Рішення

від 21.10.2015 по справі 904/6732/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/6732/15

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОТЕПЛОБУД", м. Дніпропетровськ

до МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 334 994,52 грн.

та

за зустрічним позовом МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОТЕПЛОБУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 79 383,99 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: адвокат, ОСОБА_1, ордер серії №000026 від 01.03.15;

ОСОБА_2, кревіник, - наказ № 1 від 02.11.2009 року;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №381 від 03.03.15.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕПЛОБУД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" про стягнення заборгованості у розмірі 334 994,52 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань покладених на нього згідно Договору підряду № 111-14-р від 19.08.14.

Ухвалою суду від 29.07.2015 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідачем, до початку розгляду справи по суті, подано зустрічну позовну заяву. Ухвалою від 28.08.2015, зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду разом із первісним позовом.

Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив, підтримав вимоги за зустрічним позовом, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 03.03.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (підрядник) та Відповідачем (замовника) укладений договір підряду № 111-14-р від 19.08.14 (Договір). Згідно предмету договору, підрядник зобов'язався виконати наступні роботи: «Кіровський тепловий район. Капітальний ремонт трубопроводів опалення від котельної по вул. Ю.Савченко,3 до ж. б. по пр.. Пушкіна,41,41а,43, вул. Ю.Савченко, 3», а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно п. 3.1 договору договірна ціна складає 110 298,42 грн., в т.ч. ПДВ 20%-18 383,07 грн. Додатковою угодою № 1 від 05.01.15 договірна ціна збільшилась до 218 688,67 грн., у т.ч. ПДВ - 36 448,11 грн. Цей договір діє до 31.12.14 з повним виконанням сторонами своїх зобов'язань (п.16.1).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, і виконав роботи в повному обсязі на загальну суму 218 688,66 грн. Виконання робіт підтверджується актами приймання - передачі виконаних будівельних робіт (а.с.67-71, 75-87), актом звіряння (а.с.108), які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК України).

Відповідно до п. 11.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються в наступному порядку:

Розрахунки здійснюються на підставі актів фактично виконаних робіт в 10-ти денний за формою КВ-3В, підписаних уповноваженими представниками сторін. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки до усунення недоробок і дефектів, виявлених під час приймання виконаних робіт.

Акт виконаних робіт № 1 підписано сторонами 30.12.2014, а акт виконаних робіт № 2 підписано сторонами 30.01.2015. Отже, зобов'язання щодо оплати за виконані роботи відповідач зобов'язаний виконати: за актом №1 - по 09.01.15 включно, за актом № 2 - по 09.02.15 включно. І, відповідно, відповідач є таким що прострочив свої зобов'язання: за актом №1 - з 10.01.15, за актом № 2 - з 10.02.15.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, Відповідач порушив вимоги чинного законодавства України і договору, та не оплатив вартість виконаних робіт. Внаслідок цього у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 218 688,66грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 218 688,67 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.14.9 договору, у разі невиконання або неналежного виконання замовником договірних зобов'язань, протягом термінів, визначених цим договором, замовник оплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені.

За порушення умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 34 859,96 грн. за періоди з 09.01.15 по 14.07.15, з 09.02.15 по 14.07.15. Розрахунок позивача не відповідає чинному законодавству України, зокрема позивачем неправильно зазначено дату початку прострочки боржника.

За розрахунком суду, пеня за прострочку оплати вартості робіт за ОСОБА_2 № 1 за період з 10.01.2015 по 14.07.2015 складає 24016,96х0,1%х186=4 467,15, а пеня за прострочку оплати вартості робіт за ОСОБА_2 № 2 за період з 10.02.2015 по 14.07.2015 складає 194671,70х0,1%х155=30 174,11 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 34641,26 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних. Згідно наданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за прострочку оплати виконаних робіт у період з 09.01.15 по 14.07.15 та з 19.02.15 по 17.07.15 в сумі 2 865,20 грн. Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України, зокрема позивачем неправильно зазначено дату початку прострочки боржника.

За розрахунком суду, 3 % річних за прострочку оплати вартості робіт за ОСОБА_2 № 1 за період з 10.01.2015 по 14.07.2015 складає 24016,96х3%:365х186=367,16 грн, а 3 % річних за прострочку оплати вартості робіт за ОСОБА_2 № 2 за період з 10.02.2015 по 14.07.2015 складає 194671,70х3%:365х155= 2480,06 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в сумі 2 847,22 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення сум втрат від інфляції в розмірі 78 580,70 грн. за період з лютого 2015 по травень 2014.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки, зобов'язання по оплаті виконаних робіт за актом №1 за грудень 2014 року мало бути виконано у січні 2015, то індекс інфляції повинен розраховуватися починаючи з наступного місяця - з лютого 2015, а за актом №2 за січень 2015 року зі строком оплати у лютому 2015, повинен розраховуватись з березня 2015. Тому, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити частково: з відповідача слід стягнути на користь позивача інфляційні втрати по акту №1 період з лютого 2015 по травень 2015 та за актом №2 за період з березня 2015 по травень 2015 в загальній сумі 65 261,52 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, передбачених ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

В п.6.5. вказаної постанови зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно акту надання послуг №22 від 14.07.15 замовник прийняв роботи в повному обсязі на суму 1 461,20 грн. Надані послуги оплачені позивачем у повному обсязі (а.с. 107). Розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, відповідає принципам співрозмірності і розумної, усталеній практиці розміру таких витрат, та договірним відносинам сторін.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та матеріали справи суд встановив наступне.

У своїй зустрічній позовній заяві позивач посилається на недотримання відповідачем (за зустрічним позовом ) Календарного графіку виконання етапів (додаток№3 до договору №111-14-р). Згідно цього графіка, за ствердженням позивача, роботи визначені у п.1.1 договору повинні бути виконані до 16.09.14. Тому, за порушення умов договору, на підставі п. 14.7 цього договору, відповідач повинен сплатити на користь позивача за актом №1 від 30.12.14 пеню в розмірі 20 994,11 грн. за період прострочки з 26.09.14 по 30.12.14, за актом №2 від 30.01.15 пеню в розмірі 27 773,46 грн. за період прострочки з 26.09.14 по 30.01.15.

Згідно п. 8.1 договору, Замовник передає Підряднику фронт робіт і всю необхідну документацію для виконання робіт, впродовж 5 днів з дня підписання договору.

Договір підписано 19.08.2014, а отже, фронт робіт і документацію відповідач зобов'язаний був надати позивачу не пізніше 25.08.2014. Однак, фактично надав 08.10.2014. (а.с. 140 - накладна б/н від 08.10.2014). Тому, позивач не мав можливості до 08.10.2014 приступити до виконання робіт.

А отже, прострочення позивача сталось внаслідок прострочення відповідача з виконання обов'язків, передбачених п. 8.1 договору. Внаслідок цього позивач не міг виконати свій обов'язок вчасно.

Згідно п. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно ст. 851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

За таких обставин, вимоги позивача за зустрічним позовом є неправомірними і не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір за первісним позовом слід покласти на Відповідача (ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕПЛОБУД") пропорційно задоволеним вимогам, за зустрічним позовом на позивача (ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕПЛОБУД").

Керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 612, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.

Стягнути з МІСЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т К.Маркса,б.37, код 32082770) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОТЕПЛОБУД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бр.Трофімових,4, код 36727009) заборгованість у розмірі 218 688,67 грн., пеню у розмірі - 34641,26 грн., 3 % річних в розмірі - 2480,06 грн., інфляційні втрати в розмірі - 65 261,52 грн., 6 433,52 грн. витрати по сплаті судового збору та витрати на послуги адвоката в сумі 1461,6 грн.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 19.10.15.

Суддя М.О.Ніколенко