«Про доступ до публічної інформаціїВ» , розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (ст.14 ЗУ В«Про доступ до публічної інформаціїВ» ).

Відповідно до ст.18 Закону України В«Про доступ до публічної інформаціїВ» для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку. Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом: оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб; надання доступу до системи за запитами. Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом.

Статтею 19 Закону № 2939 визначено, що під запитом на інформацію слід розуміти прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що міститься у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ст.20 Закону України В«Про доступ до публічної інформаціїВ» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно наявних у справі матеріалів на запит про отримання публічної інформації від 28.08.2015р. позивачу відповіді не надано, що є порушенням вимог ст.14 Закону та є підставою для зобов'язання відповідача розглянути отриманий запит та надати на нього відповідь у встановленому порядку.

Належним виконанням зобов'язання розпорядника публічної інформації буде задоволення запиту та надання витребуваної інформації або надання відповіді з роз'ясненням підстав віднесення запитуваної інформації або її частини до інформації з обмеженим доступом.

Згідно ст. 23 ЗУ В«Про доступ до публічної інформаціїВ» , рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити зокрема ненадання відповіді на запит на інформацію (п.3 ст.24 ЗУВ«Про доступ до публічної інформаціїВ» ).

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем оскаржено ненадання відповіді на інформаційний запит від 28.08.2015р. до начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2, на який не отримано відповіді, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності в цьому випадку та наявність підстав для зобов'язання розглянути запит в порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи те, що начальником слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 не надано відповідь на інформаційний запит позивача від 28.08.2015р., чим було порушено вимоги Закону України В«Про доступ до публічної інформаціїВ» , суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог ПП «ОСОБА_1Ю.».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд -

постановив :

Позов приватного підприємства «ОСОБА_1Ю.» задовольнити.

Визнати неправомірними дії начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 за приховування інформації і ненадання своєчасної повної відповіді на порушені питання в інформаційному запиті, який було зареєстровано 28.08.2015р.

Зобов’язати начальника слідчого відділу Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 в термін 5 (п’ять) робочих днів надати приватному підприємству «ОСОБА_1Ю.» відповідь на порушені питання в інформаційному запиті від 28.08.2015р. за №2973 відповідно до змісту запитань викладених у запиті на адресу: 75500, АДРЕСА_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ОСОБА_1Ю."(код ЄДРПОУ 33251511) судовий збір в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) та судові витрати у сумі 12,18 грн. (дванадцять гривень 18 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Циганій С.І.

кат. 2.2