Постанова

від 05.10.2015 по справі 825/3257/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року Чернігів Справа № 825/3257/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БЮС-гарантія" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.09.2015 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області : від 27.08.2015 р. № НОМЕР_1; від 27.08.2015 р. № НОМЕР_2; від 27.08.2015 р. № НОМЕР_3; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БЮС-гарантія» 5923,94 грн. судового збору, сплаченого за подання позову до суду.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки відповідача про відсутність реальних господарських взаємовідносин між ним та ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛДЕР НАФТА» не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки всі господарські операції з придбання товарів та надання послуг оформлено відповідними первинними бухгалтерськими документами, що відповідно до вимог Податкового кодексу України підтверджують право підприємства на формування показника витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Також позивачем отримано податкові накладні, що надають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що отримані від ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛДЕР НАФТА» послуги з перевезення вантажу та нафтопродукти були використані ним у власній господарській діяльності. Посилання податкової на акт перевірки іншої податкової та довідку про неможливість проведення зустрічної звірки є протиправними, вищезгадані довідка та акт не можуть слугувати безспірними та об`єктивними доказами на підтвердження обставин щодо яких вони наводяться, зважаючи на правила допустимості та належності доказів. Наявні в них твердження про ніби-то неможливість документально підтвердити реальність здійснення господарських операцій із покупцями та відсутність підстав для формування податкових зобов`язань зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ТОВ «СІТ-ТРАНС» та ТОВ «ЛІДЕР НАФТА», тобто не ґрунтуючись на даних бухгалтерського та податкового обліку контрагентів позивача, а отже необґрунтовано. Згідно п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, в редакції яка діяла під час проведення перевірки, зустрічні звірки проводяться у суб`єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов`язань. Перевірка ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» проводилася з 16.07.2015 р. по 05.08.2015 р., а тому складена ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області довідка від 04.09.2014 р. № 83/22/36931548 та складений ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 20.06.2014 р. № 1483/2207/37931989, враховуючи дати їх складання, до даної перевірки жодного відношення не мають. Будь-яких доказів того, що ДПІ у м. Чернігові та інші податкові органи намагалися провести зустрічні звірки щодо взаємовідносин ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» з ТОВ «СІТ-ТРАНС» та ТОВ «ЛІДЕР НАФТА», для чого направляли останнім відповідні письмові запити, а також доказів отримання цих запитів ТОВ «СІТ-ТРАНС» та ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» в акті перевірки не наведено взагалі. Вказаний у акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 р. № 1483/2207/37931989 період, у якому ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» завищило податковий кредит, закінчується 31.05.2013 р., тоді як позивач почав співробітництво з цим підприємством лише у червні 2013 р., тобто у іншому податковому періоді

Також позивач зазначає, що зроблений відповідачем висновок про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 184094 грн. не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Враховуючи, що в 2014 році витрати ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» були одночасно пов`язані як з діяльністю, що підлягала патентуванню, так і з діяльністю, що не підлягала патентуванню, розподіл цих витрат між видами діяльності в силу приписів наведених норм відбувався пропорційно часткам, які доходи від тієї чи іншої діяльності займали в загальній сумі доходу позивача. Якщо, як зазначено в акті перевірки, дохід, отриманий від здійснення торговельної діяльності в пунктах продажу товарів (рядок А1 додатку ТП) має складати 38714743 грн., загальна сума доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 01 декларації) складає 50191952 грн., собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 декларації) складає 44532994 грн., то тоді собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), понесена у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1 (рядок А2 додатку ТП) виходячи з наведеної формули дійсно має складати 34349798 грн., як про це зазначив відповідач в таблиці на аркуші 14 акту перевірки. (38714743 грн. / 50191952 грн.) х 44532994 грн. = 34349798 грн.

Однак, до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, окрім собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), включаються ще й інші витрати, такі як адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати, що не було враховано ДПІ в м. Чернігові, а тому висновки відповідача про необхідність коригувати доходи від здійснення торгівельної діяльності у пунктах продажу товарів без коригування інших витрат, понесених у зв'язку з отриманням доходів є протиправними. Враховуючи наведене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що за результатами перевірки встановлено, що TOB «Бюс-гарантія» до декларації з податку на прибуток за 2014 рік подано додаток «Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню», в якому задекларувало р. А1 - «Доходи, отримані від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів» - в сумі 29 985 667 грн. ТОВ «БЮС-гарантія», не погодившись з позицією податкового органу зазначає, що для розрахунку доходів та витрат від патентованої діяльності необхідно керуватись нормами п. 152.11 ст. 152 ПКУ. Однак, з такою позицією позивача ДПІ в м. Чернігові не погоджується, оскільки норми п. 152.11 ст.152 ПКУ, на які спирається підприємство не мають алгоритму розрахунку «Інших витрат» для діяльності, що потребує патентування. Перевіркою встановлено, що протягом 2014 року ТОВ «БЮС-гарантія» отримало 39526776 грн. доходу через касовий апарат з них 812039 грн. (без ПДВ) отримано, як повернення заборгованості за товар відвантажений до 01.01.2014 року; отже сума 812039 грн. не повинна враховуватись при визначенні доходу за 2014 року. Отже, дохід, одержаний від діяльності, що підлягає патентуванню за 2014 рік в додатку ТП до декларації з податку на прибуток за 2014 рік повинен становити 38714737 грн. Перевіркою визначено дохід від торгівельної діяльності у розмірі 38714743 грн., що складає 77,13% загального доходу. Відповідно собівартість було визначено в розмірі 34349798 грн. За результатами перевірки підтверджено задекларовані підприємством «Інші витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходів» у додатку ТП за 2014 рік. Підстав для їх перерахунку не існує, оскільки ТОВ «БЮС-Гарантія» веде відповідно до п. 152.2 ст. 152 ПКУ окремий облік доходів і витрат від діяльності, що підлягає патентуванню. Пропорційний розподіл інших витрат, на що підприємство акцентує увагу, законодавством не передбачено. Наведені у позовній заяві розрахунки є невірними, оскільки навіть за умови їх дотримання випливає заниження ТОВ «БЮС-гарантія» податку на прибуток, отриманого від здійснення торгівельної діяльності у пунктах продажу товарів згідно додатку ТП.

Щодо взаємовідносин з контрагентами, то податкова вважає, що включення витрат за відносинами з ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛДЕР НАФТА» для вирахування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є безпідставним. У ДПІ в м. Чернігові наявні; довідка від 04.09.2014р. № 83/22/36931548 «Про результати зустрічної звірки ТОВ "СІТ ТРАНС" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період серпень 2011р., березень, травень, грудень 2012р», складена ДПІ в м. Чернігові; акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 № 1483/2207/37931989 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛІДЕР НАФТА", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.03.2014 року». Проаналізувавши зазначені документи, ДПІ в м. Чернігові прийшла до висновку про те, що підтвердити взаємовідносини ТОВ «БЮС-гарантія» та ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛДЕР НАФТА» неможливо. Враховуючи зазначене відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р. За підсумками перевірки складено акт від 12.08.2015 р. № 1448/22/21396858.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» :

п.п. 14.1.27,п.п.14.1.246 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 152.1, п. 152.2 ст. 152, п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 191315 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 2310 грн., за 2013 рік на 4911 грн., за 2014 рік на 184094 грн.

п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» № 872 від 30.12.2013 р., в результаті чого підприємством занижено значення рядка 23 «Авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно» березні - грудні 2015 року та січні - травень 2016 року збільшується на 15341 грн.

п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 7369 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на 2200 грн., за липень 2013 р. на 2306 грн., за серпень 2013 р. на 1506 грн., за вересень 2013 р. на 1357 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 27.08.2015 р., яким збільшила суму грошового зобов`язання ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» за платежем : податок на прибуток приватних підприємств на суму 286973,00 грн., у тому числі 191315,00 грн. - за основним платежем та 95658,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ НОМЕР_2 від 27.08.2015 р., яким збільшила суму грошового зобов`язання ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» за платежем : авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств на суму 96902,00 грн., у тому числі 77523,00 грн. - за основним платежем та 19379,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ НОМЕР_3 від 27.08.2015 р., яким збільшила суму грошового зобов`язання ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» за платежем : податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11054,00 грн., у тому числі 7369,00 грн. - за основним платежем та 3685,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В п.п. 3.1.2,3.1.3 акту перевірки вказано, що ТОВ «Бюс-гарантія» по взаємовідносинах з ТОВ «СІТ-ТРАНС» та ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» було порушено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищили витрати, що враховуються при об`єкті оподаткування на загальну суму 36845 грн., в т.ч. у 2012 р. на суму 11000 грн. та за 2013 рік на суму 25845 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р. встановлено його заниження на загальну суму 191315 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 2310 грн., за 2013 рік на 4911 грн., за 2014 рік на 184094 грн.

В п. 3.2.2 акту перевірки, перевіркою встановлено включення ТОВ «Фірма «Бюс-гарантія» до рядка 10.1 декларації з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Сіт-транс» (код 36931548) за грудень 2012 року на суму 2200 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ «Лідер-нафта» (код 37931989) на загальну суму 5169 грн., в т.ч. липень 2013 р. - 2306 грн., серпень 2013 р. - 1506 грн., вересень 2013 р. - 1357 грн. Таким чином, вважає відповідач, в порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Фірма «Бюс-гарантія» завищено податковий кредит на загальну суму 7369 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на 2200 грн., за липень 2013 р. на 2306 грн., за серпень 2013 р. на 1506 грн., за вересень 2013 р. на 1357 грн.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що 03.12.2012 р. між ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія», як замовником, та ТОВ «СІТ-ТРАНС», як експедитором, було складено дві заявки на вантажне перевезення, відповідно до яких ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» замовило у ТОВ «СІТ-ТРАНС» перевезення вантажу ДСП ламінованої двома автомобілями за маршрутом м. Надвірна, Івано-Франківської області - м. Чернігів.

Виконання зобов'язань мідж сторонами підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг):

від 04.12.2012 р. № СТ-0000004 на суму 5416,67 грн., крім того ПДВ-20% : 1083,33 грн., всього з ПДВ : 6500,00 грн.;

від 04.12.2012 р. № СТ-0000005 на суму 5583,33 грн., крім того ПДВ-20% : 1116,67 грн., всього з ПДВ : 6700,00 грн.

Окрім актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) факт виконання перевезень підтверджується складеними на кожне з них товарно-транспортними накладними від 04.12.2012 р. № 12ААВ 428757, від 03.12.2012 р. № 12ААВ 428812.

Розрахунки між сторонами було вчинено в безготівковій формі згідно рахунків-фактур № СТ-0000004 від 04.12.2012 року, № СТ-0000005 від 04.12.2012 року, платіжних доручень від 05.12.2012 р. № 84 на суму 6700,00 грн., від 07.12.2012 р. № 116 на суму 6500,00 грн. Перерахування коштів підтверджується випискою по рахунку позивача.

На суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв`язку з придбанням послуг по перевезенню вантажів, ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» в грудні 2012 р. отримало від ТОВ «СІТ-ТРАНС» виписані останнім податкові накладні: від 04.12.2012 р. № 4 на суму 5416,67 грн., крім того ПДВ-20% : 1083,33 грн., всього з ПДВ : 6500,00 грн.; від 04.12.2012 р. № 5 на суму 5583,33 грн., крім того ПДВ-20% : 1116,67 грн., всього з ПДВ : 6700,00 грн. (а.с. 83-100).

Також в ході проведеної перевірки було встановлено, що 03.06.2013 р. між ТОВ «ЛІДЕР НАФТА», як продавцем, та ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія», як покупцем, укладено договір купівлі - продажу № 5513ЧГ, відповідно до умов якого продавець протягом строку дії цього договору зобов`язується передавати у власність покупця та відпускати через мережу АЗС нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, неетильовані бензини А-95,А-92,А76/80, належної якості в кількості визначеній відповідно до видаткових накладних, а покупець зобов`язується оплачувати вартість товару на умовах цього договору та отримувати товар на АЗС. На виконання договору сторони підписують накладну та продавець передає талони. Відпуск товару покупцю здійснюється за умови пред`явлення та передачі покупцем або уповноваженим представником покупця талонів оператору на АЗС.

На виконання даного договору, ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» в липні - вересні 2013 р. передало ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» бензин та дизельне паливо згідно наступних видаткових накладних :

від 02.07.2013 р. № 1024 на суму 6550,00 грн., крім того ПДВ-20%: 1310,00 грн., всього з ПДВ : 7860,00 грн.;

від 18.07.2013 р. № 1137 на суму 4980,00 грн., крім того ПДВ-20%: 996,00 грн., всього з ПДВ : 5976,00 грн.;

від 15.08.2013 р. № 1325 на суму 7530,00 грн., крім того ПДВ-20%: 1506,00 грн., всього з ПДВ : 9036,00 грн.;

від 17.09.2013 р. № 1550 на суму 6785,00 грн., крім того ПДВ-20%: 1357,00 грн., всього з ПДВ : 8142,00 грн.

Разом за переліченими накладними позивач отримав від ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» бензин та дизельне паливо загальною вартістю 25845,00 грн., крім того ПДВ-20% : 5169,00 грн., всього з ПДВ : 31014,00 грн.

Також, факт отримання бензину та дизельного палива підтверджується фіскальними чеками ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» АЗС № 2 за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 55-Д, які видавалися позивачу під час безпосереднього отримання нафтопродуктів.

В рахунок оплати вказаного товару ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» сплатило ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» в безготівковій формі на поточний рахунок 31014,00 грн. згідно платіжних доручень: від 01.07.2013 р. № 1598 на суму 7860,00 грн.; від 17.07.2013 р. № 1720 на суму 5976,00 грн.; від 14.08.2013 р. № 1913 на суму 9036,00 грн.; від 16.09.2013 р. № 2141 на суму 8142,00 грн.

На суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв`язку з придбанням бензину та дизельного палива, ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» в липні - вересні 2013 р. отримало від ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» виписані останнім податкові накладні: від 01.07.2013 р. № 23 на суму 6550,00 грн., крім того ПДВ-20%: 1310,00 грн., всього з ПДВ : 7860,00 грн.; від 17.07.2013 р. № 169 на суму 4980,00 грн., крім того ПДВ-20%: 996,00 грн., всього з ПДВ : 5976,00 грн.; від 14.08.2013 р. № 139 на суму 7530,00 грн., крім того ПДВ-20%: 1506,00 грн., всього з ПДВ : 9036,00 грн.; від 16.09.2013 р. № 165 на суму 6785,00 грн., крім того ПДВ-20%: 1357,00 грн., всього з ПДВ : 8142,00 грн.

Для виконання внутрішньоскладського переміщення товарів та проведення вантажно-розвантажувальних робіт на складах позивача за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, буд. 57-Е, ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» використовує автонавантажувачі 4014 М (державний номерний знак Т00142СВ), АП 4075 (державний номерний знак Т1231ЧН) та ДВ 1792.45.20 (державний номерний знак Т00360СВ), які працюють на бензині та дизельному паливі. Зазначене що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію технологічного транспортного засобу, на автонавантажувачах працюють водії, що підтверджується наказами про прийняття їх на роботу. Використання позивачем нафтопродуктів у власній діяльності підтверджується також актами списання. (а.с. 123-182).

Взаємовідносини позивача з ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» належним чином відображено в бухгалтерському обліку про що свідчать картки рахунку: 6852, журнали-ордери та відомості по рахунку 6852 (а.с. 189-208).

На момент вчинення правочинів контрагенти позивача було зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податку на додану вартість, що підтвердженого копіями свідоцтва про реєстрацію юридичної особи та свідоцтва платника ПДВ № 100271758 ТОВ «СІТ-ТРАНС» та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 183-188).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та включення витрат за господарськими операціями до складу витрат підприємства необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та виконання іншою особою відповідних робіт та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» та ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛІДЕР НАФТА».

Відповідно до п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, ві редакції що діяла в перевірямий період, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено в п.п. 138.4, 138.5 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Як йдеться в п. 138.6 ст. 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме : прямих матеріальних витрат, ..., вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, інших прямих витрат.

Відповідно до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у тому числі, витрати на транспортування, перевалку і транспортування товарів, транспортно - експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства, що приймають участь в обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності. ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» не було використано у власній господарській діяльності отриманий від контрагента товар та виконані роботи. Навпаки, позивачем доведено факт використання товарно-матеріальних цінносте та робіт під час виробництва власної продукції.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що витрати на оплату послуг та товарів згідно договорів із ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України включив до складу витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про заниження позивачем сум податку на прибуток є безпідставними.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції щодо діяла в період, що перевірявся податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки та в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для висновків ДПІ в м. Чернігові про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та на формування витрат підприємства з врахуванням показників по взаємовідносинам контрагентами, стали:

- довідка ДПІ в м. Чернігові від 04.09.2014р. № 83/22/36931548 «Про результати зустрічної звірки ТОВ "СІТ ТРАНС" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період серпень 2011р., березень, травень, грудень 2012р»;

- акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 № 1483/2207/37931989 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛІДЕР НАФТА", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.03.2014 року».

Зазначеними документами не підтверджено взаємовідносини ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» із ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛІДЕР НАФТА».

Суд вважає, що висновки ДПІ у м. Чернігові про відсутність реального здійснення ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛІДЕР НАФТА» поставок послуг та нафтопродуктів для ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» є безпідставними та неправомірними, оскільки акт іншої податкової та довідка про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовують реальності виконання господарських операцій, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд наголошує на тому, що акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього. При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми ПДВ до податкового кредиту. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.

В судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, отримані товари та послуги оприбутковані позивачем належним чином у бухгалтерському обліку. Також, зазначеними довідкою та актом про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача не було досліджено реальність господарських операцій ТОВ «СІТ-ТРАНС» і ТОВ «ЛІДЕР НАФТА», зокрема не досліджувались первинні бухгалтерські документи, що відображають господарські операції між цими суб'єктами господарювання, а тому висновки про відсутність реальних наслідків цих правочинів на підставі таких актів про неможливість проведення зустрічної звірки є документально необґрунтованими.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ в м. Чернігові при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Крім того, згідно п. 1, 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, в редакції, яка діяла під час проведення перевірки, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб`єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов`язань.

Перевірка ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» проводилася з 16.07.2015 р. по 05.08.2015 р., а тому складена ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області довідка від 04.09.2014 р. № 83/22/36931548 та складений ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 20.06.2014 р. № 1483/2207/37931989, враховуючи дати їх складання не є зустрічними перевірками в рамках перевірки ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія».

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та витрати підприємства вважаються сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність формування ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» показника витрат, що приймають участь в обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також показника податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо висновку ДПІ в м. Чернігові про заниження ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 184094 грн., то суд вважає, його необґрунтованим.

Як вбачається з акту перевірки, цей висновок зроблено внаслідок збільшення в додатку ТП «Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню» до податкової декларації ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» з податку на прибуток підприємства за 2014 рік показника А1 «Доходи, отримані від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів» з 29985667 грн. до 38714743 грн., визначення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), понесеної у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1 (рядок А2) у розмірі 34349798 грн. та об`єкту оподаткування А4 (А1-Ф2-Ф3) у розмірі 1170571 грн. замість вказаних позивачем у цьому додатку 147829 грн.

ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» є платником податку на прибуток підприємств та здійснює торгівельну діяльність в пункті продажу товару, тому позивач в 2014 р. в силу приписів ст. 267 ПК України мав відповідний торговий патент та сплачував збір за провадження торговельної діяльності.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України в редакції, яка діяла в 2014 році, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України ставка податку на прибуток підприємств становить з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно - 18 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків.

За підсумками 2014 року позивач подав відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, яка містила наступні показники :

рядок 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03)» : 50191952 грн.;

рядок 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06)» : 49947615 грн.;

рядки 05 та 05.1 «Витрати операційної діяльності, у тому числі» «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» : 44532994 грн.;

рядок 06 «Інші витрати (сума рядків 06.1 - 06.5)» 5414621 грн.;

рядок 06.1 «Адміністративні витрати» : 1385437 грн.;

рядок 06.2 «Витрати на збут» : 2752125 грн.;

рядок 06.4 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» : 1277059 грн.;

рядок 07 «Об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04)» : 244337 грн.

До декларації було додано додаток ТП «Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню», який містив наступні показники:

рядок А1 «Доходи, отримані від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів» : 29985667 грн.;

рядок А2 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), понесена у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1» : 26643464 грн.;

рядок А3 «Інші витрати, понесені у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1, у тому числі :» 3194374 грн.

рядок А4 «Об`єкт оподаткування : позитивний (+), від`ємний (-) (А1-А2-А3)» : 147829 грн.

З таблиці, яка міститься на аркуші 14 акту перевірки, вбачається, що на думку відповідача додаток ТП до декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 2014 р. повинен містити слідуючи показники :

рядок А1 «Доходи, отримані від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів» : 38714743 грн.;

рядок А2 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), понесена у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1» : 34349798 грн.;

рядок А3 «Інші витрати, понесені у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1, у тому числі» : 3194374 грн.;

рядок А4 «Об`єкт оподаткування : позитивний (+), від`ємний (-) (А1-А2-А3)» : 1170571 грн.

Тобто, відповідачем було скориговано доходи від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів, разом із собівартістю придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), але без коригування показника інших витрат, понесених у зв`язку з отриманням цих доходів, у розрахунку яких бере участь й новий визначений ДПІ в м. Чернігові показник доходу від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів.

Згідно п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до п. 152.2 ст. 152 ПК України платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Як йдеться в ч.ч. 1,2 п. 152.11 ст. 152 ПК України, платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:

до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);

сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.

Враховуючи, що в 2014 році витрати ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» були одночасно пов`язані, як з діяльністю, що підлягала патентуванню, так і з діяльністю, що не підлягала патентуванню, розподіл цих витрат між видами діяльності в силу приписів наведених норм відбувався пропорційно часткам, які доходи від тієї чи іншої діяльності займали в загальній сумі доходу позивача.

На виконання п.п. 152.2,152.11 ст. 152 ПК України до Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» на 2014 рік, затвердженого наказом директора ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» від 02.01.2014 р. № 1, було включено п. 5.5 слідуючого змісту :

«5.5. Усі витрати Підприємства одночасно пов`язані як зі звичайною діяльністю, так і з діяльністю, що підлягає патентуванню. У зв`язку з неможливістю виділити в обліку витрати Підприємства окремо на витрати від звичайної діяльності та окремо на витрати від патентованої діяльності, відповідно до ст. 152.11 ПКУ здійснювати розподіл витрат, пов`язаних з веденням діяльності, що підлягає патентуванню для цілей ПКУ, пропорційно питомій вазі доходу від патентованої діяльності в загальній сумі доходу Підприємства. Формула згідно якої здійснюється розподіл :

Вит пат = (Дох пат / Дох заг) х Вит заг, де

Вит пат - сума витрат, що відноситься до патентованої діяльності;

Вит заг - загальна сума витрат Підприємства у звітному періоді;

Дох пат - дохід від патентованої діяльності;

Дох заг - загальна сума доходу за всіма видами діяльності Підприємства.»

Якщо, як зазначено в акті перевірки, дохід, отриманий від здійснення торговельної діяльності в пунктах продажу товарів (рядок А1 додатку ТП) має складати 38714743 грн., загальна сума доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 01 декларації) складає 50191952 грн., інші витрати (рядок 06 декларації) складають 5414621 грн., тоді інші витрати, понесені у зв`язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1 (рядок А3 додатку ТП) виходячи з наведеної формули мають складати 4176480 грн., а не 3194374, як зазначив відповідач в таблиці на аркуші 14 акту перевірки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, окрім собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), включаються ще й інші витрати, такі як адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати, отже якщо ДПІ в м. Чернігові вирішило коригувати доходи від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів, він при цьому повинен був коригувати не тільки собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), а й інші витрати, понесені у зв`язку з отриманням цих доходів, у розрахунку яких за вказаною вище формулою бере участь й новий визначений відповідачем показник доходу від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів. Враховуючи наведене суд вважає, що висновок ДПІ в м. Чернігові про заниження позивачем податку на прибуток 30 2014 рік на 184094 грн. є протиправним.

Показник рядка А4 «Об`єкт оподаткування» додатку ТП визначається за формулою А4 = А1-А2-А3.

Підставляючи у цю формулу показники А1 та А2, які визначені відповідачем в акті перевірки, та показник А3, який визначено пропорційно частці інших витрат, понесених у зв`язку з отриманням доходів від патентованої діяльності, в загальній сумі інших витрат, отримуємо значення показника А4 : 188465 грн.

38714743 грн. - 34349798 грн. - 4176480 грн. = 188465 грн.

Оскільки ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» здійснює торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів та на здійснення цього виду діяльності мало відповідний торговий патент, позивач в 2014 році сплатив збір за провадження торгівельної діяльності в сумі 5816 грн. (рядок А5 додатку ТП).

Таким чином, показники рядків А «Податок на прибуток, отриманий від здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів, зменшений на вартість торгових патентів (позитивне значення (А4х18,00/100-А5)» та рядку 12 додатку ТП, а також рядку 12 декларації мають дорівнювати 28108 грн.

188465 грн. х 18/100 - 5816 грн. = 28108 грн.

Рядок 11 декларації «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09) (при позитивному значенні) х 18,00 / 100» має дорівнювати 10056 грн.

(244337 грн. - 188465 грн.) х 18,00/100 = 10056 грн.

Позивачем за 2014 рік було сплачено авансових внесків в сумі 23316 грн. (рядок 13 ЗП декларації), що відповідачем не оспорюється.

У зв`язку із цим, показник рядка 14 декларації «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13) має дорівнювати 14848 грн., що повністю співпадає з показником рядка 14 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яку позивач подав відповідачу за 2014 рік.

10056 грн. + 28108 грн. - 23316 грн. = 14848 грн.

Податок на прибуток за 2014 рік сплачено позивачем у повному обсязі згідно платіжного доручення від 11.03.2015 р. на суму 14848,00 грн., а тому заборгованість з його сплати у ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» відсутня.

Згідно ч. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Оскільки показник декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік позивач в рядку 23 «Авансовий внесок» в було збільшено відповідачем в наслідок ним же зробленого донарахування податку на прибуток за 2014 рік в сумі 184094 грн., яке як зазначено вище, було зроблено ним незаконно, висновок відповідача про заниження авансових внесків, який міститься в акті перевірки та податковому - повідомленні - рішенні від 27.08.2015 р. № НОМЕР_2, також є протиправним.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те. що ТОВ «Фірма «БЮС-гарантія» було дотримано вимог податкового кодексу України щодо декларування та сплати податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, а ДПІ в м. Чернігові при винесенні податкових повідомлень-рішення не було дотримано принципу законності, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 27.08.2015 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 27.08.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28 код ЄДРПОУ 39483123) 5923 грн. 94 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БЮС-гарантія" (14014, м. Чернігів, вул. Щорса, 57-Е, код ЄДРПОУ 21396858).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур