Рішення

від 16.10.2015 по справі 914/2610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2015р. Справа№ 914/2610/15

За позовом: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м.Львів

до відповідача: Благодійного фонду «Україна-Русь», м.Львів

про: стягнення 6664,62грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №961 від 04.08.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 30.09.2015р.), ОСОБА_3 - керівник;

В судовому засіданні 16.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору :

позов заявлено Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (м.Львів) до Благодійного фонду «Україна-Русь» (м.Львів) про стягнення 6664,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач своєчасно не відшкодовував витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, передбачених укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 31.07.2015 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 17.09.2015р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 17.09.2015 року забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх.39152/15 від 16.09.2015 року) про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами не звертався, вимог ухвали суду від 31.07.2015 року не виконав.

Розгляд справи відкладено на 30.09.2015 року.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 30.09.2015 року забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні забезпечив, проти позову заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №4432/15) про продовження строку розгляду спору.

Строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 15.10.2015 року.

Позивач участь повноважного представника в судовому засіданні 15.10.2015 року забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні забезпечив, проти позову заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву (вх. №44106/15 від 15.10.2015р.).

В судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2015 року.

Сторони участь повноважних представників в судовому засіданні 16.10.2015 року забезпечили.

Відповідач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву (вх. №44304/15 від 16.10.2015 року) та клопотання (вх. №44291/15 від 16.10.2015 року), в якому відповідач просить витребувати в Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» статут цього підприємства. Крім того, відповідач подав клопотання (вх. №44292/15 від 16.10.2015 року), в якому просить витребувати у Львівської обласної ради Типовий договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Суд відхилив клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки у відповідності до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Строк розгляду спору було продовжено 30.09.2015 року. Крім того, в судовому засіданні представник позивача надав копію типового договору про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, затверджений наказом начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради №4-н від 24.10.2006 р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.03.2010 року між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (орендодавцем згідно договору) та Благодійним фондом «Україна - Русь» (орендарем згідно договору) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області № 19/10, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно), що знаходить на балансі Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (надалі балансоутримувач).

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Підвальна3,/вул. Валова,31 відповідно до акту приймання - передачі нежитлових приміщень загальною площею 30,8 кв.м.

Термін договору оренди визначений на 2 роки 11 місяців з 01.01.2010 року по 30.11.2012 року включно (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору сторони підписали акт приймання - передачі приміщення від 01.01.2010 року.

Відповідно до п.6.11. договору, орендар зобов'язаний укласти, за вимогою балансоутримувача орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання переданого в оренду майна та комунальних послуг.

15.03.2010 року Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», уповноважене виступати балансоутримувачем нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області (балансоутримувач) та Благодійний фонд «Україна-Русь» (орендар) з метою упорядкування процедури відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг у будинку №3 на вул. Підвальна/Валова,31 частину приміщень якого загальною площею 30,8 кв.м. використовує орендар, діючи на підставі договору оренди від 04.03.2010 року №19/10, уклали договір про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 15.03.2010 року.

Відповідно до п.1 наведеного договору балансоутримувач - Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» забезпечує надання комунальних послуг з теплопостачання та приєднання теплової енергії (надалі - послуги) шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») до орендаря, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками. При цьому балансоутримувач не проводить розрахунків розміру плати за теплопостачання та приєднання теплової енергії вказаних приміщень, а лише скеровує орендарям рахунки згідно із щомісячно отриманим від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») вже розгорнутим рахунком у розмірі орендарів даного будинку.

Відповідно до п.3 договору, користувач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги. Відшкодування витрат здійснюється щомісячно на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.

Відповідно до п.4 договору 1 про внесення змін і доповнень до договору на відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 15.03.2010 року №60/10, користувач зобов'язаний здійснювати оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок балансоутримувача р/р №2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550.

Термін дії договору встановлюється на термін дії договору оренди №19/10 від 04.03.2010 року (п.8 договору).

Позивач, з метою врегулювання спору в досудовому порядку неодноразово повідомляв відповідача про розмір допущеної ним заборгованості та про необхідність її погашення, однак відповідач не сплатив заборгованість за надані комунальні послуги з теплопостачання і приєднання теплової енергії, яка станом на 30.06.2015 року за період лютий 2014 року - червень 2015 року становить 6 278,63 грн.

Позивач звернувся до господарського суду із позовом до Благодійного фонду «Україна-Русь» про стягнення 6 278,63 грн. боргу, 127,33 грн. - 3% річних та 258,66 грн. інфляційних втрат.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що в договорі оренди нерухомого майна передбачено обов'язок орендаря: «п.6.11. Укласти, за вимогою балансоутримувача орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання переданого в оренду майна та комунальних послуг.». Відповідач стверджує, що послуга теплопостачання не входить до переліку комунальних послуг, на відшкодування витрат яких укладено договір.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що Комунальне підприємство «Нерухомість та майно» не є теплопостачальною, теплотранспортуючою, теплогенеруючою та теплосервісною організацією.

Внаслідок відсутності ціни договору і розрахунку плати за послуги (роботу) позивач, на думку відповідача, явно завищує ціну (вартість) виконаних ним робіт.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач наголошує також на недійсності договору про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 15.03.2010 року.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач не надав жодного доказу щодо отримання відповідачем послуги централізованого опалення.

Помилковим, на переконання відповідача, є нарахування позивачем штрафних санкцій поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення прав та обов'язків між сторонами є укладений між ними договір про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг №60/10 від 15.03.2010 року.

Пунктом п. 1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг орендарю передбачено, що орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками.

Відповідно до п.4 договору 1 про внесення змін і доповнень до договору на відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 15.03.2010 року №60/10, користувач зобов'язаний здійснювати оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок балансоутримувача.

Матеріалами справи підтверджено факт несплати відповідачем витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, що зумовило виникнення у останнього заборгованості перед позивачем в розмірі 6 278,63 грн. за період лютий 2014 року - червень 2015 року.

Докази погашення відповідачем вказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Щодо заперечень позовних вимог відповідача, викладених у відзивах на позовну заяву, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.1 договору №60/10 від 15.03.2010 р., балансоутримувач - Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» забезпечує надання комунальних послуг з теплопостачання та приєднання теплової енергії (надалі - послуги) шляхом доставляння цих послуг від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») до орендаря, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками. При цьому балансоутримувач не проводить розрахунків розміру плати за теплопостачання та приєднання теплової енергії вказаних приміщень, а лише скеровує орендарям рахунки згідно із щомісячно отриманим від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») вже розгорнутим рахунком у розмірі орендарів даного будинку.

В матеріалах справи міститься копія договору №3650/Г від 17.09.2003 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного між Відділенням нерухомості при Управлінні з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації (споживач) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (енергопостачальна організація). Вказаним договором передбачено, зокрема, умови і порядок постачання теплової енергії, облік теплової енергії, порядок розрахунків. Згідно додаткової угоди №1 до договору №3650/Г від 17.09.2003 р., у зв'язку з реорганізацією Відділення нерухомості при Управлінні з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації в Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», яке є правонаступником Відділення нерухомості при Управлінні з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації, Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» бере на себе зобов'язання, визначені договором №3650/Г від 17.09.2003 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

В зв'язку з викладеним, суд констатує, що договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії в гарячій воді існують між позивачем та ЛМКП «Львівтеплоенерго» - енергопостачальною організацією на підставі договору №3650/Г від 17.09.2003 р.. Додатками до вказаного договору визначено обсяги постачання теплової енергії на об'єктах позивача, максимальне теплове навантаження об'єктів. Споживачем та зобов'язаною стороною щодо оплати отриманих послуг згідно вказаного договору є Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Нерухомість та майно».

Натомість, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 15.03.2010 року, не є договором з енергопостачальною організацією. Вказаний договір укладений на виконання договору оренди № 19/10 від 04.03.2010 р. та відповідає типовому договору про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, затверджений наказом начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради №4-н від 24.10.2006 р.

Умовами договору від 15.03.2010 року передбачено, що балансоутримувач не проводить розрахунків розміру плати за теплопостачання та приєднання теплової енергії вказаних приміщень, а лише скеровує орендарям рахунки згідно із щомісячно отриманим від енергопостачальної організації (ЛМКП «Львівтеплоенерго») вже розгорнутим рахунком у розмірі орендарів даного будинку, чим спростовується твердження відповідача про відсутності ціни договору і розрахунку плати за послуги (роботу). Копії таких рахунків містяться в матеріалах справи.

Станом на момент розгляду справи судом договір про відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 15.03.2010 року не визнаний недійсним судом.

Посилання відповідача на нарахування позивачем штрафних санкцій поза межами, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України, строку є безпідставним з огляду на те, що позивачем не заявлено позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.п. 3.1, 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №1198 від 03.10.2007, передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 6 278,63 грн. основного боргу, 258,66 грн. інфляційних втрат та 127,33 грн. - 3% річних є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Благодійного фонду «Україна-Русь» (79017, м. Львів, вул. Тарнавського, 114/41, ідентифікаційний код 35855126) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (79008, м. Львів, вул. Винниченка,8, ідентифікаційний код 33358550) 6 278,63 грн. основного боргу, 258,66 грн. інфляційних втрат, 127,33 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 21.10.2015 р.

Суддя Король М.Р.