Рішення

від 15.10.2015 по справі 910/20894/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015Справа № 910/20894/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" простягнення 10 674 грн 68 коп. Представники: від позивача: Поліщук Л.П. - представник за довіреністю від відповідача: Мірошник Ю.Г. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013 у розмірі 10 674 грн 68 коп., в тому числі 9 732 грн 61 коп. основного боргу, 840 грн 07 коп. інфляційних втрат та 102 грн 00 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 9 732 грн 61 коп., у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 840 грн 07 коп. інфляційних втрат та 102 грн 00 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20894/15 та справу призначено до розгляду на 08.09.2015.

07.09.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

08.09.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2015 розгляд справи відкладено на 15.10.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання 15.10.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні 15.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013 між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-оператор "Чотири сезони" (споживач за договором) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідно якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з пунктом 9.1 договору даний договір укладається на 1 (один) рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність продовження.

Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли до моменту його укладення, з 04.02.2013 (пункт 9.2 договору).

У відповідності з пунктом 1.2 договору споживач є власником нежитлових приміщень з № 1 по № 12 (групи приміщень № 23) за адресою: М. Київ, вул. Саксаганського, 123, загальною площею 90,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу № 11852 від 22.11.2012.

Положеннями пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а у разі його відсутності або несправності - за нормативами (нормами) споживання. Нарахування за спожиті послуги проводиться згідно табуляграм ПАТ "АК "Київводоканал" та ПАТ "Київенерго" за тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

Відповідно до пункту 3.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця,що настає за розрахунковим (пункт 3.3).

Згідно з пунктом 3.4. договору плата за послуги вноситься на розрахунковий рахунок Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1-3 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Як встановлено судом, позивачем було надано відповідачу житлово-комунальні послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013 за період з вересня 2013 року по червень 2014 року. Факт, обсяги та вартість наданих послуг підтверджується доданими до позовної заяви копіями рахунків на оплату, розшифровок рахунків абонента та облікових карток.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання з оплати спожитих житлово-комунальних послуг за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013 за період з вересня 2013 року по червень 2014 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9 732 грн 61 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати спожитих послуг на суму 9 732 грн 61 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати спожитих житлово-комунальних послуг за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013 за період з вересня 2013 року по червень 2014 року та факту наявності заборгованості у розмірі 9 732 грн 61 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 9 732 грн 61 коп.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % у розмірі 102 грн 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 840 грн 07 коп. нарахованих за загальний період прострочення з 30.10.2013 по 01.07.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № ЯР-283 від 17.09.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача 102 грн 00 коп. 3 % річних та 840 грн 07 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 30.10.2013 по 01.07.2014, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Оператор "Чотири Сезони" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, ідентифікаційний код 34060759) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8, ідентифікаційний код 31731838) заборгованість за комунальні послуги у розмірі 9 732 (дев'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн 61 коп., інфляційні втрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 07 коп., 3 % річних у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.10.2015

Суддя Н.Б. Плотницька