Рішення

від 13.10.2015 по справі 911/4059/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 911/4059/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеот», АРК, м. Феодосія

про стягнення 907,92 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №6-А-юр від 30 січня 2015 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - позивач) на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеот» (далі - відповідач) про стягнення 907,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору банківського рахунка №18780 від 27 листопада 2012 року, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 744,49 грн. Додатково, позивач просить стягнути з відповідача 163,43 грн. пені.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 8 вересня 2015 року та призначено справу до розгляду на 13 жовтня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеот» зареєстровано на території Автономної Республіки Крим.

Згідно листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №33-20-606 від 4 квітня 2014 року, приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ДП «Укрпошта», www.ukrposhta.com , відправка кореспонденції не відновлена, тому, ухвалу про порушення провадження у справі від 8 вересня 2015 року направити відповідачу не виявилося можливим.

Однак, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.

13 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алеот» (за договором - клієнт) укладено договір банківського рахунка №18780.

Відповідно до п. 1.1 договору, банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно п. 1.2 договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок №2600130118780 у національній валюті та в іноземній валюті відповідно до інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 2.1.5 договору передбачено, що банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами банку.

Відповідно до пункту 2.4.7 договору, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані банком послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами банку.

Згідно п. 3.1 договору, за відкриття рахунка та виконання банком операцій за рахунком клієнта останній сплачує банку винагороду, розмір якої встановлений у тарифах банку, що чинні на день здійснення операцій за рахунком.

Відповідно до пункту 5.1 додаткової угоди №1 до договору, за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах встановлених тарифами банку на момент оплати.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором, однак, відповідач станом на 20 серпня 2015 року не сплатив банку комісійну винагороду та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 744,49 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 744,49 грн. залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 744,49 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.9 договору передбачено, що за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

Розрахунок пені, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 163,43 грн. за період з 6 лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеот» (98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Березня, 3, код 38408202) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр. Московський, 16, код 34693790) - 744 (сімсот сорок чотири) грн. 49 коп. заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 163 (сто шістдесят три) грн. 43 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеот» (98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Березня, 3, код 38408202) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001 - 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць