Рішення

від 13.10.2015 по справі 911/4098/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 911/4098/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська область, м. Боярка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір», Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 15776,98 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №1-326 від 31 грудня 2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» (далі - відповідач) про стягнення 15776,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/п-ПР-02010032885011-11253 від 20 грудня 2012 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за спожитий природній газ в період: квітень - травень 2015 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 12979,28 грн. Додатково, за прострочення виконання умов договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2532,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 137,67 грн. та 3% річних в розмірі 127,04 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 9 вересня 2015 року та призначено справу до розгляду на 13 жовтня 2015 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 9 вересня 2015 року в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01032 48706973.

13 жовтня 2015 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач вважає за необхідне провести звірку взаємних розрахунків з позивачем, вирішити питання щодо врегулювання спору мирним шляхом, а також, для отримання від позивача копії позовної заяви з усіма додатками до неї, оскільки, останні на адресу відповідача не надходили.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд не вважає що наведені в клопотанні обставини є підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, слід наголосити що в матеріалах справи №911/4098/15 наявні опис вкладення у цінний лист від 4 вересня 2015 року та фіскальний чек №4069 від 4 вересня 2015 року, які підтверджують факт надіслання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

13 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» (за договором - споживач) 20 грудня 2012 року укладено договір на постачання природного газу за врегульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/п-ПР-02010032885011-11253.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник протягом 2013 року здійснює постачання споживачу природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених цим договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно пункту 2.6 договору, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу.

Відповідно до пункту 4.2 договору, (в редакції додаткової угоди №5 від 30 грудня 2013 року) сума до сплати за 1000 куб.м. природного газу складає 4199,8320 грн.

Пунктом 4.6.3 договору передбачено, що у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно пункту 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 30 грудня 2013 року), цей договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується актами №11253 за квітень 2015 року (на суму 9800,35 грн.) та №11253 за травень 2015 року (на суму 6375,14 грн.), а всього, на загальну суму 16175,49 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконав, а саме, не повністю розрахувався за поставлений позивачем газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 12979,28 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив отриманий від позивача газ. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12979,28 грн. заборгованості за отриманий газ підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 2532,99 грн. (за наступні періоди: згідно акту за квітень 2015 року з 6 травня 2015 року по 31 серпня 2015 року та згідно акту за травень 2015 року з 6 червня 2015 року по 31 серпня 2015 року), є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 127,04 грн. (за наступні періоди: згідно акту за квітень 2015 року з 6 травня 2015 року по 31 серпня 2015 року та згідно акту за травень 2015 року з 6 червня 2015 року по 31 серпня 2015 року)

Зазначений розмір 3% річних є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, складає 137,67 грн. (за наступні періоди: згідно акту за квітень 2015 року на суму 8604,14 грн. травень 2015 року - серпень 2015 року).

Згідно з арифметичним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 68,83 грн. за період прострочення: травень 2015 року - серпень 2015 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» (09100, м. Біла Церква, вул. Підвальна, 10, код 32885011) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) - 12979 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 28 коп. заборгованості, 2532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 99 коп. пені, 127 (сто двадцять сім) грн. 04 коп. 3% річних, 68 (шістдесят вісім) грн. 83 коп. інфляційних втрат та 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 69 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць