Рішення

від 16.10.2015 по справі 916/3461/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2015 р.Справа № 916/3461/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВІКАНТВ» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, к. 5, код ЄДРПОУ 31568293)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10В» (65031, м. Одеса, пров. Іспанський, буд. 1, корпус 1, приміщення 1, код ЄДРПОУ 38847155)

про стягнення заборгованості за Договором від 22.01.2015 № 46/15-ОС у розмірі 138 887,52 грн., з яких 124 021,59 грн. - сума основного боргу, 854,59 грн. - інфляційні збитки, 14 011,34 грн. - пеня

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 01.08.2015);

Від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 17.04.2015).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВІКАНТВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10В» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором від 22.01.2015 № 46/15-ОС у розмірі 227 659,38 грн. грн., з яких 213 648,04 грн. - сума основного боргу, 854,59 грн. - інфляційні збитки, 14 011,34 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 20.08.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.09.2015.

Ухвалою суду від 10.09.2015 відкладено розгляд справи на 24.09.2015.

Ухвалою суду від 24.09.2015 відкладено розгляд справи на 16.10.2015.

На адресу господарського суду Одеської області 15.10.2015 надійшла заява Позивача від 15.10.2015 (вх. № 2-5622/15 від 15.10.2015) про зменшення розміру позовних вимог, в який він остаточно просить суд стягнути з Відповідача 124 021,59 грн. - суму основного боргу, 854,59 грн. - інфляційні збитки, 14 011,34 грн. - пені. Судом прийнята вказана заява Позивача до розгляду.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору від 22.01.2015 № 46/15-ОС, щодо оплати поставленого товару.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково. Відповідач надав відзив від 16.10.2015 № 95/15 (вх. № 25765/15 від 16.10.2015), в якому визнав суму основного боргу у розмірі 124 021,59 грн., а врешті позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в:

22.01.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 46/15-ОС (далі - Договір від 22.01.2015) /а.с. 12-15/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.2, 3.6 Договору від 22.01.2015 постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність покупця (Відповідача) металопродукцію, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти товар і оплатити. Кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, зазначається у рахунках-фактурах постачальника, які мають силу у Специфікації, або в інших додатках до Договору та визначаються у видаткових накладних. Діюча ціна на момент відвантаження товару вказується у рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних. Постачальник вправі відвантажити товар згідно потреб покупця без отримання попередньої оплати. При цьому покупець сплачує вартість отриманого товару та доставку протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно із пунктом 5.1 Договору від 22.01.2015 передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів „ІнкотермсВ» у редакції Міжнародної ОСОБА_3 від 01.01.2000 на умовах, що зазначені у рахунках-фактурах або інших додатках до Договору. При відсутності відповідної вказівки в рахунку-фактурі за базис поставки сторони приймають умови ЕХW (склад постачальника), за адресою: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд. 33.

23.01.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 22.01.2015, якою зокрема, внесено зміни до пункту 3.2 Договору та викладено його в наступній редакції:

„3.2 Діюча ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується у рахунках-фактурах постачальника. Покупець має право відмовитися від конкретної партії товару в разі незгоди з цінами, вказаними у рахунках-фактурах. Ціна товару, який оплачений покупцем не може бути змінена.В»

23.01.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору від 22.01.2015 відповідно до якої сторони домовились і угодили, що пункт 5.1 Договору доповнюється текстом наступного змісту:

„- м. Одеса, Французький бульвар, 85/5В» .

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 2 189 237,93 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

309 313,65 грн. - видаткова накладна від 25.02.2015 № 03392 (а.с. 32);

441 338,00 грн. - видаткова накладна від 05.03.2015 № 04199 (а.с. 35);

435 861,00 грн. - видаткова накладна від 06.03.2015 № 04316 (а.с. 37);

273 236,00 грн. - видаткова накладна від 10.04.2015 №07041 (а.с. 39);

115 048,80 грн. - видаткова накладна від 30.04.2015 № 08524 (а.с. 42);

4 506,00 грн. - видаткова накладна від 06.05.2015 № 08898 (а.с. 44);

64 114,75 грн. - видаткова накладна від 08.05.2015 № 09161 (а.с. 47);

178 080,00 грн. - видаткова накладна від 08.05.2015 № 09165 (а.с. 50);

745,00 грн. - видаткова накладна від 12.05.2015 № 09271 (а.с. 52);

4 272,00 грн. - видаткова накладна від 12.05.2015 № 09297 (а.с. 54);

5 956,50 грн. - видаткова накладна від 12.05.2015 № 09319 (а.с. 55);

22 281,48 грн. - видаткова накладна від 21.05.2015 № 10299 (а.с. 57);

32 381,74 грн. - видаткова накладна від 21.05.2015 № 10300 (а.с. 60);

54 645,09 грн. - видаткова накладна від 22.05.2015 № 10327 (а.с. 62);

75 812,75 грн. - видаткова накладна від 12.06.2015 № 12578 (а.с. 64);

26 385,90 грн. - видаткова накладна від 15.06.2015 № 12633 (а.с. 66);

56 360,00 грн. - видаткова накладна від 15.06.2015 № 12630 (а.с. 68);

24 551,02 грн. - видаткова накладна від 17.06.2015 № 12973 (а.с. 70);

4 609,00 грн. - видаткова накладна від 17.06.2015 № 13018 (а.с. 72);

54 636,25 грн. - видаткова накладна від 23.06.2015 № 13551 (а.с. 74);

2 743,00 грн. - видаткова накладна від 23.06.2015 № 13552 (а.с. 77);

2 360,00 грн. - видаткова накладна від 16.07.2015 № 15865 (а.с. 79);

Відповідач частково оплатив поставлений товар у сумі 1 975 589,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

18 000,00 грн. - платіжне доручення від 19.02.2015 № 514 (а.с. 83);

304 021,50 грн. - платіжне доручення від 19.02.2015 № 515 (а.с. 84);

447 000,00 грн. - платіжне доручення від 23.02.2015 № 137 (а.с. 85);

447 000,00 грн. - платіжне доручення від 23.02.2015 № 136 (а.с. 86);

5 071,50 грн. - платіжне доручення від 27.02.2015 № 546 (а.с. 87);

273 236,00 грн. - платіжне доручення від 16.04.2015 № 823 (а.с. 88);

170 256,00 грн. - платіжне доручення від 30.04.2015 № 915 (а.с. 89);

178 080,00 грн. - платіжне доручення від 18.05.2015 № 956 (а.с. 90);

4 272,00 грн. - платіжне доручення від 18.05.2015 № 964 (а.с. 91);

78 674,09 грн. - платіжне доручення від 09.06.2015 № 1056 (а.с. 92);

26 048,35 грн. - платіжне доручення від 19.06.2015 № 1165 (а.с. 93);

21 570,45 грн. - платіжне доручення від 19.06.2015 № 1174 (а.с. 94);

2 360,00 грн. - платіжне доручення від 30.07.2015 № 1466 (а.с. 95).

Окрім того, 24.09.2015 між Відповідачем та Позивачем укладено Договір поставки № 24/09/15-1 (далі Договір від 24.09.2015) /а.с. 168-170/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 24.09.2015 постачальник (Відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (Позивача) товар на загальну суму у розмірі 89 566,50 грн., а покупець зобов'язався прийняти і оплати.

02.10.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1/15 (а.с. 171) відповідно до якої сторони по взаємній згоді здійснюють залік зустрічних однорідних вимог, а саме:

1. Вимоги Позивача до Відповідача по заборгованості, що виникла за поставлений та неоплачений металопрокат, згідно Договору від 22.01.2015 на суму 213 648,04 грн.

2. Вимоги Відповідача до Позивача за отриманий та несплачений металопрокат Позивачем відповідно до Договору від 24.09.2015 на суму 89 566,50 грн.

3. Сторони здійснюють залік зустрічних однорідних вимог на суму 89 566,50 грн. в тому числі ПДВ - 14 927,75 грн., при цьому заборгованість кожної сторони зменшується на суму заліку, а саме:

- Заборгованість Позивача перед Відповідачем з моменту підписання цього договору станом на 02.10.2015 відсутня;

- Заборгованість Відповідача перед Позивачем з моменту підписання цього договору станом на 02.10.2015 становить 124 081,54 грн.

Отже, сума боргу Відповідача за поставлений товар за Договором від 22.01.2015 складає 124 081,54 грн. (2 189 237,93 - 1 975 589,89 - 89 566,50 = 124 081,54).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 Договору від 22.01.2015 передбачено, у разі порушення строків оплати за товар та строків приймання товару, вказаних в пункті 3.6 Договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 22.01.2015, становить суму у розмірі 14 011,34 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 42 002,87 25.06.2015 - 07.08.2015 44 30.0000 % 3 038,00 26 385,90 26.06.2015-07.08.2015 43 30.0000 % 1 865,08 56 360,00 26.06.2015 - 07.08.2015 43 30.0000 % 3 983,80 24 551,02 28.06.2015-07.08.2015 41 30.0000 % 1 654,67 4 609,00 28.06.2015-07.08.2015 41 30.0000 % 310,63 54 636,25 06.07.2015-07.08.2015 33 30.0000 % 2 963,82 2 743,00 06.07.2015-07.08.2015 33 30.0000 % 148,79 2 360,00 27.07.2015-07.08.2015 12 30.0000 % 46,55 Всього: 14 011,34

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 № 14).

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором від 02.12.2014 за червень 2015р. період визначений Позивачем, але з урахуванням дефляції у липні - серпні 2015р, що передували даті подання позовної заяви, складають: - 3 828,57 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 25.06.2015 - 19.08.2015 213 648,04 0.982 - 3 828,57

Отже, не підлягає задоволенню вимога про стягнення інфляційних збитків у розмірі 854,59 грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 124 021,59 грн. - суми основного боргу та 14 011,34 грн. - пені.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 21 жовтня 2015 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013 № 14, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10В» (65031, м. Одеса, пров. Іспанський, буд. 1, корпус 1, приміщення 1, код ЄДРПОУ 38847155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВІКАНТВ» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, к. 5, код ЄДРПОУ 31568293) 124 021,59 грн. (сто двадцять чотири тисячі двадцять одна гривня 59 коп.) - суму основного боргу, 14 011,34 грн. (чотирнадцять тисяч одинадцять гривень 34 коп.) .

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10В» (65031, м. Одеса, пров. Іспанський, буд. 1, корпус 1, приміщення 1, код ЄДРПОУ 38847155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВІКАНТВ» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, к. 5, код ЄДРПОУ 31568293) витрати на сплату судового збору у розмірі 4 570,30 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят гривень 30 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов