Рішення

від 20.10.2015 по справі 922/5141/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р.Справа № 922/5141/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Кредобанк", м. Львів до ТОВ "Компанія "Креата", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 8024 від 29.07.15 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Креата" неповернуту суму кредиту в розмірі 197298,97 грн., прострочення відсотків в сумі 40421,62 грн., 1,38 грн. простроченої суми за адміністрування кредиту, пеню по простроченій основній сумі кредиту в сумі 49467,23 грн., пеню по прострочених відсотках в сумі 10134,60 грн., пеню по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 0,35 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5946,48 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором про надання овердрафту №54/11-2013 від 14.11.13 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області по справі від 07.09.15 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначена ухвала була направлена на адресу: 61003, м. Харків, вул. Короленко, 25, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, відповідач вважається судом таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14 листопада 2013 р. між ПАТ "Кредобанк" (позивач, банк), та ТОВ "Компанія "Креата" (відповідач, позичальник) був укладений договір про надання овердрафту № 54/11-2013 (далі - договір)(а.с. 14-20), згідно умов якого, позивач зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто, надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Строк дії договору - з дня його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору, максимальний ліміт заборгованості по овердрафту становить 200000,00 грн.

Дата остаточного повернення овердрафту - 13 листопада 2014 року (п. 2.4. договору).

Виконуючи взяті на себе зобов'язання, банк перерахував на поточний рахунок позичальника суму овердрафту в розмірі 197298,97 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 38106806 від 18 листопада 2014 року (а.с. 24).

Згідно із п. 3.2. договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п.2.2. договору, з урахуванням строку користування овердрафтом. З моменту надання овердрафту і до терміну, вказаного у п. 2.4. цього договору або до дати звернення позивача із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення овердрафту.

Відповідно до п. 3.3 додаткового договору, відповідач сплачує проценти при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти.

Згідно з п. 3.6 додаткового договору, у випадку неповернення відповідачем овердрафту в термін, визначений у п. 2.4 договору, позивач має право застосувати до відповідача санкції, передбачені п.п. 6.1, 6.2, 6.4 договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6. договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором нараховується в розмірі 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Позивачем взяті на себе зобов'язання були виконанні у повному обсязі та належним чином, що підтверджується меморіальним ордером № 38106806 від 18 листопада 2014 року (а.с. 24).

У свою чергу, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, овердрафт в порядку і в терміни, передбачені договором не сплачував, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, що станом на 25.06.2015 р. становить 237721,97 грн., з яких: неповернута сума кредиту в розмірі 197298,97 грн., прострочення відсотків в сумі 40421,62 грн., 1,38 грн. простроченої суми за адміністрування кредиту, пеня по простроченій основній сумі кредиту в сумі 49467,23 грн., пеня по прострочених відсотках в сумі 10134,60 грн., пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 0,35 грн.

В п. 4.7 договору передбачено, що позивач, у випадках, передбачених п. 2.10 цього договору (зокрема у разі неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань), вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє відповідача.

Відповідно до п. 4.8 додаткового договору, відповідач зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмовий вимоги позивача (п. 4.7) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим договором.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов’язань за кредитним договором позивач 07.07.15 р. направив на адресу відповідача вимогу вих.№ 07/07/2015-1 від 07.07.15 р. (а.с. 21) про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується поштовим чеком (а.с. 23).

Проте, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та, згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, беручи до уваги те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати суду документи, які б підтверджували сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування ним за спірним договором та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 197298,97 грн., прострочення відсотків в сумі 40421,62 грн. та 1,38 грн. простроченої суми за адміністрування кредиту є правомірними та обґрунтованими, як такі, що не спростовані відповідачем та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені по простроченій основній сумі кредиту в сумі 49467,23 грн., пені по прострочених відсотках в сумі 10134,60 грн. та пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 0,35 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вже було зазначено, пунктом 6.1. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6. договору, а саме в розмірі 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені по простроченій основній сумі кредиту в сумі 49467,23 грн., пені по прострочених відсотках в сумі 10134,60 грн. та пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 0,35 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Креата" (61003, м. Харків, вул. Короленко, 25, код ЄДРПОУ 37093310) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) неповернуту суму кредиту в розмірі 197298,97 грн., прострочення відсотків в сумі 40421,62 грн., 1,38 грн. простроченої суми за адміністрування кредиту, пеню по простроченій основній сумі кредиту в сумі 49467,23 грн., пеню по прострочених відсотках в сумі 10134,60 грн., пеню по простроченій комісії за адміністрування кредиту в сумі 0,35 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5946,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2