Постанова

від 19.10.2015 по справі 812/1231/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1231/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до Кооперативу «Віола» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 124,19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (далі за текстом - Позивач, відділення Фонду) до Кооперативу «Віола» (далі за текстом - Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 124,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на наступне. Відповідач зареєстрований у відділенні Фонду з 17.05.2001 за № НОМЕР_1. За даними звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 року заборгованість Відповідача зі сплати страхових внесків перед Позивачем складає 124,19 грн. У добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашено не було. Позивач просив суд стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 124,19 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Відповідач перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області 17.05.2001 за № НОМЕР_1 (а.с. 5) та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 року заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків перед позивачем складає 124,19 грн. Зазначену розрахункову відомість узгоджено з відповідачем, що підтверджено підписами посадових осіб відповідача (а.с. 6).

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, затверджена Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134.

Пунктом 4.12. Інструкції № 36 передбачено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно п. 5.1. Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п.5.8 Інструкції).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем за час судового розгляду справи у добровільному порядку суму заборгованості не сплачено, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до Кооперативу «Віола» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 124,19 грн. задовольнити.

Стягнути з Кооперативу «Віола» (вул. Свердлова, буд. 354, к. 24, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, код ЄДРПОУ 21789581) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (вул. Свердлова, 347, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, код ЄДРПОУ 25938322) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 124,19 грн. (сто двадцять чотири грн. 19 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1