Постанова

від 12.10.2015 по справі 910/23253/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 910/23253/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

при секретарі судового засідання Патлань І.О.

за участю представників:

заявник (апелянт): ОСОБА_2 (паспорт серії № НОМЕР_1 від 22.10.2011, виданий Лубенським МВ УМВС України в Полтавській області);

від заявника: ОСОБА_3 (дов. від 11.08.2015);

від боржника: Карпунов І.О. (дов. від 19.01.2015);

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.09.2015

у справі № 910/23253/13 (головуючий суддя Пасько М.В.)

за заявою ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.О.

про визнання результатів аукціону недійсними

в межах справи про банкрутство

за заявою публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2015 у справі № 910/23253/13 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 910/23253/13.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 15.09.2015 у даній справі та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен", оформлені протоколом засідання біржового комітету Української універсальної біржі "Капітал" від 12.06.2015 № 1, та визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені за його результатами; стягнути з Української універсальної біржі "Капітал" на користь ОСОБА_2 судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 та призначено розгляд даної апеляційної скарги на 12.10.2015.

У судовому засіданні 12.10.2015 судовою колегією оголошувалась перерва, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

09.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Апелянт та представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили їх задовольнити. Представник ліквідатора заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.13 заяву про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 12.12.2013 та зобов'язано арбітражного керуючого Кізленка В.А. надати суду до 10.12.13 заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2013 порушено провадження у справі № 910/23253/13 та вирішено інші процесуальні питання.

18.02.2014 від розпорядника майна боржника надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Києва 27.03.2014 визнано кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на загальну суму 27.681.060,98 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 27.681.060,98 грн.; зобов'язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" арбітражного керуючого Гусара І.О. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори; зобов'язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" арбітражного керуючого Гусара І.О. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника та визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 91023253/13 на 03.04.2014.

Постановою господарського суду міста Києва від 03.04.2014 припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен", припинено повноваження розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" арбітражного керуючого Гусара І.О., визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Найкен" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гусара І.О., якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру, а також надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 03.03.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2014 задоволено клопотання Української універсальної біржі "Капітал" та зобов'язано організатора аукціону Українську універсальну біржу "Капітал" розмістити оголошення про проведення аукціону з реалізації заставного майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" в офіційних друкованих засобах масової інформації.

27.07.2015 від ОСОБА_2 надійшла заява про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 910/23253/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2015 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи №910/23253/13.

Заявник, у судовому засіданні 18.08.2015, надав суду додаткові пояснення до поданої заяви та просив суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" оформлені протоколом засідання біржового комітету Української універсальної біржі "Капітал" від 12.06.2015 № 1 та ін.

09.09.2015 від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" арбітражного керуючого Гусара І.О. надійшли заперечення на заяву про визнання результатів аукціону недійсними.

14.09.2015 від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" арбітражного керуючого Гусара І.О. надійшли додаткові пояснення до заперечень на заяву про визнання результатів аукціону недійсними.

14.09.2015 гр. ОСОБА_2 було подано до суду першої інстанції додаткові обґрунтування до заяви, в якій останній, крім визнання недійсними результатів аукціону, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений за результатами проведення спірного аукціону

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи №910/23253/13.

З даними судовими рішенням апелянт не погодився.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним дослідженням матеріалів справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства та винесена передчасно, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 України, організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2014 у справі №910/23253/13 про банкрутство ТОВ "Найкен" визнано Українську універсальну біржу "Капітал" учасником провадження у справі №910/23253/13 про банкрутство ТОВ "Найкен".

Як передбачено частиною 1 ст. 58 Закону, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, з метою дотримання вказаного порядку, організатор аукціону 13.11.2014 розмістив на сайті Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону з продажу нерухомого майна ТОВ "Найкен", призначеного на 15.12.2014. У свою чергу, державним органом з питань банкрутства відмовлено у розміщенні на веб-сайті останнього оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Найкен", призначеного на 15.12.2014. Відмову мотивовано наступним: відповідно до частини 1 статті 42 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Проте, організатор аукціону не передав об'єкти житлового фонду до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Суд першої інстанції зазначив про те, що вказаною відмовою державним органом з питань банкрутства порушено права та законні інтереси заставного кредитора у даній справі - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії".

З метою уникнення порушення прав та законних інтересів ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", Українська універсальна біржа "Капітал" подала до господарського суду міста Києва клопотання про зобов'язання організатора аукціону розмістити оголошення про продаж заставного майна банкрута в офіційних друкованих засобах масової інформації.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.12.2014, у зв'язку з відмовою державним органом з питань банкрутства у розміщенні на веб-сайті останнього оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Найкен", задоволено клопотання Української універсальної біржі "Капітал" та зобов'язано організатора аукціону Українську універсальну біржу "Капітал" розмістити оголошення про проведення аукціону з реалізації майна ТОВ "Найкен" в офіційних друкованих засобах масової інформації.

В даній ухвалі, яка набрала законної сили, йдеться про порядок публікації оголошення з приводу аукціону, який проводився вперше.

Судом першої інстанції було зазначено, що на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2014, організатором аукціону було розміщено у офіційному друкованому органі України - газеті "Голос України" від 06.01.2015 №1(6005), від 21.03.2015 №51 (6055), від 11.04.2015 р. №66 (6070), від 20.05.2015 №87 (6091), від 21.07.2015 р. №129 (6133) та від 08.08.2015 р. №145 (6149) оголошення про призначення аукціонів з продажу заставного майна банкрута на 05.02.2015, 19.03.2015 , 14.04.2015 , 07.05.2015, 12.06.2015, 12.08.2015 та 02.09.2015, що свідчить про належне повідомлення організатором аукціону про дату місце та час проведення аукціонів з продажу заставного майна банкрута та чим спростовуються твердження гр. ОСОБА_2 щодо неналежності повідомлення останнього про місце, дату та час проведення аукціону з продажу заставного майна банкрута.

У своїй заяві гр. ОСОБА_2 зазначив про те, що ні оголошення про проведення другого повторного аукціону щодо продажу спірного майна банкрута, ані результати його проведення не були опубліковані згідно із Законом, що й змусило останнього звернутися за захистом свого права до суду першої інстанції, як особа, яка мала намір прийняти участь в цьому аукціоні, та була позбавлена права на це. Крім того, скаржник стверджував, що організатором аукціону не було розміщено у оголошеннях відомостей щодо адреси веб-сайту Української універсальної біржі "Капітал", на якому було б розміщеного у електронному вигляді оголошення про продаж заставного майна банкрута на другому повторному аукціоні.

Місцевий господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про проведення аукціону з дотриманням порядку та умов, передбачених Законом, а тому відмовив гр. ОСОБА_2 у задоволенні його заяви щодо визнання результатів другого повторного аукціону недійсними в межах справи № 910/23253/13.

Із цим судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до процедури його підготовки до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Законом також визначено в якій саме спосіб підлягають відновленню порушені під час продажу нерухомого майна банкрута права та законні інтереси зацікавлених осіб.

Так, в разі незгоди з організацією та проведенням аукціону зацікавлена особа має право оскаржити до суду рішення організатора аукціону про скасування аукціону, про анулювання результатів аукціону, про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів, а також результати аукціону.

Згідно зі ст. 4-7 ГПК України, судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, в порушення вищенаведених норм, судом першої інстанції належним чином не досліджено заявлені сторонами вимоги та заперечення.

Судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції розглянуто заяву гр. ОСОБА_2 без участі організатора аукціону - Української універсальної біржі "Капітал", який безпосередньо є учасником даних відносин та саме ним було подано оголошення про проведення другого повторного аукціону в порушення порядку, встановленого Законом, без участі переможця другого повторного аукціону, визначеного за результатами цього аукціону, які оскаржуються, без участі інших осіб прав та обов'язків, яких стосується оскаржуване судове рішення, у тому числі без участі ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії». В матеріалах справи відсутні докази повідомлення Української універсальної біржі "Капітал" про розгляд даної заяви гр. ОСОБА_2, організатор аукціону не надав суду пояснення стосовно неможливості належного повідомлення всіх заінтересованих осіб про проведення другого повторного аукціону та про результати проведеного аукціону.

Разом з тим, у оскаржуваній ухвалі судом взагалі не зазначено, які саме результати аукціону з продажу майна банкрута оцінювались судом першої інстанції та хто визначений переможцем спірного аукціону. Протокол проведення другого повторного аукціону від 12.06.2015 № 1 взагалі не був залучений до відокремлено провадження з розгляду заяви гр. ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен", оформлені протоколом засідання біржового комітету Української універсальної біржі "Капітал" від 12.06.2015 № 1 та ін. За поясненнями гр. ОСОБА_2, ні на сайті Вищого господарського суду України, ні на сайті державного органу з питань банкрутства, ні на сайті організатора аукціону та час подання даної заяви не було будь-якої інформації стосовно проведених торгів (другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Найкен").

Організатор аукціону, зобов'язаний був дотримуватись вимог Закону та оприлюднювати оголошення у відповідності до вимог ст.ст. 58, 59 Закону, іншого порядку оприлюднення таких оголошень чинне законодавство України не містить.

Так, ухвала суду першої інстанції від 12.12.2014 не звільняє організатора аукціону від обов'язку здійснити оприлюднення оголошень щодо проведення другого повторного аукціону відповідно до вимог Закону.

Так, згідно з ст. 58 Закону організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону (ч.3 ст.59 Закону).

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо (ч.5 ст.59 Закону).

Судовою колегією, досліджено подані до суду першої інстанції оголошення, розміщенні організатором аукціону у газеті «Голос України» (а.с. 50-62, т. 1), та встановлено, що оголошення про проведення другого повторного аукціону на 12.06.2015, розміщене в газеті «Голос України», не містить відомостей із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону; можливість надання переможцю податкової накладної; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів. Крім того, судом першої інстанції не було досліджено факту розміщення саме на відповідному нерухомому майні боржника оголошення про проведення другого повторного аукціону. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Також, в даному випадку організатором аукціону не було оприлюднено відповідне оголошення на веб-сайті Вищого господарського суду України, чим порушені вищезазначені вимоги Закону.

Відхиляючи будь-які доводи сторін, господарський суд повинен був у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи не взято до уваги судом.

Проте, суд першої інстанції всупереч вимог ГПК України, послався лише на ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014, якою було зобов'язано організатора аукціону Українську універсальну біржу "Капітал" розмістити оголошення про проведення аукціону з реалізації заставного майна товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" в офіційних друкованих засобах масової інформації без належного дослідження доводів гр. ОСОБА_2

Вказана ухвала суду від 12.12.2014 у даній справі не звільняє організатора аукціону від обов"язку оприлюднення відповідних оголошень про проведення аукціону в порядку, передбаченому Законом. Оскільки Закон не містить такого способу оприлюднення оголошень про проведення аукціону з продажу майна боржника як розміщення його в офіційних друкованих засобах масової інформації, то і не можна вважати, що в даному випадку організатором аукціону дотриманні відповідні вимоги Закону. Потенційні учасники такого аукціону, у тому числі заявник (апелянт), були позбавлені можливості доступу до інформації про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника у справі, призначеного на 12.06.2015, у спосіб, передбачений Законом, а тому їх права на участь у цому аукціоні порушені.

Судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на те, що 14.09.2015 гр. ОСОБА_2 було подано до суду першої інстанції додаткові обґрунтування до заяви, в якій останній, крім визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, оформлених протоколом засідання біржового комітету Української універсальної біржі "Капітал", просив визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені за результатами проведення спірного аукціону (а.с.66-67 т.1 відокремленого провадження у даній справі). Проте, судом першої інстанції дана вимога залишена без дослідження. Не вирішено питання щодо прийняття до розгляду даної заяви гр. ОСОБА_2 у вказаній частині.

Процесуальними особливостями Закону передбачено можливість залучення до участі у справі осіб, на права та обов'язки яких може вплинути відповідне судове рішення, як учасників провадження у справі про банкрутство (статті 1 Закону).

Отже, залишивши поза увагою вимогу гр. ОСОБА_2 щодо визнання недійсними відповідних договорів купівлі-продажу, не залучивши до розгляду даної заяви учасників, переможця спірного аукціону та сторону відповідного договору купівлі-продажу, інших заінтересованих осіб, суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про відмову у задоволенні заяви гр. ОСОБА_2 про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 910/23253/13.

Наслідком спірного аукціону, оформленого протоколом від 12.06.2015, є укладення договорів купівлі-продажу майна банкрута, що підтвердив представник ліквідатора у суді апеляційної інстанції. При цьому представник ліквідатора надав в суді апеляційної інстанції засвідчену копію вказаного протоколу від 12.06.2015 № 1 для залучення до матеріалів справи та його оригінал - для огляду (оскільки в матеріалах справи (відокремленого провадження у даній справі), направлених судом першої інстанції разом з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, був відсутній вказаний протокол).

Судова колегія звертає увагу на те, що вищевказана вимога гр. ОСОБА_2 щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу оплачується судовим збором у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», чому також не було надано оцінки судом першої інстанції, як і не було відповідного судового рішення щодо прийняття (повернення без розгляду чи відмови у прийнятті) заяви гр. ОСОБА_2 в частині вказаних вимог.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд припустився порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають істотне значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення слід скасувати, а справу направити на подальший розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За таких обставин недоліки, зазначені вище, не можуть бути усунені судом апеляційної інстанції в межах передбаченого нормами ГПК України строку.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга гр. ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, як така, що прийнята, з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а справу слід направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу гр. ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.09.2015 у справі № 910/23253/13 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 15.09.2015 у справі № 910/23253/13 скасувати.

3. Направити справу № 910/23253/13 на подальший розгляд до господарського суду м. Києва у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 19.10.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Л.Л. Гарник