Рішення

від 19.10.2015 по справі 910/23943/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015Справа № 910/23943/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська майстерня "Шоколадні чудеса" простягнення 177 330 грн 42 коп. Представники: від позивача: Якименко І.В. - представник за довіреністю № 2 від 02.01.2015 від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська майстерня "Шоколадні чудеса" про стягнення 177 330 грн 42 коп. заборгованості за договором поставки № 26 г від 07.10.2014, в тому числі: 158 602 грн 23 коп. основного боргу, 2 867 грн 97 коп. 3 % річних та 15 860 грн 22 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 26 г від 07.10.2014 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 158 602 грн 23 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 2 867 грн 97 коп. 3 % річних та 15 860 грн 22 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 порушено провадження у справі № 910/23943/15, розгляд справи призначений на 19.10.2015.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2015 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, за адресами, зазначеними на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 19.10.2015 з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог суду та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 19.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерська майстерня "Шоколадні чудеса" (покупець за договором) укладено договір поставки № 26 г, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений даним договором строк товару у власність покупця, а покупець зобов'язується без затримки прийняти товар та оплатити його у строк, розмірі, порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до положень пункту 7.1 договору даний договір вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору поставка продукції здійснюється постачальником на підставі замовлення. Замовлення складається покупцем у письмовій формі і надсилається постачальнику факсом, електронною поштою або ж передається через представника постачальника. Також Замовлення може здійснюватися покупцем усно. Замовлення здійснене покупцем означає, що останній згоден з умовами поставки та оплати, передбаченими даним договором.

Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України і вказується в видаткових накладних. В ціну продукції включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в. тому числі податок на додану вартість, а також виграти на транспортування (пункт 3.1. договору).

У відповідності до пункту 2.1. договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця, силами постачальника, згідно Правил «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Положеннями пункту 2.5 договору постачальник при поставці відповідно партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, належним чином завірені копії посвідчення якості, сертифікатів відповідності, гігієнічних висновків, тощо, в залежності від виду поставляємої продукції).

Відповідно до пункту 3.3.2 договору оплату кожної партії товару, поставленого згідно видаткових накладних, покупець зобов'язаний здійснити протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару згідно пунктом 2 .2 даного договору

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 26 г від 07.10.2015, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 173 207 грн 53 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РНГ-001047 від 29.12.2014 на суму 107 176 грн 61 коп., № 932 від 19.01.2015 від 36 832 грн 32 коп. та № 7686 від 08.06.2015 на суму 14 599 грн 30 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим, станом на 19.08.2015, в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 158 602 грн 23 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 158 602 грн 23 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки № 26 г від 07.10.2014 та факту наявності заборгованості у розмірі 158 602 грн 23 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 158 602 грн 23 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15 860 грн 22 коп. штрафу та 2 867 грн 97 коп. 3 % річних, нарахованих за період прострочення з 12.01.2014 по 19.08.2015.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати товару у строк , передбачений пунктом 3.4. даного договору постачальник має право, крім вартості неоплаченого товару, стягнути з покупця на свій вибір:пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати; штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення штрафу) відповідно до пункту 4.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 26 г від 07.10.2014, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 860 грн 22 коп. штрафу та 2 867 грн 97 коп. 3 % річних, нарахованих за період прострочення з 12.01.2014 по 19.08.2015, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська майстерня "Шоколадні чудеса" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 3/2, кв. 18, ідентифікаційний код 37855285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 18/22, ідентифікаційний код 21512394) заборгованість у розмірі 158 602 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот два) грн 23 коп., 3 % річних у розмірі 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн 97 коп., штраф у розмірі 5 860 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 659 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 96 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 21.10.2015

Суддя Н.Б. Плотницька