Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/20890/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/20890/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар» доПриватного виробничо-комерційного підприємства «Калькутта» простягнення 71 079,10 грн. Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Санжак Л.В. (дов. №1048 від 07.08.2015 р); від відповідача:не з'явився;

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київський завод «Радар» (надалі - ПАТ «КЗ «Радар») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Калькутта» (надалі - ПВКП «Калькутта») про стягнення 156 079,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов'язання щодо своєчасної сплати: орендних платежів згідно Договору оренди нежитлового приміщення №125 від 01.08.2014 р., експлуатаційних та комунальних послуг згідно Договору про надання експлуатаційних послуг №126 від 01.08.2014 р. та Договору на комунальні послуги б/н від 01.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2015 р. порушено провадження по справі №910/20890/15, розгляд справи призначено на 08.09.2015 р.

04.09.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали від 14.08.2015 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 14.08.2015 р., розгляд справи було відкладено на 05.10.2015 р.

05.10.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно змісту якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 71 079,10 грн.

В судовому засіданні 05.10.2015 р. судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог стосовно якої суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 71 079,10 грн.

В судове засідання 05.10.2015 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 05.10.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 р. між ПАТ «КЗ «Радар» (орендодавець) та ПВКП «Калькутта» (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №125, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 226,71 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Плещеєва, 10, корп. 81, що перебуває на балансі ПАТ «Київський завод «Радар», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.06.2014 р. і становить за незалежною оцінкою 626 000,00 грн., майно передається в оренду під виробництво.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.1995 р. №786 і становить без ПДВ за перший місяць оренди - липень 2014 р. - 5 477,50 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України (п. 3.2 Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за звітним, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.08.2014 р. по 01.07.2015 р. включно (п. 10.1 Договору).

За актом прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.08.2014 р. позивач, згідно з Договором оренди нежилого приміщення від 01.08.2014 р. №125 передав, а орендар прийняв в платне користування нежитлове приміщення загальною площею 226,71 кв.м, яке знаходиться за адресою за адресою: вул. Плещеєва, 10, корп. 81.

Однак, як зазначав позивач, відповідач не в повному обсязі виконав грошове зобов'язання за Договором оренди у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків №953, станом на 30.09.2015 р. заборгованість відповідача за Договором оренди становить 71 079,10 грн.

22.06.2015 р. позивач надіслав відповідачу претензію вих. №818 з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Проте, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав та в порушення умов Договору оренди №125 від 01.08.2014 р. свій обов'язок щодо сплати оренди за користування нежилим приміщенням належним не виконав, у зв'язку із чим у відповідача за період з жовтня 2014 р. по липень 2015 р. існує заборгованість в розмірі 71 079,10 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати за Договором №125 від 01.08.2014 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 71 079,10 грн. за визначений позивачем період.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При зверненні з позовом до суду позивачем було внесено судовий збір у розмірі 3 121,58 грн, в процесі розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 71 079,10 грн., які відповідно мають оплачуватись судовим збором у розмірі 1 827,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, різниця переплати позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 1 294,58 грн. (3 121,58 грн. - 1 827,00 грн.), яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Калькутта» (03062, м. Київ, вул. Честяківська, буд. 2А, офіс 320; ідентифікаційний код 30721530) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35; ідентифікаційний код 14307274) основну заборгованість у розмірі 71 079 (сімдесят одна сімдесят дев'ять) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київський завод «Радар» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35; ідентифікаційний код 14307274) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 294 (одна тисяча двісті дев'яносто чотири) грн 58 коп. перерахований платіжним дорученням №1347 від 10.08.2015 р., оригінал якого залишено в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 09.10.2015 р.

Суддя В.О. Демидов