Рішення

від 12.10.2015 по справі 914/3258/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа№ 914/3258/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача: Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський протитуберкульозний диспансер», м. Самбір, Львівська область

про стягнення 34 357 грн. 77 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №СЗЛВ07/1-1030-15 від 03.04.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність №197 від 24.09.2015 р.)

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський протитуберкульозний диспансер», м. Самбір, Львівська область про стягнення 34 357 грн. 77 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.09.2015р. призначив розгляд справи на 28.09.2015 р. В судовому засіданні 28.09.2015 р. оголошувалась перерва до 21.10.2015 р.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання природного газу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність природний газ. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості природного газу виконав частково, заборгованість за природний газ станом на дату подання позову становила 14 599 грн. 95 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 8 316 грн. 64коп., 3% річних в сумі 672 грн. 01 коп., інфляційні втрати в сумі 10 769 грн. 17коп. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 34 357 грн. 77 коп.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що основний борг відповідачем сплачено повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 лютого 2015 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації (постачальник) і Комунальним закладом Львівської обласної ради «Самбірський протитуберкульозний диспансер» (споживач) було укладено договір №2015/БО-1855 на газ природній, скраплений або в газоподібному стані.

За цим договором постачальник (позивач) постачає природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивач у січні-червні 2015 року передав у власність відповідача природний газ в обсязі 23 955 куб.м на суму 200 192 грн. 08 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень-червень 2015 року.

Згідно п. 4.6. договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем плановими платежами у розрахунковому місяці в розмірі 100% із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості поставленого газу, позивач просив суд стягнути з відповідача 14599грн. 95 коп. основного боргу, 8 316 грн. 64 коп. пені, 672 грн. 01 коп. 3% річних, 10 769 грн. 17 коп. інфляційних втра.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

За час розгляду справи в суді, відповідачем було сплачено 14599грн. 95коп. основного боргу.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 14 599 грн. 95 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 8 316 грн. 64 коп., 3% річних в сумі 672 грн. 01 коп., інфляційні втрати в сумі 10 769 грн. 17 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 8 316 грн. 64 коп. пені, 672 грн. 01 коп. 3% річних, 10 769 грн. 17 коп. інфляційних втрат. В частині стягнення 14 599 грн. 95 коп. основного боргу провадження слід припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, суму основного боргу сплачено відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський протитуберкульозний диспансер», м. Самбір, вул. І.Франка, 66, Львівська область (ідентифікаційний код 20764596) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, вул. Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) 8 316 грн. 64 коп. пені, 672 грн. 01 коп. 3% річних, 10 769 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 14 599 грн. 95 коп. основного боргу провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.