Рішення

від 13.10.2015 по справі 908/4395/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/130/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 Справа № 908/4395/15

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/4395/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» , м. Мелітополь

про стягнення 21817,13 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 3633-О від 18.09.13 р.

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2015 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 15.10.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватбанкВ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7109,54 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 13107,99 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1599,60 грн. за договором банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року.

25.08.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшло клопотання, згідно з яким останній просить долучити до матеріалів справи наступні документи: виписку по нарахуванню пені за кредитним договором, виписку по нарахуванню відсотків за кредитним договором, виписку по нарахуванню комісії (винагороди за користування кредитним лімітом) за кредитним договором, копію електронного витягу з ЄДР про реєстрацію відповідача, скріншот-повідомлення клієнта про збільшення відсоткової ставки, наказ від 04.06.2014 року про зміну розміру відсоткової ставки, довідку про розмір встановлених кредитних лімітів та письмові пояснення. Так, в письмових поясненнях позивач зазначає, що 27.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» підписало заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої приєдналось до В«Умов та правил надання банківських послугВ» , Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом складають із заявою договір банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року, та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору. При цьому позивач повідомляє, що наказом ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» від 04.06.2014 року № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 року у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку, про відповідні зміни відповідач повідомлений 05.06.2014 року через електронну систему В«Приват-24В» . Вказує, що згідно виписки по рахунку та розрахунку заборгованості відповідачу за ставкою 48% річних на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховані до сплати та несплачені останнім відсотки в сумі 19195,75 грн. Разом з тим, відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості на залишок заборгованості за тілом кредиту відповідачу нарахована та не сплачена останнім комісія в сумі 4638,84 грн. Крім того, згідно виписки по рахунку та розрахунку заборгованості на суму заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, комісії була нарахована пеня, несплачений залишок якої становить 16675,37 грн. При цьому позивач зазначає, що у зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 09.07.2015 року має заборгованість в сумі 53644,96 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 17773,84 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19195,75 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 16675,37 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 4638,84 грн. Поряд з цим вказує, що від цієї суми заборгованості віднімається сума в розмірі 36466,67 грн., яка була стягнута рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2954/13 від 24.10.2013 року з відповідача на користь позивача, при цьому різниця становить 21817,13 грн., яка складається з: заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом в сумі 7109,54 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 1599,60 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 13107,99 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.10.2015 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. При цьому надав суду разом із супровідним листом письмові пояснення до позовної заяви згідно ст. 22 ГПК України та виписку по комісії для долучення до матеріалів справи. Так, в письмових поясненнях позивач зазначає, що 27.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» підписало заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої приєдналось до В«Умов та правил надання банківських послугВ» , Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом складають із заявою договір банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року, та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору. При цьому вказує, що відповідно до укладеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26008060268274 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» . Разом з тим зазначає, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку у відповідача станом на 09.07.2015 року утворилась заборгованість в загальній сумі 53644,96 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 17773,84 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19195,75 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 16675,37 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 4638,84 грн. Поряд з цим пояснює, що від наявної суми заборгованості віднімається сума в розмірі 36466,67 грн., яка була стягнута рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13 з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» на користь позивача - ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» , при цьому різниця становить - 21817,13 грн., яка складається з: заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом в сумі 7109,54 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 1599,60 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 13107,99 грн. Також позивач пояснює, що рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13 було подано до державної виконавчої служби, однак судовий наказ невиконаний та був повернутий стягувачеві. В підтвердження вказаних обставин позивач надав до матеріалів справи засвідчену копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № ВП 41443768 від 05.06.2014 року за підписом головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 Також вказує, що після 05.06.2014 року більше судовий наказ не пред'являвся до органів державної виконавчої служби для виконання.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками В«за закінченням терміну зберіганняВ» . Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» ).

З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу із єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.08.2015 року вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, буд. 4/2.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» ).

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 27.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» (Клієнт) звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» (ОСОБА_3) із заявою про відкриття поточного рахунку № 26008060268274 та карткового рахунку № 26058060244947 в гривні, яка оформлена на бланку типової форми та містить підписи та відтиски печаток Банку та Клієнта.

В Заяві зазначено, що підписавши цю заяву Клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (які розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua ), Тарифами банку, які разом з даною заявою та карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. В«Умов та правил надання банківських послугВ» , далі Умови, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_3 та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом В«першогоВ» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої ОСОБА_3 здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. ОСОБА_3 розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України (п. 3.2.1.1.5.Умов).

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - В«КредитВ» ) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - В«ЛімітВ» ). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_3 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_3 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_3, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду з тим, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором (п. 3.2.1.6.1. Умов).

Умовами п. 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печаткиВ» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11. Умов, є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування В«кредитним лімітом на поточному рахункуВ» - не більше 35 днів. Для пільгового користування лімітом (розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості ) клієнт повинен:

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця;

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го числа до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число наступного місяця;

- якщо дебетове сальдо не було обнулене згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36% річних.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.2.1.4. Умов. Так, згідно з п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - В«період, в який дебетове сальдо підлягає обнуліннюВ» ), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. п. 3.2.4.1.1., 3.2.4.1.1.2, 3.2.4.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлений обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2. Умов Клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 даного розділу В«Умов та правил надання банківських послугВ» (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (п. 3.2.1.2.2.5.), сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6., 3.2.1.4.11 (п. 3.2.1.2.2.7.).

Позивач в позові вказує, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року в частині сплати необхідних коштів для погашення заборгованості у останнього станом на 09.07.2015 року виникла заборгованість в загальній сумі 53644,96 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 17773,84 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19195,75 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 16675,37 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 4638,84 грн. Однак, вказує, що від наявної суми заборгованості слід відняти суму в розмірі 36466,67 грн., стягнуту з відповідача на користь позивача за рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13, внаслідок чого в даній справі просить стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7109,54 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 13107,99 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1599,60 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 27.07.2011 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 1069 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1056 1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок № 26008060268274 з 27.07.2011 року в розмірі 18000,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» від 14.07.2015 року вих. № 08.7.0.0.0/150714114749.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 17773,84 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 26008060268274.

Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту.

У зв'язку з непогашенням відповідачем кредиту у встановлений в договорі строк заборгованість в сумі 17773,84 грн. з 27.03.2012 року була віднесена банком на прострочення.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідно до п. 3.18.4.1. Умов та Правил (в редакції, яка діяла до 01.07.2014 року) на залишок кредитного сальдо банком були нараховані проценти за користування кредитом, з розрахунку 360 днів у році, за ставкою 24% за загальний період з 26.08.2011 року по 27.03.2012 року в сумі 1090,13 грн. Згідно виписки банку по рахунку клієнта, з 27.03.2012 року заборгованість по кредиту в сумі 17773,84 грн., а також несплачені відсотки за період з 26.08.2011 року по 27.03.2012 року в сумі 1090,13 грн. віднесені банком на прострочення. Разом з тим, з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що останньому на прострочену заборгованість по тілу кредиту банком відповідно до п. 3.18.4.1.3. Умов та Правил (в редакції, яка діяла до 01.07.2014 року) нараховані відсотки за період 28.03.2012 року по 30.04.2014 року за процентною ставкою 48% річних в сумі 18105,62 грн. Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості загальна сума нарахованих банком відсотків станом на 09.07.2015 року разом складає 19195,75 грн.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що банком нарахована комісійна винагорода згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов за використання ліміту в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, загальний розмір якої згідно наданого розрахунку складає 4638,84 грн.

Поряд з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлені строки зобов'язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, а саме несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, позивачем згідно наданого розрахунку була нарахована пеня за загальний період з 01.10.2011 року по 09.07.2015 року в загальній сумі 16675,37 грн., яка передбачена п. 3.2.1.5.1. Умов.

Так, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно з п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано Клієнтом.

При цьому, згідно з п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» про стягнення 36466,67 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 27.07.2011 року задоволено повністю. Зокрема вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» заборгованість за кредитом в сумі 17773,84 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 26.08.2011 року по 04.07.2013 року в сумі 12086,21 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом станом на 04.07.2013 року в сумі 3039,24 грн., пеню за період з 01.10.2011 року по 04.07.2013 року в сумі 3567,38 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

На виконання вказаного рішення у зв'язку з набранням ним законної сили господарським судом був виданий наказ від 11.11.2013 року.

Зі змісту наданих позивачем до матеріалів справи письмових пояснень вбачається, виданий господарським судом на виконання рішення суду від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13 наказ від 11.11.2013 року був поданий до державної виконавчої служби, однак станом на даний час невиконаний у зв'язку з його поверненням стягувачеві постановою від 05.06.2014 року, прийнятою головним державним виконавцем Відділу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 на підставі п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», копія якої міститься в матеріалах справи. Вказана постанова мотивована неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи. При цьому позивач в поясненнях вказує, що після 05.06.2014 року судовий наказ у справі № 908/2954/13 більше не пред'являвся до органів державної виконавчої служби для виконання. Відтак, рішення господарського суду від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13 станом на даний час невиконане.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Докази належного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань з погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісії за договором банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року до матеріалів справи не надані. Разом з тим, судом враховані положення абзацу 2 п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» № 14 від 17.12.2013 року про те, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Оскільки грошове зобов'язання з погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісії за договором банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року, яка стягнута за рішенням суду від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13, відповідачем не виконане, вказане зобов'язання в силу приписів ст. 599 ЦК України не припинилось, а тому позивач правомірно продовжує нараховувати відповідачу заборгованість за процентами, заборгованість за комісією за користування кредитом, в тому числі пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, за період після прийняття вказаного рішення.

Як зазначалось вище згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.07.2011 року загальна сума заборгованості відповідача за процентами станом на 09.07.2015 року складає 19195,75 грн., а загальна сума заборгованості за комісією за користування кредитом складає 4638,84 грн.

ОСОБА_1 прийняття господарським судом Запорізької області рішення від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13, з урахуванням стягнутої вказаним рішенням суду суми заборгованості за процентами за період з 26.08.2011 року по 04.07.2013 року в розмірі 12086,21 грн. та заборгованості за комісією станом на 04.07.2013 року в розмірі 3039,24 грн., залишок суми заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом за договором банківського обслуговування № б/н від 27.07.2011 року складає 7109,54 грн., а залишок суми заборгованості відповідача за комісією складає 1599,60 грн.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в сумі 7109,54 грн. та заборгованість з комісії в сумі 1599,60 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по поточному рахунку відповідача та розрахунками. Відповідач доказів належного виконання договірних зобов'язань, а саме доказів погашення кредиту, процентів та комісії в повному обсязі станом на день розгляду суду не надав, позовні вимоги не спростував, правом на надання суду контррозрахунку не скористався.

За такими обставинами, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 7109,54 грн. та заборгованості з комісії в сумі 1599,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісії з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.2.1.5.4. Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.2.1.0.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

З доданого до позову розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем фактично нарахована пеня на суму боргу по кредиту, процентах та комісії за загальний період з 01.10.2011 року по 09.07.2015 року, несплачений залишок якої складає 16675,37 грн.

ОСОБА_1 прийняття господарським судом Запорізької області рішення від 24.10.2013 року у справі № 908/2954/13, з урахуванням стягнутої за вказаним рішенням суду суми пені за період з 01.10.2011 року по 04.07.2013 року в сумі 3567,38 грн., залишок заборгованості з пені становить 13107,99 грн.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає приписам чинного законодавства України та умовам договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 13107,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.10.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056 1 , 1066, 1067, 1069 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МелтрансбудВ» , 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, буд. 4/2, код ЄДРПОУ 37793664, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7109 (сім тисяч сто дев'ять) грн. 54 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп., пеню в сумі 13107 (тринадцять тисяч сто сім) грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 19.10.2015 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.