Постанова

від 28.03.2012 по справі 14770/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 березня 2012 р. № 2а- 14770/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Чалого І.С.,

суддів Зінченко А.В., Шевченко О.В.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тагіт»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Форвард»та Приватного підприємства «Бріг-2006, за участю прокурора м. Харкова та прокурора Харківської області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2011 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р. скасовано та справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тагіт»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Форвард»та Приватного підприємства «Бріг-2006, за участю прокурора м. Харкова та прокурора Харківської області про застосування наслідків нікчемного правочину до договору поставки № 24/06 від 09.08.2006 року, укладеного між ТОВ фірма «Тагіт»та ТОВ «Харків - Форвард»на суму 20 000 102 гривні 50 копійок та стягнення в дохід держави кошти у розмірі 20 000 102 гривні 50 копійок, одержані за таким правочином, направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в ході перевірки ТОВ фірми „Тагіт" з питань правомірності декларування від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ) за січень 2007 року та правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий 2007 року було встановлено, що 09.08.2006 року між ТОВ фірми „Тагіт" та ТОВ «Харків - Форвард»був укладений договір поставки № 24/06 на загальну суму 20000102,50 грн. в т.ч. ПДВ 3333350,42 грн. ДПІ у Московському районі м. Харкова зазначила, що даний договір укладений з порушенням вимог ст.203 ЦК України, є недійсним та укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ст. 35 КАС України були повідомлені належним чином повістками з поштовими повідомленнями, причини неявки суду не повідомили. Заперечення на позов не надали, правом участі судовому засіданні не скористались.

Суд вважає, що неприбуття представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

На податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова з 31.01.2007 р. знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Тагіт». До 31.01.2007р. ТОВ фірми "Тагіт" знаходилася на податковому обліку в ДПІ Фрунзенського району м. Харкова.

ТОВ фірма "Тагіт" зареєстровано як платник ПДВ - свідоцтво № НОМЕР_1 від 07.02.2007 року.

На підставі частини шостої пункту 9 статті 11' Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.09.1990р. №509-ХІІ із змінами та доповненнями, орган державної податкової служби має право проводити позапланову виїзну перевірку в разі подання платником декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та згідно з наказом СДПІ ВПП у м. Харкові від 29.03.2007 року № 155 «Про проведення позапланової перевірки з 30.03.2007 року по 20.04.2007 року було проведено перевірку ТОВ фірми „Тагіт" з питань правомірності декларування від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ) за січень 2007 року та правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий 2007 року.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ фірма "Тагіт" відповідно до договору поставки №24/06 від 09.08.2006 (термін дії якого по 31.12.2006р) придбало товарно-матеріальні цінності (товари широкого асортименту: друкарська продукція, продукти харчування, побутова техніка, оргтехніка, телефони, промтовари, інше) у ТОВ «Харків-Форвард».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Форвард»(далі по тексту -ТОВ «Харків-Форвард») зареєстрований 13.12.2005 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 1480 102 0000 020628. Нову редакцію Статуту підприємства зареєстровано 26.07.06 р. виконкомом Харківської міської ради за № 1480 105 НОМЕР_2 у зв'язку із зміною складу засновників. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 33898875. ТОВ «Харків-Форвард»взято на податковий облік 15.12.2005 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова за № 316. З 03.05.06 р. ТОВ «Харків-Форвард»зареєстрований платником податку на додану вартість.

Суми ПДВ за поставлені товари включено до складу податкових кредитів по деклараціям з ПДВ за січень 2007р за лютий 2007р. згідно податкових накладних (наведено нижче у таблиці):

Податкова накладнаПостачальникзагальна вартістьвартість без ПДВсума ПДВ ДатаНомерНазваІндивідуальний податковий номер 25.01.07ЗО "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 52 832 142.53 44 026 785,43 8 805 357,10 27.01.07 31 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 56 901 835,02 47 418 195,85 9 483 639,17 31.01.07 32 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 31 770 486,36 26 475 405,30 5 295 081,06 31.01.07 33 "Харків-Форвард", ТОВ 3389887с 20346 215 121,75 215 121,75 X Всього січень 2007р. 141 719 585,66 118 135 508,33 23 584 077,33 13.02.07 34 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 33 163 506,40 27 636 255,33 5 527 251,07 14.02.07 35 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 20 506 934,79 17 089 112,33 3 417 822,46 14.02.07 36 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 104 513,82 104513,82 X Всього за лютий 2007р. 53 774 955,01 44 829 881,48 8 945 073,53 Також, було встановлені господарські взаємовідносини ТОВ " Харків-Форвард" та Приватного підприємства " Бріг- 2006" м. Луганськ та Приватне підприємство " Бріг-2006" є безпосереднім постачальником ТОВ " Харків-Форвард".

Приватне підприємство "Бріг-2006" (м. Луганськ) (далі ПП «Бріг-2006») зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської Ради 12.10.2006р. за № 13821020000009787 та знаходиться на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська з 12.10.2006р. за№ 1571.

Таким чином, як вказав позивач, отриманий товар ТОВ "Харків - Форвард" оприбутковано на підставі податкової накладної № 1017 від 27.01.2007р. та 2017 від 28.01.2007 на суму 20 000 102,50 грн. 2005 р. у т.ч. ПДВ 3 333 350,42 грн.

Однак, відповідно листа від 12.06.2007р. Ленінської МДПІ м. Луганська за № 1127/7/26-34 та акту від 14.05.2007р. № 547 про встановлення місця знаходження СПД, зазначено, що підприємство ПП «Бріг-2006»не встановлено за юридичною адресою, а саме: вул. Совєтська 76/1417 м. Луганська.

Крім того, позивач вказав, що відповідно листом Ленінської МДПІ м. Луганська від 16.05.2007р. за № 15642/23-7-304 повідомлено, що "ПП " Бріг- 2006" не звітує з жовтня 2006р. Єдина податкова декларація з ПДВ була за жовтень 2006р., яка підтверджує відсутність будь - якої господарської діяльності "ПП " Бріг- 2006" .

Враховуючи те, що ТОВ " Харків - Форвард " по декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року декларувало бюджетне відшкодування по ПДВ у сумі 3 333 350,42 грн., а у ПП «Бріг - 2006»( м. Луганськ») за цей же період відсутня господарська діяльність ( тобто, з моменту реєстрації ПП «Бріг - 2006»( м. Луганськ) , то ТОВ «Харків - Форвард»безпідставно включено до відшкодування з державного бюджету по податку на додану вартість у сумі 3 333 350,42 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч.2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Договір №24/06 від 09.08.2006 року ТОВ «Харків-Форвард»та ТОВ «Тагіт»відповідно до його умов, є двостороннім договором, а саме договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім цього суд зазначає, що за вчинення правочину з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовується санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, чи не знаходження за юридичною адресою ПП «Бріг-2006»(зборів, інших обов'язкових платежів), оскільки за такими обставинами правопорушенням були б несплата податків ПП «Бріг -2006», а не є фактом підтверджуючим нікчемність угоди між ТОВ «Тагіт»та ТОВ «Харків-Форвард».

Відповідно до п. 2 вказаного договору найменування товарів, одиниці виміру, кількість товарів, їх якість зазначаються в накладних до цього договору. Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»- податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що ТОВ «Харків-Форвард»поставлено ТОВ «Тагіт»товарно-матеріальні цінності (товари широкого асортименту: друкарська продукція, продукти харчування, побутова техніка, оргтехніка, телефони, промтовари, інше) у ТОВ "Харків-Форвард суми ПДВ за поставлені товари включено до складу податкових кредитів по деклараціям з ПДВ за січень 2007р за лютий 2007 р. згідно податкових накладних (наведено нижче у таблиці):

Податкова накладнаПостачальникзагальна вартістьвартість без ПДВсума ПДВ ДатаНомерНазваІндивідуальний податковий номер 25.01.07 30 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 52 832 142.53 44 026 785,43 8 805 357,10 27.01.07 31 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 56 901 835,02 47 418 195,85 9 483 639,17 31.01.07 32 "Харків-Форвард", ТОВ 338988720346 31 770 486,36 26 475 405,30 5 295 081,06 31.01.07 33 "Харків-Форвард", 3389887с0346 215 121,75 215 121,75 X Всього січень 2007р. 141 719 585,66 118 135 508,33 23 584 077,33

13.02.07 34 "Харків-Форвард", 338988720346 33 163 506,40 27 636 255,33 5 527 251,07 14.02.07 35 "Харків-Форвард", 338988720346 20 506 934,79 17 089 112,33 3 417 822,46 14.02.07 36 "Харків-Форвард", 338988720346 104 513,82 104513,82 X

Всього за лютий 2007р. 53 774 955,01 44 829 881,48 8 945 073,53 Позивач не спростував той факт, що податкові накладні, виписані ТОВ «Харків-Форвард» відповідають вимогам п.п. 7.2.1., п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037.

Однак суд зазначає, що наявність податкових накладних є достатнім доказом, але не вичерпним доказом, який доводить той факт, що угода між сторонами була укладена з метою одержанням економічного ефекту у результаті підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що відповідачами не надано жодних доказів та не спростовано інформацію щодо відсутності виробничих, складських, торгівельних та офісних приміщень.

Доказів на підтвердження факту поставки товару (зокрема, сертифікатів якості товару, актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних, документів на прийняття, оприбуткування та відвантаження товару, довіреності на отримання ТМЦ) ані до перевірки, ані до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено відсутність доказів, які б підтвердили транспортування та зберігання товару, отриманого згідно договору поставки № 24/06 від 09.08.2006.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.99 р. № 996-ХІV, договори, накладні, рахунки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оскільки перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.650 Цивільного кодексу України). За ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Суд вважає, що витрати ТОВ "Тагіт" по взаємовідносинам з ТОВ В«Харків-ФорвардВ» (придбання ТМЦ) були понесені за угодою, яка в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, віднесення платником податку сум ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту суперечить вимогам пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР В«Про податок на додану вартістьВ» .

Враховуючи відсутність первинних документів приймання, перевезення товару, тобто непідтвердження факту наявності поставок ТМЦ від постачальника покупцю, та відсутності виробничих, складських, торгівельних та офісних приміщень суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача правомірно щодо того, що правочини між ТОВ "Тагіт" та ТОВ В«Харків-ФорвардВ» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини відповідно до п. 1.2 ст. 215, п. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Фактично правочин, внаслідок якого ТОВ В«ТагітВ» неправомірно віднесено до податкового кредиту суми по операціям з ТОВ В«Харків-ФорвардВ» , спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, через що суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Слід зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Податкові органи вправі звертатися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження можливості здійснення господарських операцій, з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, наявності у перевіряємого платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що органами податкової служби на підставі визначених законом повноважень та в межах компетенції виявлені порушення цивільного, господарського та податкового законодавства при укладенні та вчиненні правочину - договору поставки № 24/06 від 09.08.2006 року, укладеного між ТОВ фірма «Тагіт»та ТОВ «Харків - Форвард», зазначений правочин не відповідає інтересам держави і суспільства, через що у суду є підстави для визнання його недійним.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

Таким чином, підлягають стягненню в дохід держави кошти, отримані за недійсною угодою, на суму 20000102,50 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тагіт»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Форвард»та Приватного підприємства «Бріг-2006, за участю прокурора м. Харкова та прокурора Харківської області про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір № 24/06 від 09.08.2006 року, який був укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тагіт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Форвард».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тагіт» на користь Держави компенсацію вартості наданого за договором № 24/06 від 09.08.2006 року у розмірі 20000102,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Форвард» на користь Держави компенсацію вартості наданого за договором № 24/06 від 09.08.2006 року у розмірі 20000102,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови виготовлений 02 квітня 2012 року.

Головуючий суддя І.С.Чалий

Судді - А.В. Зінченко

ОСОБА_2