Рішення

від 16.10.2015 по справі 910/20288/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2015Справа №910/20288/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергопром»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 78 517,43 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Новакова Л.М. (довіреність від 03.07.2015);

Новаков С.С. (довіреність від 03.07.2015);

від відповідача - Гавкалюк В.В. (довіреність № 431/22 від 18.12.2014)

ВСТАНОВИВ:

06.08.2015 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергопром» звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення заборгованості в сумі 47 510,00 грн., 3 % річних - 1 784,46 грн., інфляційні втрати - 29 222,97 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору на закупівлю робіт з ремонту обладнання № 16/353 від 27.06.2014 стосовно своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20288/15 та призначено до розгляду на 27.08.2015.

27.08.2015 відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що 09.02.2004 господарським судом м. Києва у відношення відповідача порушено справу № 15/76-б про банкрутство.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.10.2015 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.10.2015.

16.10.2015 через загальний відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Сторони прибули у судове засідання 16.10.2015 та надали пояснення по справі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про його необґрунтованість.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи передбачений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

27.06.2014 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (ділі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергопром» (далі - позивач, виконавець) укладено договір про закупівлю робіт з ремонту обладнання № 16/353 (далі - договір), відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 якого виконавець зобов'язується у 2014 році виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатку № 1 до цього договору (далі - роботи), а замовник прийняти і оплатити роботи. Роботи повинні бути виконані у строки, зазначені у додатку № 1 до договору. В разі відсутності в додатку строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії договору.

Ціна цього договору зазначена у додатку № 1 до договору. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в кошторисній документації (калькуляції), що є додатком № 2 до даного договору (п. п. 3.1, 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України в порядку, передбаченому додатком до договору на підставі рахунку виконавця.

За п. 5.4 договору сторони погодили, що завдання-прийняття виконаних робіт за договором оформляється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання замовником повідомлення виконавця про готовність результатів робіт до приймання.

Виконавець має право вимагати від замовника оплати належно виконаних робіт у розмірах і порядку передбачених умовами даного договору (п. 6.2.4 договору).

Відповідно до п. 6.3.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за виконані роботи.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє протягом строку, зазначеному в додатках до договору (п. 11.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору загальна вартість робіт складає 109 400,00 грн. найменування робіт - поточний ремонт торцевої стінки КБМ-5А з механічною обробкою цапфи мобільним верстаком. Розрахунки з виконавцем за даним договором здійснюються замовником в безготівковій формі у національній валюті України протягом 30 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту прийому-передачі певного етапу виконаних робіт.

За умовами даного договору виконавцем на користь замовника було виконано роботи з поточного ремонту торцевої стінки КБМ-5А з механічною обробкою цапфи мобільним верстаком на загальну суму 107 510,00 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату № 3 від 02.07.2014 на суму 107 510,00 грн. та актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2014 року, підписаним уповноваженими сторонами договору та скріпленого печатками товариств, а також податковою накладною від 27.06.2014.

Відповідно до платіжних доручень № Z/2993 від 18.11.2014 на суму 30 000,00 грн. та № Z/2631 від 23.10.2014 на суму 30 000,00 грн. відповідачем частково сплачено суму грошових коштів за виконанні роботи, у зв'язку із цим за відповідачем утворилася заборгованість по оплаті виконаних робіт в розмірі 47 510,00 грн.

Матеріали справи містять претензію позивача № 108 від 16.06.2015, адресовану відповідачу, з вимогою сплатити суму основного боргу за договором у розмірі 47 510,00 грн та пеню у розмірі 16 002,42 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на закупівлю робіт з ремонту обладнання № 16/353 від 27.06.2014 стосовно своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Правовідносини сторін у справі за своєю правовою природою є відносинами за договором підряду.

Так, відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона(підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України закріплює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт виконання позивачем у справі робіт за договором на закупівлю робіт з ремонту обладнання № 16/353 від 27.06.2014 підтверджений матеріалами справи, зокрема, актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2014 року, підписаним уповноваженими сторонами договору та скріпленого печатками товариств.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості підтверджені матеріалами справи, її фактичними обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 47 510,00 грн.

Крім цього, в подані позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних - 1 784,46 грн. та інфляційні втрати - 29 222,97 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних - 1 784,46 грн. та інфляційні втрати - 29 222,97 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі на 6 місяців шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами судом не задовольняється, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р., підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, що було б підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду по даній справі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергопром» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, б. 12, офіс 229, код 38355346) заборгованість у розмірі 47 510 (сорок сім тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 1 784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн. 46 коп., інфляційні втрати в розмірі 29 222 (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять дві) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане - 16.10.2015

Суддя В.О. Демидов