Рішення

від 15.10.2015 по справі 914/3321/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015р. Справа№ 914/3321/15

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаол», м.Львів

про стягнення 8436 грн. 15коп.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 18.08.2015р.);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 15.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору :

позов заявлено Львівським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаол» (м.Львів) про стягнення 8436грн. 15коп.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Бортник О.Ю. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/3321/15 визначено суддю Король М.Р.

Представник позивача в судове засідання 29.09.2015 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву (вх. №41218/15 від 28.09.2015р.) про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки не повідомив, з клопотаннями та заявами не звертався.

Розгляд справи відкладено на 15.10.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 15.10.2015 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву (вх. №41218/15 від 28.09.2015р.) про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив повторно, причин неявки не повідомив, з клопотаннями та заявами не звертався.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.10.2009р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАОЛ» (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №4475/Ф з додатками (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1), Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Згідно з п.2.1 Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади. Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2).

Пунктом 6 Договору передбачено, що розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує Постачальнику вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Відповідно до п.10.1, Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2010 року.

Згідно з п.10.3 Договору, припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менш ніж за шістдесят календарних днів до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4).

В матеріалах справи відсутні, сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності письмового повідомлення сторін про припинення дії Договору.

Сторонами також підписано Додаток №1 до Договору (обсяги постачання теплової енергії), Додаток №2 (схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності), Додаток №3 (умови припинення подачі теплової енергії).

Відповідно до акту включення системи теплопостачання від 01.10.2013р., в опалювальному сезоні 2013/2014 рр. система теплопостачання в приміщеннях ТзОВ «ГАОЛ» за адресою: вул.. Бойчука, буд. 8 включено на опалення 01.10.2013 р.

На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію в гарячій воді (докази на підтвердження кількості спожитих відповідачем ОСОБА_2 теплової енергії у січні-квітні 2014 містяться в матеріалах справи).

В матеріалах справи відсутні, учасниками не наведені доводи та не подані докази наявності зауважень стосовно виконання Постачальником умов Договору.

Згідно доводів позивача та представленого ним розрахунку вартості теплової енергії, у відповідача виник борг за Договором в розмірі 6903,93грн. за період з 01.01.2014р. по 31.10.2014р.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за поставлену теплову енергію в гарячій воді згідно Договору № 4475/Ф від 01.10.2009 року - на суму 6903,93грн., суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6903,93грн. основного боргу.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить стягнути з відповідача 129,13грн. - 3% річних та 1007,96грн. інфляційних втрат, розрахунок яких надано в додатках до позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 547 визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 395,13грн. пені, передбаченої п. 7.2.3. договору) позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 3% річних у сумі 129,13грн. та 1007,96грн. інфляційних втрат позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАОЛ» (79053, м. Львів, вул. Бойчука, буд. 8; ідентифікаційний код 19163087) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) 6903,93грн. основного боргу, 395,13грн. пені, 129,13грн. - 3% річних, 1007,96 грн. інфляційних втрат та 1218 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.2015 р.

Суддя Король М.Р.