ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2015 року о/об 14 год. 23 хв.Справа № 808/3161/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (надалі - позивач або ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя) в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки позивача; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000882202 від 26.05.2015, винесене відповідачем.
Позивачем у позові та додаткових письмових поясненнях (т.1, а.с.5-16; т.2, а.с.1-16; т.3, а.с.13-17) зазначено, що 03.06.2015 позивачем отримано від ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя податкове повідомлення-рішення №0000882202 від 26.05.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем ПДВ на суму 2505700 грн. 00 коп. (за грудень 2014 року) та нараховані штрафні санкції на суму 1252850 грн. 00 коп. Звідси загальна сума ППР становить 3758550 грн. 00 коп., який винесений на підставі ОСОБА_3 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34063592) №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» (код за ЄДРПОУ 38847652) та ПДВ за грудень 2014 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» (надалі - ОСОБА_3 перевірки). У висновках ОСОБА_3 перевірки зазначено про порушення: - п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ грудня 2014 року на загальну суму 2505700 грн. 00 коп. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на «нетиповість» господарської операції з ТОВ «Агровітал» та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентом. Позивач, посилаючись на приписи п.78.4 ст.78, ст.ст.79, 82 Податкового кодексу України зауважує, що відповідно Наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №146 від 02.04.2015, перевірка ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» починається 02.04.2015. При обчисленні строків проведення перевірки робочими днями, повідомлення платника податків до початку проведення перевірки вважається повідомлення в робочий день, що передує проведенню перевірки. Таким чином, на думку позивача, податковий орган порушив п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, адже попередив платника податків про проведення перевірки не до її проведення, а під час її проведення (тобто в межах строку проведення перевірки з 02.04.2015 по 16.04.2015). Тому, позивач вважає, що проведена з порушеннями перевірка не має правових наслідків для платника податків. Позивач посилаючись на пункти 3.2.51, 3.2.71, 3.3 розділу 3 Статуту ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» вважає, що предметом діяльності Товариства є всі можливі не заборонені законом види діяльності, тому операції з ТОВ «Агровітал» не є, на думку позивача, нетиповими. В ОСОБА_3 перевірки податковий орган наголошує, що в спірних господарських операціях між ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» та ТОВ «Агровітал» є податкові ями, тобто організації, що займаються фіктивним підприємництвом (стор.31-32 ОСОБА_3 перевірки), а саме ТОВ «Компанія СПАЙК» та ТОВ «Щедрий пан», які є контрагентами ТОВ «Агровітал». Позивач зазначає, що дійсно придбавав сільськогосподарську продукцію у ТОВ «Агровітал». В свою чергу ТОВ «Агровітал» придбавав дану продукцію у контрагентів серед яких відсутні ТОВ «Компанія СПАЙК» та ТОВ «Щедрий пан». Не мав господарських правовідносин і позивач з ТОВ «Компанія СПАЙК» та ТОВ «Щедрий пан». В ОСОБА_3 перевірки відповідач стверджує про численні порушення законодавства з боку контрагентів ТОВ «Агровітал». Позивач зауважує, що платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст.8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст.61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст.129 Конституції України). Посилаючись на приписи ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» позивач зауважує, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Тому, позивач при вирішенні цього спору з податковим органом посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03). З урахуванням наведеного позивач вважає, що для застосування наслідків недійсності правочину має бути в судовому порядку доведений умисел ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на вчинення господарських операцій з ТОВ «Агровітал», які були б направлені на отримання незаконних податкових вигод. За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (т.1, а.с.132), в яких зазначено, що на підставі направлень від 02.04.2015 №155 та №156, виданих ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.04.2015 за №146 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ «Агровітал» та податку на додану вартість за грудень 2014 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал». Перевіркою ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-02/34063592 від 30.04.2015) встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2014 року на загальну суму 2505700 грн. 00 коп. Відповідач звертає увагу суду на те, що постанова Верховного Суду України від 27.01.2015, на яку посилається позивач у позові, стосується особливостей проведення документальних невиїзних перевірок. Разом з цим, у позивача проводилася позапланова виїзна перевірка, а не позапланова невиїзна. На 24 аркуші ОСОБА_3 перевірки наведена порівняльна таблиця нарахування ПДВ позивача від основної діяльності та з урахуванням нетипових експортних операцій. Відсоток невілювання податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок цих операцій склав 86,5. Тобто, якщо б позивач не здійснював операцій з нетипового експорту то розрахунки з бюджетом по ПДВ у нього були б більше на 86,5%. Щодо ланцюгів постачання відповідач зазначає, що в Україні діє ЄДР податкових накладних в яких реєструються всі податкові накладні у зв'язку з чим відслідкувати рух ТМЦ не складає жодних зусиль. Звичайно, що якщо платник податків придбаває ТМЦ, які його контрагент придбаває у підприємства, що не є виробником та відповідно ЄДРПН не придбавало їх, то це вказує, що цей товар міг бути придбаний без документів у інших суб'єктів господарювання. Відповідач не стверджує, що це було так, але вважає, що всі наявні докази необхідно оцінювати у сукупності для встановлення істини по справі. У грудні 2014 року ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» укладено з ТОВ «Агровітал» договори про постачання сільськогосподарської продукції. На виконання умов цього договору було виписано податкові та видаткові накладні, а також, проведено розрахунки у безготівковій формі. Як зазначено в ОСОБА_3 перевірки, згідно податкової звітності ТОВ «Агровітал» з податку на додану вартість за грудень 2014 року встановлено, що основними постачальниками сої продовольчої є підприємства ТОВ «Щедрий пан» та ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК», які, в свою чергу, сою ніколи не придбавали. ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» надало до перевірки видаткові накладні, отримані ТОВ «Агровітал» від своїх постачальників. Але тільки видаткові накладні не є, на думку відповідача, підставою для підтвердження походження товарів. Тому, в акті перевірки зазначено, що походження сільськогосподарської продукції не встановлено, у зв'язку із не наданням до перевірки підтверджуючих документів (сертифікати відповідності, сертифікати (паспорти) якості виготовлювача, тощо). Перелік даних документів встановлено умовами Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014, укладеного між ТОВ «Агровітал» та ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», тому вони повинні бути в наявності у позивача (п.3.5, п.3.7). До того ж, до перевірки не надано документи, які б підтверджували фактичне перебування заступника директора з планування та організації виробництва ОСОБА_5 в місцях приймання товарів від ТОВ «Агровітал» та передання його на комісію ТОВ «ОСОБА_6 і К», а також довіреності приймання ОСОБА_5 товарів від ТОВ «Агровітал», що також ставить під сумнів фактичне здійснення даних операцій. До того ж, ТОВ «Агровітал» водночас самостійно здійснює операції з продажу на експорт сільськогосподарської продукції, ідентичної наведеній у податкових накладних, виписаних на ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», за власний рахунок, тим самим покупцям - нерезидентам, що й ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС». Тобто, оформлення операцій з «придбання» нетипової продукції та «реалізації» її на експорт пройшло транзитом через ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», не викликають реальних зміни майнового стану, а здійснюються тільки з метою зменшення податкових зобов'язань підприємства перед бюджетом, що в свою чергу виходить за межі господарської діяльності та свідчить про відсутність ділової мети в даних операціях. Більш детальна інформація про суть порушень, виявлених в ході перевірки, зазначена в ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-02/34063592 від 30.04.2015. Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя наполягає на правомірному, у спосіб та порядок встановлений законом, прийнятті 26.05.2015 податкового повідомлення-рішення №0000882202.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Добролюбова, буд.20. ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» має ідентифікаційний код 34063592 (т.1, а.с.19-23).
Відповідно до ОСОБА_4 з Реєстру платників податку на додану вартість (Форма №2-ВР) ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 340635904248 (т.1, а.с.24).
І. З'ясовано, що 02.04.2015 відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя винесено Наказ №146 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (т.1, а.с.168). Мета перевірки - дослідження питань дотримання ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» та податку на додану вартість за грудень 2014 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» (п.1 Наказу).
У досліджених судом Направленнях на перевірку від 02.04.2015 №155 та №156 (т.1, а.с.170-171; т.2, а.с.252-253), копії Наказу №146 від 02.04.2015 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (т.1, а.с.168; т.2, а.с.250-251), мається запис директора ОСОБА_7 про вручення 02.04.2015 о/об 15:45 год. копії наказу №146 від 02.04.2015 та вищезазначених направлень.
ОСОБА_8 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34063592) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» та податку на додану вартість за грудень 2014 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 з'ясовано, що перевірка проводилась з 02.04.2015 по 16.04.2015 (т.1, а.с.52-85, 133-159).
Як зазначено у п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Обставини справи та документи, які надані сторонами до суду свідчать про те, що перевірка ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» розпочата працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, ОСОБА_3, ОСОБА_4 після вручення директору ОСОБА_7 02.04.2015 о/об 15:45 год. копії наказу №146 від 02.04.2015 та Направлень на перевірку від 02.04.2015 за №155 та №156.
27.01.2015 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України під час розгляду справи №21-425а14 у постанові дійшла таких висновків: «… аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої …».
У п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З'ясовано, що ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», а не документальна позапланова невиїзна (якої стосується постанова Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14).
Спосіб і порядок захисту прав та інтересів від можливих протиправних дій контролюючих органів зазначено у п.78.5 ст.78, ст.81 Податкового кодексу України на стадії допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10 за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
До суду не надано ОСОБА_3, який засвідчує факт відмови ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя до проведення перевірки, як то передбачено п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України.
Звідси, суд погоджується з думкою відповідача про те, що позивач не скористався належним способом захисту, передбаченим п.78.5. ст.78, ст.81 Податкового кодексу України.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки позивача є безпідставною, оскільки не ґрунтується на Законі.
ІІ. У висновку ОСОБА_3 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34063592) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» та податку на додану вартість за грудень 2014 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агровітал» №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 зазначено наступне: «… встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України …, встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2014 року на загальну суму 2505700 грн. 00 коп. …».
Результатом розгляду відповідачем ОСОБА_9 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 стало прийняття 26.05.2015 відносно ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» податкового повідомлення-рішення №0000882202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3758550 грн. 00 коп., з яких: 2505700 грн. 00 коп. - основний платіж; 1252850 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.108, 172).
Судом досліджено Розрахунок фінансових санкцій по податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» до ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015, згідно якого позивачу нараховано 1252850 грн. 00 коп. штрафної (фінансової) санкції за п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України як 50% від 2505700 грн. 00 коп. донарахованого основного зобов'язання до ОСОБА_10 декларації №9078705543 від 20.01.2015 за грудень 2014 року (т.1, а.с.109, 173).
Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Доказів повторного, протягом 1095 днів, визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» з податку на додану вартість або зменшення суми бюджетного відшкодування відповідач до суду не надав. Звідси є документально непідтвердженим застосування ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя 50% при розрахунку позивачу штрафної (фінансової) санкції за п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.
За змістом ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 (т.1, а.с.81-83) до перевірки надані видаткові та податкові накладні, виписані 26.12.2014 ТОВ «Агровітал» №РН-0000112, №РН-0000113, №РН-0000114, №РН-0000115. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 до ОСОБА_10 декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2014 року. Вищевказані податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по ТОВ «Агровітал», станом на 01.12.2014, заборгованість відсутня, станом на 31.12.2014 кредиторська заборгованість складає 15034200 грн. 00 коп. В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступним чином: Дт28 «Товари», 64 «Розрахунки за податками й платежами», Кт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». До перевірки не надано сертифікати відповідності, сертифікати (паспорти) якості заводу-виготовлювача, або інші документи, які б підтверджували походження вищенаведеної сільськогосподарської продукції, наведені у п.3.5 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014. Крім того, до перевірки не надано документи, які б підтверджували походження вищенаведеної сільськогосподарської продукції, наведені у п.3.7 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014. Транспортування вищевказаної продукції не проводилось, відповідно до умов Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 (умови поставки EXW) товар передавався на складах, орендованих ТОВ «Агровітал», за адресами: Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Садова, 95 (ТОВ «Одеський Комбікормовий завод №1» (код за ЄДРПОУ 35697597); Одеська область, Комінтернівський район, с.Візірка, вул.Чапаева, 60, порт Южний, термінал «ТІС - Контейнерний термінал». До перевірки не надано документи, які б підтверджували фактичне перебування заступника директора з планування та організації виробництва ОСОБА_5 в місцях приймання товарів від ТОВ «Агровітал» та передання його на комісію ТОВ «ОСОБА_11 і К» (код за ЄДРПОУ 33569634), а саме наказ про відрядження та авансові звіти про суми витрачених коштів. До того ж, до перевірки не надано довіреності на отримання ОСОБА_5 товарів від ТОВ «Агровітал». Встановлено, що ланцюг постачання товару формується з підприємств, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства. Відповідно до інформаційних баз ДФС України: ТОВ «Агровітал», зареєстровано з 26.07.2013 в ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Як платник ПДВ зареєстровано з 01.03.2014. Відповідно до наданої декларації з ПДВ за грудень 2014 року ТОВ «Агровітал» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок постачальників ТОВ «Щедрий пан» (код за ЄДРПОУ 37224298) на суму 2259108 грн. 80 коп. та ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК» (код за ЄДРПОУ 37609209) на суму 8317527 грн. 78 коп. (податкові накладні за період вересень-грудень 2014 року). Перевіркою встановлено, що ТОВ «Щедрий пан» в грудні 2014 року задекларовано податкові зобов'язання (декларація №9078431810 від 19.01.2015) по ТОВ «Агровітал» у сумі 2259109 грн. 00 коп. (100% від загальної суми ПЗ). Але, згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що протягом 2014 року ТОВ «Щедрий пан» здійснював операції з придбання тарно-пакувальної продукції (нитки, мішки, тощо) та операції з імпорту гіпсового матеріалу для фінішної обробки поверхонь торгівельної марки «SATEN» (Туреччина). Сою продовольчу протягом 2014 року ТОВ «Щедрий пан» не придбавало (походження даної сої продовольчої не встановлено). Таким чином, вбачається, що ТОВ «Щедрий пан» здійснює діяльність притаманну вигодоформуючим суб'єктам та надає схемний ПК підприємствам-покупцям при нібито здійсненому продажі сої продовольчої. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агровітал» віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року суми ПДВ по операціям з придбання товарів у ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК» (код за ЄДРПОУ 37609209). Але, згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що протягом 2014 року ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК» здійснювало операції з придбання пшениці, рапсу, ріпака, сорго, проса, тощо. Сою продовольчу протягом 2014 року ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК» не придбавало (походження даної сої продовольчої не встановлено). Таким чином, вбачається, що ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК» здійснює діяльність притаманну вигодоформуючим суб'єктам та надає схемний ПК підприємствам-покупцям при нібито здійсненому продажі сої продовольчої. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Враховуючи, що первинні документи та документи обов'язкової податкової звітності є зовнішнім вираженням вчиненого правочину, факт реальності вчинення господарської операції та спричинення зміни у фінансово-майновому стані суб'єктів правочину є обов'язковою передумовою відповідності первинних документів та документів обов'язкової податкової звітності вимогам чинного законодавства. Відтак, відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
На виконання ухвали суду від 17.06.2015 відповідачем надано до суду: витяг щодо здійснених експортних операцій ТОВ «Агровітал» за 2014-2015 роки, перелік платіжних доручень в адресу ТОВ «Агровітал», копія податкової декларації з податку на додану вартість та Додаток №5 за листопад 2014 року по ТОВ «Агровітал», копія податкової декларації з податку на додану вартість та Додаток №5 за листопад 2014 року щодо ТОВ «Щедрий пан», копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Щедрий пан» при постачанні товару до ТОВ «Агровітал», відомості з центральної бази даних ДФС України, щодо підприємств де посадовою особою є ОСОБА_12, відомості з реєстру податкових накладних ТОВ «Щедрий пан» та ТОВ «КОМПАНІЯ «СПАЙК» (т.3, а.с.46-155).
Вказані інформаційні документи не спростовують факту наявності постачання ТОВ «Агровітал» товару саме до позивача, а лише конкретизують правовідносини ТОВ «Агровітал» з іншими контрагентами.
Разом з цим, відповідачем не надано до суду відомостей з системи «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів яка міститься в АІС «ОСОБА_10 Блок», даних інформаційних ресурсів податкових органів - тобто джерел, на підставі яких ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя формувались висновки, зазначені в ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015.
Судом досліджено господарські правовідносини, оподаткування яких становить предмет спору по справі.
З'ясовано, що 01.12.2014 у м.Одеса ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №1312 з ТОВ «Агровітал» (Продавець), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію: насіння льону олійного (ненасіннєвий матеріал), плоди нута продовольчі (ненасіннєвий матеріал), горох продовольчий, соя продовольча, що надалі іменується «Товар», в асортименті, за цінами та умовах вказаними у Специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити за нього оплату.
Як зазначено у п.3.1 вказаного Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014, поставка товару здійснюється партіями. Умови поставки партії товару а також строки поставки партій товару обумовлюються Сторонами в Специфікаціях даного Договору, що є його невід'ємними частинами. Під партією товару розуміється кількість товару визначеного в одній Специфікації до даного Договору (т.2, а.с.67-79).
У п.3.3 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 зазначено, що перехід права власності на товар та ризики випадкової загибелі чи псування Товару здійснюється в момент передачі товару та підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця.
Факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформлюється видатковою закладною на товар, на якій ставиться відмітка про прийняття Товару (п.3.4 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014).
У п.3.5 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 зазначено, що в момент передання товару продавець надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну на товар, що поставляється, податкову накладну, належним чином засвідчену копію товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації), сертифікат (паспорт) якості заводу-виготовлювача на кожну партію товару та/або паспорт на товар (одиницю товару). Вказані товаросупроводжувальні документи надаються продавцем у повній мірі, у належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та такими, що відповідають технічним та якісних характеристикам товару, що поставляється за цим Договором. Якщо вказані документи складені із порушенням вимог, якщо найменування та/або номенклатура товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання мотивованих пояснень.
Крім того, одночасно з товаром, що поставляється, Продавець (який не є виробником товару) повинен надати покупцю копії документів, які підтверджують походження товару (довіреностей або витягу з книги реєстрації виданих довіреностей на отриманий товар, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів вантажних автомобілів), які були надані продавцю, в свою чергу, при купівлі товару у своїх контрагентів (абз.1 п.3.7 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014).
Судом з'ясовано, що відповідно до Специфікації №1 до Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 ТОВ «Агровітал» зобов'язаний був поставити ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» насіння льону олійного (ненасіннєвий матеріал), в обсязі 500 тонн за ціною 6240 грн. 00 коп. за тонну на загальну суму 3120000 грн. 00 коп. з ПДВ. Умови поставки - EXW (Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Садова, 95).
Поставка відбулася 26.12.2014, про що свідчить Видаткова накладна №РН-0000114 (т.2, а.с.80). За правилом першої події ТОВ «Агровітал» надав покупцеві ОСОБА_10 накладну №22 від 26.12.2014 (т.2, а.с.85).
Оплата за товар була здійснена Платіжними дорученнями від 19.01.2015 за №2000498438, №2111621475 (т.2, а.с.93-94)
Відповідно до Специфікації №2 до Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 ТОВ «Агровітал» зобов'язаний був поставити ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» плоди нута продовольчого в обсязі 125 тонн за ціною 5400 грн. 00 коп. за тонну на загальну суму 675000 грн. 00 коп. з ПДВ. Умови поставки - EXW (Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Садова, 95).
Поставка відбулася 26.12.2014, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000112 (т.2, а.с.81). За правилом першої події продавець надав покупцеві ОСОБА_10 накладну №20 від 26.12.2014 (т.2, а.с.86).
Товар був частково оплачений відповідно до Платіжного доручення від 19.01.2015 за №2000498440 (т.2, а.с.92).
Згідно з п.3.11 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», як покупець, має право до повного проведення розрахунку за кожну окрему партію товару провести повернення частини або всієї партії товару, узгодивши з продавцем кількість товару, що повертається, та оформивши належним чином накладну на повернення від покупця, а продавець оформлює та надає коригування до податкових накладних.
На виконання п.3.11 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» 24.04.2015 уклав з ТОВ «Агровітал» Додаткову угоду до Специфікації №2 про повернення товару. Повернення товару здійснено позивачем 24.04.2015, про що свідчить накладна на повернення №ВН-0000001 (т.2, а.с.82).
Відповідно до ст.192 Податкового кодексу України повернення товару є підставою для виписки Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Розрахунок коригування №3 до ОСОБА_10 накладної №20 від 26.12.2014 виписано ТОВ «Агровітал» 24.04.2014 (т.2, а.с.87-88).
Вказана операція знайшла своє відображення у Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) Додаток №1 до ОСОБА_10 декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року (т.2, а.с.53-60).
Відповідно до Специфікації №3 до Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 ТОВ «Агровітал» зобов'язаний був поставити ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» горох продовольчий в обсязі 24 тонн за ціною 4300 грн. 00 коп. за тонну на загальну суму 103200 грн. 00 коп. з ПДВ. Умови поставки - EXW (Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Садова, 95).
Поставка відбулася 26.12.2014, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000113 (т.2, а.с.83). За правилом першої події ТОВ «Агровітал» надав позивачу ОСОБА_10 накладну №21 від 26.12.2014 (т.2, а.с.90). Товар оплачений позивачем відповідно до Платіжного доручення від 19.01.2015 за №2000498439 (т.2, а.с.92).
Відповідно до Специфікації №4 до Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 ТОВ «Агровітал» зобов'язаний був поставити ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» сою продовольчу в обсязі 1600 тонн за ціною 6960 грн. 00 коп. за тонну на загальну суму 11136000 грн. 00 коп. з ПДВ. Умови поставки - EXW (Одеська область, Комінтернівський район, с.Візірка, вул.Чапаева, 60, порт Южний, термінал «ТІС-Контейнерний термінал»).
Поставка відбулася 26.12.2014, про що свідчить Видаткова накладна №РН-0000115 (т.2, а.с.84). За правилом першої події ТОВ «Агровітал» надав позивачу ОСОБА_10 накладну №23 від 26.12.2014 (т.2, а.с.91).
Оплата за товар була здійснена Платіжними дорученнями від 10.07.2015 за №2111621576, від 14.07.2015 за №2111622336, від 15.07.2015 за №2111627814, від 16.07.2015 за №2116290936, від 22.07.2015 за №2116292774 (т.2, а.с.95-99).
При цьому, оплата за товар ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» Платіжним дорученням №2000498440 від 19.01.2015, згідно з ОСОБА_13 «Про зміну призначення платежу» (вих.№73а від 19.01.2015), вважається оплатою за сою продовольчу, українського походження врожаю 2014 року відповідно до Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014, Видатковою накладною №РН-0000115 від 26.12.2014 (т.2, а.с.100).
Походження товару (виконання умов п.3.5, п.3.7 Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014) позивач підтверджує Видатковими накладними, виписаними ДП «УМАНЬ-АГРО», ФГ «Розвиток», ПСП Агрофірма «Росія», ФГ «Даяна», ФГ «Конвалія», ПП Агрофірма «Криничуватська», ТОВ «ОСОБА_3 люкс», ПП «ОДМА», Сільськогосподарським ТОВ «ВПЕРЕД», ТОВ «Югран», СФГ «КАЛИНА», ПСП «Прогрес», ПСП «Яна Плюс», СФГ «ВІКТОР», ПП «ОРІЄНТИР-АГРО-Б», ТОВ «ОСОБА_14. СЛАВУТА», ФГ «РАЙДУГА-1», ФГ «Урожай», ФГ «Катерина», ТОВ «Ранок+», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ТОВ «Подільський бройлер», ФГ «Селецького Петра Івановича», Сільськогосподарське ТОВ «Червоноармійське», СП «Петровське», ПОСП «Дніпро», ТОВ «УКРАГРО» при постачанні товару до ТОВ «Агровітал» та іншими документами (т.2, а.с.166-215).
Крім того, фактичну наявність у ТОВ «Агровітал» сільськогосподарської продукції підтверджують: ОСОБА_13 (вих.№26/12 від 26.12.2014) ТОВ «Одеський комбікормовий завод №1» про наявність у ТОВ «Агровітал» нуту, гороху, льону на складах в обсягах закупівель, місцезнаходження складу - Одеська область, Комінтернівський район, смт.Комінтернівське, вул.Садова, 95; ОСОБА_13 (вих.№1122/1/14 від 26.12.2014) від ТОВ «МІГТРАНС» про наявність на зберіганні сої продовольчої, що належить ТОВ «Агровітал», в обсягах закупівель, місцезнаходження складу зберігача - Одеська область, Комінтернівський район, с.Візірка, вул.Чапаева, 60, порт Южний, термінал «ТІС-Контейнерний термінал» (т.2, а.с.216-217).
Вказані склади є місцем поставки продукції відповідно до Договору купівлі-продажу №1312 від 01.12.2014 (зі Специфікаціями №1-4 та Додатковими угодами до нього).
У підтвердження оприбуткування: «плоди нута продовольчі (не посівний матеріал)», «горох продовольчій», «сімена льону маслічного (не посівний матеріал)», «соя продовольча» позивачем надано до суду Звіт з надходження ТМЦ за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 (т.2, а.с.65).
Про оприбуткування позивачем товару свідчать Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 в якій зазначено надходження товару від ТОВ «Агровітал» (т.3, а.с.18).
Представник відповідача у судовому засіданні не зазначив та до суду не надав доказів наявності невідповідностей у досліджених ОСОБА_10 накладних, виписаних ТОВ «Агровітал», формі і Порядку їх заповнення, встановлених наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012.
Відповідачем не надано до суду доказів анулювання у ТОВ «Агровітал» Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на день виписки ОСОБА_10 накладних від 26.12.2014 за №20, №21, №22, №23, рівно як і інших об'єктивних, достовірних доказів неможливості виписки ТОВ «Агровітал» цих ОСОБА_10 накладних.
Разом з цим, позивачем надано документи, які підтверджують його належну обачність під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Агровітал»: Статут, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ОСОБА_12 з Реєстру платників податку на додану вартість (Форма №2-ВР), тощо (т.2, а.с.219-243).
Судом досліджені документи податкової звітності позивача: ОСОБА_10 декларації з податку на додану вартість за податкові періоди, оподаткування яких є предметом спору по справі, Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.1, а.с.174-178; т.2, а.с.23-62). ОСОБА_10 кредит, визначений у податковій звітності позивачем сформований за допомогою, серед іншого, податкових накладних, виписаних ТОВ «Агровітал».
Доказом зміни в активах ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» є проплати, вказані у Платіжних дорученнях (т.2, а.с.92-99).
Відповідачем не надано доказів перевірки отримання ТОВ «Агровітал» коштів, сплачених ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», як покупцем сільськогосподарської продукції (запитів та відповідей від банківських установ тощо).
Також, відповідачем не надано доказів перевірки спрямування коштів, сплачених позивачем, доказів, які б спростовували здійснення вказаних проплат.
В обґрунтування використання придбаних у ТОВ «Агровітал» товарів у власній господарській діяльності позивачем надано до суду: Договір комісії №1587, укладений 01.12.2014 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «ОСОБА_11 і К» (з додатковими угодами і Специфікацією №1 до нього); ОСОБА_3 №1 прийому-передачі товару на комісію; Зовнішньоекономічний Контракт №3981, укладений 14.01.2015 ТОВ «ОСОБА_11 і К» з Lordnet Import Corp. (Panama); Рахунки-фактури; Зовнішньоекономічний Контракт №3976, укладений 14.01.2015 ТОВ «ОСОБА_11 і К» з Agrobrand L.P. (Great Britain); Рахунок-фактуру; митні декларації №500060702/2015/000200 від 15.01.2015, №500010003/2015/000421 від 15.01.2015, №500060702/2015/000176 від 14.01.2015; Зовнішньоекономічний Контракт №3978, укладений 14.01.2015 ТОВ «ОСОБА_11 і К» з Agrobrand L.P. (Great Britain); Зовнішньоекономічний Контракт №3973, укладений 09.01.2015 ТОВ «ОСОБА_11 і К» з Suncroft Business LLP (Great Britain) та інше (т.2, а.с.103-165).
Перевезення товару підтверджується наданими позивачем ОСОБА_15 накладними в яких ТОВ «ОСОБА_11 і К» є відправником товару (т.3, а.с.20-41).
Відповідачем не надано об'єктивних, достовірних доказів того, що: «… ТОВ «Агровітал» самостійно здійснює операції з продажу на експорт сільськогосподарської продукції, ідентичної наведеної у податкових накладних, виписаних на ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», за власний рахунок, тим самим покупцям - нерезидентам, що й ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС». […] оформлення операцій з «придбання» нетипової продукції та її «реалізації» на експорт пройшло транзитом через ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», не викликає реальних зміни майнового стану, а здійснюються тільки з метою зменшення податкових зобов'язань підприємства перед бюджетом, що в свою чергу виходить за межі господарської діяльності та свідчить про відсутність ділової мети в даних операціях …». Даних про запитування у митних органів відповідної інформації представник відповідача до суду не надав.
В ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 - не зазначено про наявність порушень «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, при здійсненні позивачем обліку операцій з ТОВ «Агровітал».
В обґрунтування наявності повноважень у Заступника директора з планування та організації виробництва ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» ОСОБА_5 на вчинення господарських операцій з ТОВ «Агровітал» та з ТОВ «ОСОБА_11 і К», на підтвердження реальності цих операцій, позивачем надано до суду Довіреність №28 від 05.05.2010 (т.2, а.с.101) та Додаток №5 до Колективного договору ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на 2014-2015 роки, в якому зазначено, що заступнику директора за ненормований робочий день надається щорічна додаткова оплачувана відпустка (т.2, а.с.17-18). Отримання товару підтверджується підписами Заступника директора з планування та організації виробництва ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» ОСОБА_5 на Видаткових накладних, виписаних ТОВ «Агровітал».
ОСОБА_10 повідомлення-рішення №0000882202, прийняте 26.05.2015 відповідачем, підлягає скасуванню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.
1. Відповідачем не надано до суду доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених як позивачем з ТОВ «Агровітал», так і ТОВ «Агровітал» з первинними постачальниками сільськогосподарської продукції.
Відповідно до пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Доказів реалізації відповідачем пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України щодо визнання вищевказаного договору недійсним до суду - не надано.
Докази притягнення службових осіб ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» до кримінальної відповідальності щодо взаємовідносин з ТОВ «Агровітал», викладених в ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015 - вироку суду, відповідач не надав.
Також, відповідачем не надано до суду доказів відсутності змін в активах ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» за його операціями з ТОВ «Агровітал».
Заперечуючи щодо можливості поставки позивачу товарів ТОВ «Агровітал», відповідачем не з'ясовано джерело надходження товару до ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», не з'ясовано природу походження сільськогосподарської продукції, звідки вона взялася у позивача.
Відповідач не надав до суду доказів придбання ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» товарів не у ТОВ «Агровітал», а в інших осіб.
Також, відповідач не спростував у суді факту використання позивачем у подальшій господарській діяльності сільськогосподарської продукції придбаної у ТОВ «Агровітал», отримання прибутку за договором комісії, укладеним з ТОВ «ОСОБА_11 і К».
Позивач не повинен нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товарів від ТОВ «Агровітал» відповідачем - не доведено.
Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), а саме: «… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
2. Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена й у ОСОБА_13 адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011, №742/11/13-11 від 02.06.2011.
Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з ТОВ «Агровітал».
Виходячи з принципу превалювання сутності над формою, обліку операції відповідно до її сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, закріпленого ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постачання ТОВ «Агровітал» товарів за Договором з урахуванням наявних змін в активах позивача вказують на фактичне здійснення господарської операції поставки товару, яка знайшла відображення у податковому обліку ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».
Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання ТОВ «Агровітал» своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.
З наданих позивачем документів вбачається використання позивачем товарів, отриманих від ТОВ «Агровітал», у подальшій своїй господарській діяльності.
Отже, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків підтверджують здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Агровітал».
Тобто, документально підтверджено формування ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Агровітал».
3. Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як зазначено у пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Досліджені судом податкові накладні, виписані ТОВ «Агровітал», з урахуванням інших документів, обставин здійсненої позивачем операцій надають право ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на формування податкового кредиту.
Відповідачем не надано до суду доказів про те, що ТОВ «Агровітал» було знято з реєстрації як юридична особа або у нього було анульоване Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».
Тобто, відповідачем не спростовано, що ТОВ «Агровітал» могло виписати податкові накладні.
Відповідач, вважаючи фінансову операцію позивача з ТОВ «Агровітал» сумнівною, не надав до суду відповідних карток передбачених «Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ «Збір інформації про сумнівні операції».
У той же час, позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ «Агровітал» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.
Наведені обставини спростовують факт заниження позивачем податку на додану вартість.
Таким чином, судом не встановлено порушень позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» податкового законодавства України, як то зазначено в ОСОБА_3 перевірки №324/08-28-22-12/34063592 від 30.04.2015.
Звідси, нарахування податкових зобов'язань, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.
З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000882202, прийнято 26.05.2015 відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.
У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення судового рішення) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 КАС України).
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені судові витрати позивачу, документально підтверджені Платіжним дорученням №2111606579 про сплату 09.06.2015 судового збору у сумі 482 грн. 20 коп. та Платіжним дорученням №2111609078 про сплату 16.06.2015 судового збору у сумі 05 грн. 00 коп. за позовну вимогу майнового характеру. Решта сплаченого позивачем судового збору поверненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000882202, прийняте 26.05.2015 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3758550 грн. 00 коп., з яких: 2505700 грн. 00 коп. - основний платіж; 1252850 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у сумі 487 грн. 20 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 09.10.2015.
Суддя О.О. Прасов
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2015 |
Оприлюднено | 26.10.2015 |
Номер документу | 52568043 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні