Рішення

від 13.10.2015 по справі 911/3970/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 911/3970/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарсан-Палас», АРК, м. Ялта

про стягнення 7885,26 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1Б.(довіреність №14-91 від 18 квітня 2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарсан-Палас» (далі - відповідач) про стягнення 7885,26 грн.

Заявлені позовні вимоги, а саме: стягнення з відповідача 6185,72 грн. пені, 1302,17 грн. 3% річних та 397,38 грн. інфляційних втрат обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно сплатив грошові кошти за поставлений позивачем газ за договором купівлі-продажу природного газу за №13/2946-ТЕ-19 від 28 грудня 2012 року.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 вересня 2015 року та призначено справу до розгляду на 13 жовтня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарсан-Палас» зареєстроване та знаходиться на території Автономної Республіки Крим.

Згідно листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №33-20-606 від 4 квітня 2014 року, приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ДП «Укрпошта», www.ukrposhta.com, відправка кореспонденції не відновлена, тому, ухвалу про порушення провадження у справі від 3 вересня 2015 року направити відповідачу не виявляється можливим.

Однак, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.

13 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (за договором - продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дарсан-Палас» (за договором - покупець) 28 грудня 2012 року укладено договір купівлі-продажу природного газу за №13/2946-ТЕ-19.

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору, продавець передає покупцеві у період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 169,0 тис. куб.м.

Відповідно до пункту 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Згідно пункту 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується підписаними уповноваженими сторонами позивача та відповідача актами приймання - передачі природного газу від 31 січня 2013 року (47262,12 грн.), від 28 лютого 2013 року (49877,90 грн.), від 31 березня 2013 року (36657,60 грн.) та від 24 січня 2014 року (49597,73 грн.), а всього, на загальну суму 183395,35 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав, проте, допустив прострочення платежів, що підтверджується випискою по рахунку позивача, та, як вбачається з матеріалів справи, остаточно відповідач розрахувався з позивачем лише 17 лютого 2014 року.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, визначений позивачем, складає 6185,72 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що останній включив у період прострочених днів дату оплати.

Як передбачено п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17 грудня 2013 року, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період прострочення.

Отже, судом здійснено власний перерахунок пені, за яким до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 6117,81 грн.

Таким чином, пеня, що підлягає стягненню з відповідача становить 6117,81 грн.: (за зобов'язанням січня 2013 року з 14 лютого 2013 року по 26 лютого 2013 року; за зобов'язанням лютого 2013 року з 14 березня 2013 року по 22 серпня 2013 року; за зобов'язанням березня 2013 року з 14 квітня 2014 року по 4 вересня 2013; за зобов'язанням грудня 2013 року з 14 січня 2014 року по 16 лютого 2014 року).

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 1302,17 грн.

Однак, при здійсненні розрахунку 3% річних, позивачем також включено день оплати, що суперечить п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17 грудня 2013 року.

Як вже зазначалось, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1302,17 грн.

Однак, згідно розрахунку, зробленого судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1287,10 грн.: (за зобов'язанням січня 2013 року з 14 лютого 2013 року по 26 лютого 2013 року; за зобов'язанням лютого 2013 року з 14 березня 2013 року по 22 серпня 2013 року; за зобов'язанням березня 2013 року з 14 квітня 2014 року по 4 вересня 2013; за зобов'язанням грудня 2013 року з 14 січня 2014 року по 16 лютого 2014 року).

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 397,38 грн.

Однак, згідно розрахунку, зробленого судом, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 396,78 грн. (за зобов'язанням грудня 2013 року: січень 2014 року - лютий 2014 року).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарсан-Палас» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Заміська, 17, код 37110608) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 6117 (шість тисяч сто сімнадцять) грн. 81 коп. пені, 1302 (одна тисяча триста дві) грн. 17 коп. 3% річних, 396 (триста дев'яносто шість) грн. 78 коп. інфляційних втрат та 1811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 13 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць