Рішення

від 12.10.2015 по справі 910/19414/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/19414/15

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммодум Публікум"

до Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс Юр"

про стягнення 2 499 972,19 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники:

Від позивача: Сапронов О.В. за довіреністю № б/н від 24.07.2015

Від відповідача: Лев Р.В. за довіреністю № б/н від 07.09.2015

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "ХДІ Страхування" про стягнення 1 586 639,01 грн. заборгованості за надані послуги, 813 179,31 грн. інфляційних нарахувань, 100 153,87 грн. 3% річних у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань.

Ухвалою суду від 30.07.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/19414/15 та призначено до розгляду на 09.09.2015, залучено до участі у даній справі третьою особою ТОВ "Онікс Юр", зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи,

Через службу діловодства господарського суду 09.09.2015 р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи через неможливість явки його представника.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребувані письмові пояснення суду не надав.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2015 надав суду витребувані документи, які залучено до матеріалів справи.

Зважаючи на неявку представників відповідача і третьої особи, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 09.09.2015 відкладено розгляд справи до 23.09.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача і третьої особи у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 22.09.2015 від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема відзив на позовну заяву, а також клопотання про застосування строку позовної давності, які залучено до матеріалів справи.

Разом з тим, через відділ діловодства суду 23.09.2015 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні, що буде проходити в приміщенні Господарського суду Київської області у справі № 911/3178/15.

У судовому засіданні 23.09.2015 представник позивача підтримав дане клопотання про відкладення розгляду справи, просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та подав клопотання про залучення копій документів до матеріалів справи.

Розглянувши дане клопотання про відкладення розгляду справи, суд його відхиляє, у зв'язку з його необґрунтованістю. Крім того, позивачем не обґрунтовано надання переваги одному судовому засіданню над іншим.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору, для надання йому можливості ознайомитися з документами, наданими представником відповідача.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив та продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 15.10.2015.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, витребувані письмові пояснення суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 23.09.2015 продовжено строк розгляду спору до 15.10.2015 та відкладено розгляд справи до 30.09.2015, у зв'язку з неявкою представника третьої особи у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду, для надання можливості позивачу реалізувати свої процесуальні прав, а також, для дослідження доказів у справі.

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 30.09.2015 представник позивача надав суду письмові пояснення та заявив клопотання про витребування доказів, зокрема у ПАТ "ХДІ страхування" наказу про призначення на посаду юрисконсульта ПАТ "ХДІ страхування" ОСОБА_3 та наказу про звільнення з посади юрисконсульта ПАТ "ХДІ страхування" ОСОБА_3; та про витребування у ТОВ "Онікс Юр" документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_3 на представництво ТОВ "Онікс Юр", для виконання умов договору № 4 про надання юридичних послуг від 01.10.2010.

Представник відповідача проти задоволення даного клопотання заперечив.

Розглянувши дане клопотання, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, визнав за доцільне задовольнити клопотання представника позивача щодо витребування доказів, крім того, суд вважає за необхідне уточнити, які саме докази необхідно витребувати у третьої особи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, витребувані письмові пояснення суду не надав.

Через відділ діловодства суду 07.10.2015 від позивача надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.10.2015 представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_3

Представник відповідача заперечив проти залучення даних документів до матеріалів справи, оскільки останні можуть бути підробленими і не можуть бути прийняті судом до уваги, та подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача повідомив, що може представити суду оригінали трудової книжки ОСОБА_3 на наступне судове засідання.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, витребувані письмові пояснення суду не надав.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, визнав за доцільне відкласти розгляд даної справи до 12.10.2015 р., у зв'язку з неявкою представника третьої особи у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду, для витребування додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 12.10.2015 представник позивача надав суду нотаріально засвідчену копію трудової книжки ОСОБА_3 та повідомив, що з дозволу зазначеної фізичної особи ним взято з собою оригінал трудової книжки для огляду суду.

Представник відповідача надав суду копію повістки-повідомлення Апеляційного суду міста Києва від 18.09.2015 р. з конвертом. Пояснив, що дані докази підтверджують те, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 04.04.2012 р. за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» не набрало законної сили.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 12.10.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 року між Публічним акціонерним товариством "ХДІ страхування" (надалі за текстом - замовник, відповідач) та ТОВ "Онікс Юр" (надалі за текстом - виконавець, третя особа) був укладений договір доручення про надання юридичних послуг № 4 (надалі - договір про надання юридичних послуг), за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги, зокрема, представництво замовника в судах всіх інстанцій та спеціалізації на території України, а також в органах Державної виконавчої служби, перед юридичними або фізичними особами, пов'язане з відшкодуванням різного роду майнових вимог ПАТ "ХДІ страхування" за вимогами до нього від третіх осіб, в якості відповідача, співвідповідача.

Відповідно до п. 2.1.3. договору про надання юридичних послуг, відповідач зобов'язаний окремо по кожній вимозі прийняти від замовника за актом приймання - передачі, документи, необхідні для виконання виконавцем обов'язків згідно договору.

За умовами пункту 2.1.4. договору про надання юридичних послуг, виконавець зобов'язаний окремо по кожній вимозі передати замовнику, за актом приймання-передачі отримані документи, у зв'язку з виконанням обов'язків згідно договору.

Згідно з п. 2.1.5. договору про надання юридичних послуг, виконавець зобов'язаний приступити до виконання своїх обов'язків на протязі 2 (двох) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, необхідних виконавцю для виконання своїх обов'язків. У випадку необхідності в отриманні виконавцем від замовника додаткових документів по будь-якій вимозі виконавець направляє замовнику відповідний письмовий запит.

Пунктом 2.1.6 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний інформувати позивача про хід виконання своїх обов'язків, а пунктом 2.1.7. договору визначено, що виконавець зобов'язаний підписати акт виконаних робіт не пізніше 5 робочих днів з моменту його отримання або вислати письмові заперечення.

Відповідно до п. 3.2.2 договору про надання юридичних послуг, замовник має право отримувати від виконавця відомості про хід виконання предмету договору.

Згідно з п. 3.1.6 договору, замовник зобов'язаний надавати довіреність для виконання предмету договору представникам виконавця на письмове прохання останнього.

Пунктом 4.2. договору про надання юридичних послуг передбачено, що винагорода виконавця за представництво замовника в судах всіх інстанцій та спеціалізації на території України, а також в органах ДВС, перед юридичними або фізичними особами, пов'язане з відшкодуванням різного роду, майнових вимог позивача до третіх осіб в якості позивача складає: 10% від суми позову за отримання позитивного рішення суду першої інстанції на користь замовника; 10% від суми позову за отримання позитивного рішення суду апеляційної інстанції на користь замовника; 10% від суми позову за отримання позитивного рішення суду касаційної інстанції на користь замовника; 10% від суми отриманих коштів замовником за позовом, якщо раніше виплачувалась винагорода за отримання позитивних рішень на користь замовника сумарно у розмірі 30%; 20% від суми отриманих коштів замовником за позовом, якщо раніше виплачувалась винагорода за отримання позитивних рішень на користь замовника сумарно у розмірі 20%; 30% від суми отриманих коштів замовником за позовом, якщо раніше виплачувалась винагорода за отримання позитивних рішень на користь замовника сумарно у розмірі 10%; 40% від суми отриманих коштів замовником за позовом або претензію, якщо раніше не виплачувалась винагорода за даним позовом чи претензією.

Згідно з п. 4.4 договору винагорода виконавцю сплачується замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами умов договору або достроково припиняється у порядку передбаченому договором.

Додатковим договором від 05.01.2011 року до договору доручення про надання юридичних послуг внесено зміни в частині визначення розміру винагороди виконавця: у разі залишення позову без розгляду - 40 % від суми позову до замовника; у разі відхилення позовних вимог замовника - 40 % від суми позову до замовника; у разі, якщо позивач по позову відмовився від вимог до замовника - 40% від суми позову до замовника; у разі часткового задоволення судом позову до замовника - 40 % від суми вимог до замовника, які були не задоволені судом з загальної суми позову до замовника; у разі зменшення позивачем позовних вимог до замовника - 40 % від суми, на яку були зменшені позовні вимоги до замовника з загальної суми позову до замовника. Винагорода відповідачу сплачується позивачем у разі набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Пунктом 8.4 договору (в редакції додаткового договору від 01.11.2011 року) сторони обумовили, що у випадках, передбачених договором, сторони вправі в односторонньому порядку розірвати договір шляхом повідомлення цінним листом іншої сторони за триста шістдесят п'ять днів до дня розірвання договору.

03.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Юр» (надалі за текстом - цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коммодум Публікум» (надалі за текстом - позивач, цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги № 1, за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію, а цесіонарій набуває належне цедентові право вимоги до боржника за основним договором.

Відповідно до пункту 3.1.2. договору про відступлення права вимоги, цедент зобов'язаний сповістити боржників про укладення цього договору та відступлення прав на користь цесіонарія та повідомити про це цесіонарія.

На виконання даного пункту договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Юр» було направлено відповідачу повідомлення № 1 від 04.03.2014 р. про відступлення права вимоги, про що свідчить касовий чек та опис вкладення до поштового відправлення, датовані 06.03.2014 р.

Представник позивача пояснив господарському суду, що виконавець - ТОВ «Онікс Юр» отримав інформацію від замовника про позовну заяву, яка була подана до Печерського районного суду міста Києва від ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди. Згідно з уточненими позовними вимогами, ОСОБА_4 просив суд визнати недійсним пункт 19 договору добровільного страхування наземного транспорту від 29.12.2009 р., стягнути з ПАТ «ХДІ страхування» грошові кошти в загальній сумі 3 966 597, 53 грн.

За словами представника позивача, виконавець за договором про надання юридичних послуг приступив до виконання своїх обов'язків, представник виконавця ОСОБА_3 брав участь у судовому засіданні і за результатами судових дебатів у позові ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» було відмовлено (копія рішення суду від 04.04.2013 р. у справі № 2-4561/12 в матеріалах справи).

Таким чином, позивач стверджує, що виконавцем за договором було виконано зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання сплатити винагороду за надані послуги в розмірі 40% від суми позову до замовника, що становить 1 586 639, 01 грн.

Позивач пояснив суду, що оскільки замовник не надав виконавцю акт виконаних робіт, тоді як виконавцем було надано юридичні послуги, то виконавець самостійно склав акт виконаних робіт, сформував рахунок на оплату та разом з наявною копією судового рішення направив замовнику лист № 786-ою від 03.08.2012 р. з проханням сплатити кошти за надані послуги.

У відповідь на зазначений лист ПАТ «ХДІ страхування» направило відповідь (№ 916 від 08.08.2012 р.), якою зауважило, що винагорода має складати 10% від суми позову, а не 40%, а також акт надання послуг потрібно перевірити додатково.

22.06.2015 р. позивачем було надіслано лист № 01/06 від 22.06.2015 р. з проханням протягом 5 робочих днів з моменту отримання листа повідомити про готовність сплатити винагороду, передбачену договором № 4 доручення про надання юридичних послуг від 01.10.2010 р., проте до цього часу відповідачем суму винагороди не сплачено.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "ХДІ Страхування" про стягнення 1 586 639,01 грн. заборгованості за надані послуги, 813 179,31 грн. інфляційних нарахувань, 100 153,87 грн. 3% річних у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов'язання - це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду справи судом встановлено, що за умовами договору доручення про надання юридичних послуг виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги, зокрема, представництво замовника в судах всіх інстанцій та спеціалізації на території України, а також в органах Державної виконавчої служби, перед юридичними або фізичними особами, пов'язане з відшкодуванням різного роду майнових вимог ПАТ "ХДІ страхування" за вимогами до нього від третіх осіб, в якості відповідача, співвідповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що ТОВ «Онікс Юр» приступило до надання юридичних послуг щодо участі у судовому розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування».

Проте господарський суд визнає дане твердження позивача документально не обґрунтованим, оскільки суду не надано підписаного між відповідачем та ТОВ «Онікс Юр» акту приймання - передачі документів, необхідних для виконання виконавцем обов'язків згідно договору, передбаченого пунктом 2.1.3. договору доручення. При цьому, варто зауважити, що відповідно до пункту 3.1.1. договору доручення, даний акт приймання-передачі є замовленням замовника.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач замовляв у виконавця надання послуг у зазначеній судовій справі Печерського районного суду міста Києва, а також не доведено, що виконавець приступив до надання юридичних послуг у вказаній цивільній справі.

Також не знайшов свого підтвердження і сам факт надання виконавцем юридичних послуг. Зокрема, господарському суду не надано доказів того, що виконавець повідомляв замовнику про хід надання юридичних послуг, не надано документів, які могли б складатися виконавцем у зв'язку з наданням ним юридичних послуг, не надано акту повернення документів, отриманих від замовника для виконання обов'язків за договором доручення.

Єдиним обґрунтуванням факту надання юридичних послуг позивач наводить ту обставину, що інтереси ПАТ «ХДІ страхування» у Печерському районному суді міста Києва у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди представляв ОСОБА_3, який був працівником ТОВ «Онікс Юр».

Проте, з наданої представником позивача трудової книжки ОСОБА_3 господарський суд встановив, що на момент відкриття провадження у цивільній справі Печерського районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди (28.10.2011 р.) ОСОБА_3 перебував на посаді юрисконсульта юридичного відділу ПАТ «ХДІ страхування», а на посаду головного юрисконсульта ТОВ «Онікс Юр» був зарахований лише 01.12.2011 р.

Довіреність ОСОБА_3 від імені Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» на представництво інтересів в судах та інших органах, видана 03.01.2012 р., коли зазначена особа перебувала на посаді в ТОВ «Онікс Юр», не є належним доказом надання юридичних послуг виконавцем замовнику саме у справі за позовом ОСОБА_4, оскільки не містить зазначення про це у змісті довіреності.

При цьому господарський суд також виходить з того, що надані сторонами документи свідчать про те, що замовник неодноразово доручав виконавцю вести справи в судах. Зокрема, у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2013 р у справі № 5011-14/5410-2012 встановлено, що замовником для опрацювання було передано виконавцю справи в кількості 34 шт. за актом № 1 приймання-передачі справ по вхідних позовах до ПАТ «ХДІ страхування», а за актом № 2 від 01.10.2010 р. було передано справи по вихідних позовах ПАТ «ХДІ страхування» у кількості 6 шт. При цьому Вищим господарським судом України встановлено, що виконавець не приступив до виконання обов'язків за договором по 25 справах, переданих по акту № 1, по одній справі приступив частково, по 8-ми приступив до виконання. По акту № 2 виконавцем не надано доказів виконання своїх зобов'язань за договором по 5-ти справах.

Отже, між замовником і виконавцем тривали договірні відносини за договором про надання юридичних послуг, що не зводились до надання юридичних послуг лише у справі за позовом ОСОБА_4, тому довіреність на ім'я ОСОБА_3 не може свідчити про надання юридичних послуг саме у цій судовій справі.

Таким чином, з урахуванням умов договору доручення про надання юридичних послуг, оцінивши надані сторонами докази в сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що виконавець не приступив до виконання своїх обов'язків на протязі 2 (двох) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, необхідних виконавцю для виконання своїх обов'язків, як це передбачено пунктом 2.1.5 договору про надання юридичних послуг, та не надавав юридичні послуги відповідачу у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Враховуючи наведене, у відповідача не виникло зобов'язання сплатити винагороду ані Товариству з обмеженою відповідальністю «Онікс Юр» як виконавцю, ані Товариству з обмеженою відповідальністю «Коомодум Публікум» як цесіонарію.

Також, господарський суд приймає до уваги, що зобов'язання відповідача сплатити за юридичні послуги не виникло, оскільки не надано належних доказів, що рішення Печерського районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди набрало законної сили.

Натомість, відповідачем надано господарському суду копію повістки-повідомлення Апеляційного суду міста Києва від 18.09.2015 р. з конвертом. Ці докази підтверджують те, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 04.04.2012 р. за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «ХДІ страхування» на сьогоднішній день оскаржується в апеляційному порядку, а тому не набрало законної сили.

Посилання відповідача на те, що договір відступлення права вимоги № 1 від 03.03.2014 р. є неукладеним, оскільки сторони не погодили істотну умову - ціну і порядок оплати, господарським судом не береться до уваги, оскільки даний договір неодноразово був предметом дослідження у різних судових процесах між тими ж сторонами і суди не доходили висновку про факт його неукладення.

22.09.2015 р. відповідачем подано до господарського суду клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог у даній справі. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення Печерського районного суду міста Києва представником ПАТ «ХДІ страхування» ОСОБА_3 було отримано 13.04.2012 р., отже, виконавець вправі був звернутися з позовом до суду 13.05.2012 р., тоді як цесіонарій звернувся до господарського суду лише 27.07.2015 р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до пункту 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи на викладене, господарський суд зауважує, що порушення відповідачем прав позивача не доведено, у зв'язку з чим Господарський суд міста Києва відмовляє у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Коммодум Публікум» з підстав його необґрунтованості.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

Тобто, вказана норма Господарського процесуального кодексу України зобов'язує доводити свою правову позицію саме ту сторону, яка на неї посилається, та на практиці реалізує ст. 129 Конституції України, де в ч. 2 зазначається, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд наголошує, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладені обставини, господарський суд не знаходить підстав для стягнення з ПАТ "ХДІ Страхування" 1 586 639,01 грн. заборгованості за юридичні послуги, 813 179,31 грн. інфляційних нарахувань, 100 153,87 грн. 3% річних.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне та правомірне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 19.10.2015

Суддя І.О. Андреїшина