Рішення

від 19.10.2015 по справі 916/3134/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2015 р.Справа № 916/3134/15

За позовом Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк";

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "ВДВ"

про стягнення 16736,16грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №2551-К-О від 23.07.2014р.)

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", (далі - позивач, Приватбанк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого підприємства В«ВДВВ» (далі - Відповідач) про стягнення боргу за Договором № б/н від 14.03.2014 року, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі - 16736,16 грн., з яких 9581,00 грн. - заборгованість за кредитом; 3914,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3240,19 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив: 14.03.2014р. ОСОБА_1 підприємством В«ВДВВ» (далі -Відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно Заяви Відповідач приєднався до "ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг" (надалі -ОСОБА_3), ОСОБА_4, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 14.03.2014р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

За умовами Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26005054445540.

Розділом 3.1.1., 3.2.2 зазначених ОСОБА_3 регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" Позивач надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Позивачем (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ОСОБА_4 заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає ОСОБА_4 зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ОСОБА_4 як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 ОСОБА_3).

Відповідно до п.3.2.2.1. ОСОБА_3 - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 ОСОБА_3).

Після отримання ОСОБА_4 за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між ОСОБА_4 та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. ОСОБА_3), ОСОБА_3 розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. ОСОБА_3).

Відповідно до п. 3.2.2.2. ОСОБА_3 Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_3 чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ОСОБА_4 відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ОСОБА_4 відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день -заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Позивач вказує, що після укладання договору Відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався ОСОБА_4 для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

При цьому позивач зазначає, що свої зобов'язання він виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Відповідача.

Як вказує позивач, прострочена заборгованість на рахунку Відповідача з'явилася 06.03.2014 року і не була погашена в момент, коли Відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто Відповідач порушив умови договору.

Відповідно до п. 3.2.2.2 ОСОБА_3 у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платать відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.2.2.7.5. ОСОБА_3 мас право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Отже, загальна заборгованість за послугою "Гарантований платіж" склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписками по рахунках і станом на 02.06.2015 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 16736,16 грн. і складається з наступного: 9581,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3914,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3240,19 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 ОСОБА_3).

За приписами п.3.2.2.10.4 ОСОБА_3 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня. коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Як зазначає позивач, 07.04.2015 року на адресу Відповідача направлено претензію про наявність заборгованості №40314ODD0S0PI від 01.04.2015 року з вимогою про усунення допущеного порушення зобов'язання, яка на даний час Відповідачем не виконана.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Судовий збір:

Позивач зазначає, у порушення зазначених норм закону та умов Договору Відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 198 Господарського кодексу України, ОСОБА_3 просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'вився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі). Відзив на позов не надав, тому справа розглянута за приписами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника ОСОБА_4, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, Господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно із абз. 1 ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами - заявою про відкриття рахунку, заявками на гарантований платіж, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши надані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача та наявності у відповідача боргу перед позивачем в зазначеній сумі. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Таким чином, з боку відповідача було порушені як умови договору так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону та забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Посилання позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому, підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Малого підприємства "ВДВ" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Плавнева, буд. 30), код ЄДРПОУ 32629393 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800) заборгованість за кредитом в сумі 9581,00 /дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна/ гривня 00 копійок; 3914,97 /три тисячі дев'ятсот чотирнадцять/ гривень 97 копійок - відсотки за користування кредитом; 3240,19 /три тисячі двісті сорок/ гривень 19 копійок- пені; 1827,00/одна тисяча вісімсот двадцять сім/ гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 жовтня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк