Постанова

від 16.09.2015 по справі 804/8252/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р. Справа № 804/8252/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.04.2015 № НОМЕР_1 ( форми «Р»).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, предметом якої було дослідження взаємовідносин Приватного підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» із ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з вказаними підприємствами. За таких обставин, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення від 20.04.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»). Вказане податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки від 27.03.2015 № 290/22-05/32150080, яким оформлені результати перевірки. Позивач зазначає про те, що під час вказаної виїзної перевірки, податковим органом було неповно досліджено усі документи, які є в наявності у підприємства, підтверджують реальність проведених господарських операцій між ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» з ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» та свідчать про фактичне виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Крім того, позивач зазначив, що податковим органом було використано дані своїх інформаційних баз саме на які він посилається в акті перевірки на обґрунтування своєї позиції, проте, позивач наголосив на тому, що програмне забезпечення контролюючого органу не є первинними документами, які мають досліджуватися під час перевірки та не може бути джерелом доказування при встановленні наявності або відсутності господарських правовідносин суб'єктів господарювання. Тому, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 20.04.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р») винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 804/8252/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.07.2015.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Свою позицію обґрунтував тим, що під час документальної позапланової виїзної перевірки, в результаті якої складений акт від 27.03.2015 № 290/22-05/32150080, перевіряючі встановили неможливість реального здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», оскільки в актах здачі - приймання робіт відсутнє місце їх складання, відсутні заявки, наявність яких є обов'язковою, оскільки передбачена договором, а також найменування послуг у актах приймання - здачі робіт не відповідає найменуванню, яке вказано у податкових накладних, крім того перелік робіт в актах не відповідає переліку, який визначений в договорах.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 32150080) (далі - ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3») зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.08.2002, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.08.2002 № Ю0020761. На податковий облік органами державної податкової служби взято 21.08.2008 за № 35022, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 16.01.2015 № 200204345, зареєстрований платником ПДВ з 27.08.2002.

З сайту інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) встановлено що видами діяльності позивача є: Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11); Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); Вантажний автомобільний транспорт (Код КВЕД 49.41); Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний) (код КВЕД 52.29).

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, результати якої оформлені актом від 27.03.2015 №290/22-05/32150080.

У висновках акту зазначено, що перевіркою ПП «Атланта-Агро» встановлено відсутність факту реального здійснення фінансово - господарських операцій з контрагентами ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, у зв'язку з чим встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 246213,00 грн., у т.ч. по декларації за квітень 2014 року на 246213,00 грн.

До таких висновків перевіряючи прийшли у зв'язку з тим, що під час перевірки ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» не були надані звіти щодо фактичного виконання робіт, не надані заявки на виконання робіт. В актах здачі - приймання робіт відсутні обов'язкові реквізити: місце складання та посади відповідальних за здійснення господарської операції осіб. Встановлено невідповідність номенклатури робіт в актах здачі-приймання робіт та податкових накладних, що ставить під сумнів належність наданих до перевірки актів здачі - приймання робіт податковим накладним, виписаним постачальниками ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус». Основні види діяльності постачальників за КВЕД не відповідають видам послуг, що надавалися на підставі договорів з ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3». Контролюючим органом зазначено, що як у відношенні самих виконавців: ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», так і по їх основним постачальникам податковими органами складені акти про нереальність господарських операцій

Перевіряючі контролюючого органу зазначили, що правочини, укладені ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» з контрагентами ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» без мети настання реальних правових наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 5 ст. 205 Цивільного кодексу України є нереальними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 20.04.2015 № НОМЕР_1, за яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 246213,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 123106, 50 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та обставини справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена у акті перевірки від 27.03.2015 № 290/22-05/32150080, щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс-Ц», ТОВ «Терікон-К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», у зв'язку з наступним.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи податкового органу про не спрямованість правочинів, укладених з ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», на настання реальних правових наслідків через те, що правочини за ланцюгом ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» та їх контрагентами - постачальниками, податковим органом визначені як нереальні (що відображено контролюючими органами в актах у відношенні цих підприємств), оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків, та його безпосереднім контрагентом.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустили ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» або їх контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР 3060678).

До того ж податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. (Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі № К/800/54350/13 номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367).

Також, що стосується встановлення недійсності правочинів по ланцюгу постачання ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» - ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3», суд зазначає, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Повноваженнями щодо визнання в позасудовому порядку правочинів нікчемними або недійсними вказані органи не наділені. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також те, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України. Однак згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України. Аналогічну позицію з цього приводу займають Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 по справі № К/9991/50772/12 та Верховний Суд України в постанові Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9.

В ОСОБА_5 адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» та ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» і реальність зміни майнового стану першого.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Атланта-Агро» надає транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Статтею 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

З метою оформлення супровідних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом - сертифікації вантажу, що включає в себе: відбір зразків проб, проведення лабораторних досліджень та видача фітосанітарного сертифікату, карантинного сертифікату, ветеринарного свідоцтва з урахуванням вимог Закону України «Про карантин рослин», «Про ветеринарну медицину», Правил перевезень вантажів, у перевіряємому періоді позивач отримував послуги від ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», уклавши з вказаними підприємствами наступні договори:

- договір від 03.02.2014 № 7, укладений між ПП «Атланта Агро» (як замовником) та ТОВ «Шансі Торг» (виконавцем) ;

- договір від 03.02.2014 № 8, укладений між позивачем та ТОВ «Мегасервіс - Ц» (виконавцем);

- договір від 03.02.2014 № 5, укладений позивачем із ТОВ «Терікон - К»;

- договір від 03.02.2014 № 9, укладений позивачем із ТОВ «Тіаріс Голд»;

- договір від 03.02.2014 № 18, укладений позивачем із ТОВ «Ремус».

На підставі перелічених договорів, вказані підприємства виконували роботи по організації сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки залізничних вагонів, оформленню всієї необхідної документації, організація перевезень вантажів.

Вказані договори є типовими та ідентичними за своїм змістом, їх предметом є те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання, роботи що оплачується замовником, з організації сертифікації вантажу, організації відвантаження та відправлення з/д вагонів, оформленню всіх необхідних документів у відповідності з заявками Замовника.

У пункті 2.2. означених договорів визначений перелік робіт, що виконавець зобов'язався виконати в рамках укладеного договору, а саме:

- вивезення інспектора ГХІ на пункт відвантаження (елеватор)

- вивезення інспектора держінспекції з карантину рослин з посту на пункт відвантаження для відібрання зразків зерна із завантажених вагонів;

- вивезення інспектора служби держветконтролю на кордоні і транспорті на пункт завантаження до навантаження вагонів і після відвантаження з пункту навантаження;

- вивезення інспектора держветлікарні на пункт навантаження для відібрання зразків зерна;

- супроводження відібраних зразків зерна до держветлабораторії, в карантинну лабораторію;

- контроль за своєчасним поданням і навантаженням вагонів на елеватор;

-контроль за оформленням необхідної документації;

- зважування та пломбування вагонів;

- контроль за своєчасним відправленням вагонів по маршруту зі станції відправлення;

- надання замовнику первинних документів з елеватора , державної інспекції сільського господарства, карантинних інспекцій і т.д.;

- надання замовнику акта виконаних робіт, податкової накладної, накладних та іншої бухгалтерської документації (у разі необхідності).

Судом встановлено, що виконання робіт контрагентами проводилося на підставі письмових заявок, в яких позивач визначав і деталізував перелік робіт, що доручалися виконавцеві та вказував станції відправлення, місце навантаження, пункт призначення, зазначав кінцевого вантажоодержувача. На підтвердження виконання робіт сторонами складалися акти здачі - приймання робіт (надання послуг), виконавцями складалися та видавалися замовнику податкові накладні.

Так, в матеріалах справи на підтвердження виконання робіт за договором від 03.02.2014 № 7, укладеного з ТОВ «Шансі Торг» наявна заявка вих. від 31.03.2014 № 01/04 (а.с. 183, т. 2).

На підтвердження виконання робіт в повному обсязі, сторонами підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 02.04.2014 № 5, від 02.04.2015 № 31, від 04.04.2015 № 83, від 03.04.2014 № 60, від 08.04.2015 № 134, від 09.04.2014 № 161.

ТОВ «Шансі Торг» складені та видані позивачеві податкові накладні від 09.04.2014 № 161, від 08.04.2014 № 134, від 04.04.2014 № 83, від 03.04.2014 № 60, від 02.02.2014 № 31, від 01.04.2014 №5.

Оплата на користь ТОВ «Шансі Торг» позивачем проведена у безготівковій формі в повному обсязі, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія платіжного доручення від 05.05.2014 № 7628 на суму 289958,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Шансі Торг» в рамках укладеного з ПП «Атланта Агро» договору від 03.02.2014 № 7 отримані карантинні сертифікати, видані Державною фітосанітарною інспекцією Луганської області (а.с. 198 -250, т. 2, а.с. 1-6, т. 3) та сертифікати якості, видані Держсільгоспінспекцією України (а.с. 7 - 64, т. 3), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За договором, укладеним із ТОВ «Мегасервіс - Ц» від 03.02.2014 № 8, роботи виконані на підставі заявок замовника від 31.03.2014 № 01/04, № 02/04, № 03/04.

На підтвердження факту виконання робіт сторонами складені акти здачі - приймання робіт, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 67-84,т. 2).

Виконавцем ТОВ «Мегасервіс-Ц» були складені та видані позивачеві податкові накладні, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 45 - 62, т. 2).

Судом встановлено, що оплату за надані послуги по договору від 03.02.2014 № 8 позивачем на користь ТОВ «Мегасервіс-Ц» проведено в повному обсязі, що підтверджується завіреною копією платіжного доручення від 05.05.2014 № 7131 на суму 297588,00 грн., яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, до матеріалів справи залучені копії супроводжуючих документів на вантаж, які були отримані ТОВ «Мегасервіс - Ц» на замовлення ПП «Атланта Агро», а саме: карантинні сертифікати, видані Державною ветеринарною фіто санітарною службою України (а.с. 86 - 94, т. 2, а. с. 104 - 153, т. 2), сертифікати якості Держсільгоспінспекції (а.с. 95 - 103, т. 2, а.с. 154 -180, т. 2).

На підставі заявок від 01.04.2014 № 01/04 та від 01.04.2014 № 02/04 ТОВ «Терікон - К» згідно з умовами договору від 03.02.2014 № 5 були надані послуги, перелік яких зазначений в актах здачі - приймання робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 79 - 86, т. 3).

Підписавши акти здачі - приймання робіт (надання послуг) сторони підтвердили факт виконання робіт за договором від 03.02.2014 № 5.

ТОВ «Терікон - К» виписало позивачі податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 67 - 74, т. 3).

Оплата проведена в безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 05.05.2014 № 7636 в сумі 289968,00 грн.

В ході виконання договору від 03.02.2014 № 5 ТОВ «Терікон - К» були отримані сертифікати якості, видані Держсільгоспінспекцією України (а.с. 87 - 94, т. 3, а. с. 146 - 209, т. 3), карантинні сертифікати Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (а. с. 95 -145, т. 3) .

ТОВ «Тіаріс Голд» надавало позивачеві послуги за договором від 03.02.2014 № 9 на підставі заявок замовника від 31.03.2014: № 01/04, № 02/04, № 03/04, № 04/04, № 05/04.

На підтвердження виконання робіт позивачем та ТОВ «Тіаріс Голд» були підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг), належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи (а. с. 238 - 250, т. 3, а. с. 2 - 7, 86 - 89, т. 4).

Виконавцем ТОВ «Тіаріс Голд» були складені та видані позивачеві податкові накладні (а.с. 212 - 230, т. 3).

Судом встановлено, що оплату за надані послуги по договору від 03.02.2014 № 9 позивачем на користь ТОВ «Тіаріс Голд» проведено в повному обсязі, згідно платіжного доручення від 05.05.2014 № 7637 на суму 299978,00 грн.

В межах договору від 03.02.2014 № 9 ТОВ «Тіаріс Голд» отримало карантинні сертифікати, видані Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України та сертифікати якості, та сертифікати якості в Держсільгоспінспекції України (а. с. 8-85, 90 - 185, т. 4 ).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ремус» судом встановлено, що за договором від 03.02.2014 № 18 на підставі заявок від 31.03.2014 № 01/14, № 02/14, № 03/14 вказаним підприємством був виконаний ряд робіт, перелік яких міститься в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), котрі підписані сторонами на підтвердження виконання зобов'язань за договором (а. с. 105 - 125, т. 4).

Виконавцем були видані ПП «Атланта Агро» податкові накладні (а. с. 126 - 146, т. 1), на підставі яких останнім сформований податковий кредит.

Розрахунки з виконавцем здійсненні у безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 05.05.2014 № 7634 на суму 299787,00 грн.

В ході виконання договору від 03.02.2014 № 9 ТОВ «Ремус» були отримані супроводжуючі документи на вантаж: сертифікати якості та карантинні сертифікати (а. с. 152 - 247, т. 1).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 того ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані первинні документи, складені ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що послуги ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» надані в повному обсязі та оплачені ПП «Атланта Агро» повністю.

Доводи контролюючого органу про відсутність звітів до актів здачі - приймання робіт є безпідставними, оскільки складання таких звітів договорами не передбачено.

Стосовно твердження відповідача про відсутність в актах здачі - приймання робіт обов'язкових реквізитів: місця складання та посад підписантів, судом встановлено, що ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» провадить свою діяльність та здійснює перевезення по всій території України, з огляду на специфіку діяльності позивача, фактичні місця надання послуг, передачі таких послуг замовникові, складання та підписання актів різняться, з огляду на що сторонами в актах конкретне місце їх складання сторонами не зазначалося, з боку сторін - як виконавця, так і замовника акти підписувалися директорами підприємств, які також підписували договори.

Разом з тим, у відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд відзначає, що не зазначення в актах здачі - приймання робіт місця їх складання та посад підписантів, не спростовує самого факту здійснення господарської операції, яка полягає у вчиненні взаємних дій сторонами - контрагентами на користь одна одної, що є визначальною ознакою при дослідженні реальності та встановленні факту здійснення господарської операції.

В процесі виконання договорів з ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» підприємствами ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» отримувалися сертифікати якості Держсільгоспінспекції України та карантинні сертифікати в Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України, таким чином сертифікати якості та карантинні сертифікати є тими самими іншими документами в розумінні листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», якими підтверджується факт надання послуг.

В акті перевірки від 27.03.2015 № 290/22-05/32150080 перевіряючі вказують про те, що первинні документи: договори, податкові накладні та акти здачі - приймання робіт підписані з ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» містять різне найменування послуг.

Під час судового розгляду судом встановлено, що у договорах з означеними підприємствами міститься повний перелік робіт, які могли надаватися виконавцями, проте, по мірі виробничої необхідності, замовником доручалось контрагентам окремі види робіт з визначеного переліку, про що вказувалося у заявках, найменування таких послуг та робіт міститься безпосередньо в актах - приймання здачі. В податкових же накладних такі послуги значаться як «комплекс заходів щодо організації оформлення і відправлення вантажу» який включає в себе окремі види робіт, які визначені п. 2 договорів та детально перелічені в актах здачі - приймання робіт (надання послуг) до кожного з договорів, тому зазначення такого найменування як «комплекс робіт» без їх деталізації в податкових накладних не може вважатися помилкою в їх оформленні.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та переліченими його контрагентами підтверджується первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд, ухвалами від 11.08.2015 витребував від контрагентів позивача: ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» інформацію та пояснення щодо виконання робіт на замовлення ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3». На виконання вимог ухвал суду вказаними підприємствами були надані пояснення листами: вх. № 59726/15 від 15.09.2015 ТОВ «Шансі Торг», вх. № 59728/15 від 15.09.2015 ТОВ «Тіаріс Голд», вх. № 59725/15 від 15.09.2015 ТОВ «Мегасервіс-Ц», вх. № 59716 від 15.09.2015 ТОВ «Ремус», від 15.09.2015 вх. № 59764/15 ТОВ «Терікон-К», в яких зазначено про повне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за укладеними договорами, відсутність взаємних претензій у сторін договору та вказано про проведення повних розрахунків ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» за укладеними договорами.

На підставі вищезазначеного, судом встановлений рух активів від ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» до позивача.

Що стосується спеціальної правосуб'єктності підприємств - виконавців: ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус», то судом, згідно з відомостями офіційного сайту Державної фіскальної Служби України (www. sfs.gov.ua) встановлено, що всі означені контрагенти на момент господарських правовідносин із позивачем були зареєстровані як юридичні особи та мали відповідні свідоцтва платників ПДВ, відтак на момент взаємовідносин із позивачем перелічені контрагенти мали необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

Посилання податкового органу на відсутність у виконавців необхідного виду діяльності (за КВЕД) судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

Державна служба статистики України в своєму листі від 03.11.2011 № 13/3-20/503ПІ, звернула увагу на те, що код виду економічної діяльності не створює прав чи обов'язків для суб'єктів господарювання, виступає припущенням і не є достатнім критерієм для виконання всіх передбачених нормативно-правовими актами умов. Стосовно наявності або відсутності відповідного коду КВЕД у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) проінформовано, що відповідно до Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики здійснюють державний облік та ідентифікацію юридичних осіб і відокремлених підрозділів юридичних осіб (далі - суб'єктів) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Отже, відсутність відповідного коду КВЕД у суб'єкта господарювання не вказує про неможливість виконання того чи іншого виду робіт таким суб'єктом, так як відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України та ст. 3 Цивільного кодексу України загальним принципом господарювання є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

В процесі розгляду справи судом на виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2014 № 1112/11/13-10 встановлено:

- факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус»;

- наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції;

- зв'язок між фактом придбання робіт/послуг ПП «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» та ТОВ «Шансі Торг», ТОВ «Мегасервіс - Ц», ТОВ «Терікон - К», ТОВ «Тіаріс Голд», ТОВ «Ремус» і його господарською діяльністю;

- дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахування, встановленого факту реального здійснення господарських операцій за наведеними вище договорами, суд дійшов висновку, що податковий кредит у квітні 2014 року на суму 246213,00 грн., сформований позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 20.04.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р») вимогам чинного законодавства, відтак позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача витрати у розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.04.2015 № НОМЕР_1 ( форми «Р») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 20.04.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»).

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ОСОБА_3 - ОСОБА_3» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1