Рішення

від 12.10.2015 по справі 910/22089/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/22089/15 За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Українсько-йорданське Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінко»

про стягнення коштів.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Яковіщук Я.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення суми заборгованості та спожиті комунальні послуги, а також нарахованих на заборгованість санкцій за ст. 625 ЦК України, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем покладеного на нього законом обов'язку щодо вчасної оплати послуг.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у судові засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників покладаються на Відповідача.

Судом враховано викладену у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» правову позицію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась, і перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є власником нежилих приміщень загальною площею 192,60 кв.м. у м. Києві по вул. Шусєва, 2/19 (літера А) на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.07.2007, на якому проставлено відмітку про реєстрацію права власності. Приміщення за актом було фактично передано 07.09.2007.

Пізніше, 01.12.2011 між виконавцем послуг, правонаступником якого у даних правовідносинах є Позивач, та Відповідачем, як споживачем послуг, було укладено Договір № С-059, за яким Відповідачу передбачалося надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та водовідведення.

Спір у даній справі виник у зв'язку з заявленням Позивачем непогашеної Відповідачем заборгованості в сумі 18961,96 грн. з фактичного споживання комунальних послуг у період 14.09.2010-26.01.2012, тобто як у період бездоговірного споживання, як власником приміщення, а також про стягнення 11880,92 грн. заборгованості за спожиті вже по Договору № С-059 послуги у період 13.01.2012-15.07.2014.

Судом встановлено, що приміщення загальною площею 192,60 кв.м. у м. Києві по вул. Шусєва, 2/19 (літера А) було фактично передано Відповідачу за актом 07.09.2007 та в межах спірного періоду з його власності та/або користування не вибувало (матеріали справи не містять доказів протилежного), а отже у спірні в межах даної справи періоди (загалом з 14.09.2010 по 15.07.2014) визнається судом таким, що використовувалося Відповідачем.

Позивачем на підставі та відповідно до залучених до матеріалів справи договорів від 01.06.2007 №8252009 з Київенерго та № 05618/2-10 від 20.04.2005 з Київводоканалом у займане Відповідачем Приміщення здійснюється транспортування послуг з холодного водопостачання, приймання стоків, та гарячого водопостачання, та позаяк Відповідач не уклав з Позивачем окремі договори про надання таких послуг до 01.12.2011, то фактично Відповідачем здійснювалося бездоговірне споживання цих послуг пропорційно прощі приміщення до укладення Договору від 01.12.2011 № С-059, а після його укладення та початку постачання послуг за ним - вже договірне споживання.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у чинній на час спірних правовідносин редакції, визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - своєчасне та якісне надання послуг, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і визначена саме як обов'язок, а не право сторін, тому сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не є підставою звільнення Відповідача від обов'язку оплатити за спожиті послуги.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг відносяться централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до п.п. 18, 20 яких розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Отже, із залучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що Відповідач є фактичним споживачем послуг з холодного водопостачання, приймання стоків, та гарячого водопостачання, що постачається у Приміщення, та розрахунок вартості яких має здійснюватися пропорційно прощі Приміщення у перший зі спірних періодів 14.09.2010-26.01.2012, тобто як у період бездоговірного споживання, а у наступний період 13.01.2012-15.07.2014 на підставі Договору № С-059.

Факт постачання вказаних послуг у приміщення у спірні періоди підтверджується наданими Позивачем та залученими до матеріалів справи: копіями облікових карток споживання та розшифровками наведених у них даних; первинних документів для оплати; довідками про перерахунки споживачем за певний період.

З наведеного судом встановлено факт споживання Відповідачем послуг з холодного водопостачання, приймання стоків, та гарячого водопостачання без укладення договору у період 14.09.2010-26.01.2012, тому відповідно до вищенаведених норм закону, на Відповідача покладається обов'язок відшкодувати вартість отриманих послуг; а також факт споживання Відповідачем послуг з холодного водопостачання, приймання стоків, та гарячого водопостачання на підставі Договору № С-059 та коли послуги вже почали постачатися на підставі договору у період 13.01.2012-15.07.2014, тому відповідно до умов договору та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України на Відповідача покладається обов'язок відшкодувати вартість отриманих послуг.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3% річних та втрат від інфляції за ст. 625 ЦК України за весь час прострочення заборгованості.

Розрахунки заборгованості, 3% річних та втрат від інфляції, додані Позивачем до позову, судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними; ці розміри заборгованості та санкцій за ст. 625 ЦК України є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення:

- 18961,96 грн. заборгованості по бездоговірному споживанню послуг;

- 571,20 грн. втрат від інфляції;

- 1779,59 грн. 3% річних,

а також

- 11880,92 грн. заборгованості по договірному споживанню послуг;

- 1383,67 грн. втрат від інфляції;

- 1102,36 грн. 3% річних,

визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Українсько-йорданського Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінко» (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11-Б; ідентифікаційний код 23726296) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) 18961 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 96 коп. заборгованості по бездоговірному споживанню послуг, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 20 коп. втрат від інфляції, 1779 (одну тисячу сімсот сімдесят дев'ять) грн. 59 коп. 3% річних, 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 92 коп. заборгованості по договірному споживанню послуг, 1383 (одну тисячу триста вісімдесят три) грн. 67 коп. втрат від інфляції, 1102 (одну тисячу сто дві) грн. 36 коп. 3% річних, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.10.2015

Суддя Сташків Р.Б.