Рішення

від 15.10.2015 по справі 295/8764/15-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/8764/15-ц

Категорія 54

2/295/2503/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Слончак А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці», ОСОБА_2 міської ради про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за втрачену відпустку та матеріальної допомоги на оздоровлення, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 12.05.1998 року по 19.03.2015 року працювала в державному закладі «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» на посаді медстатиста. У день звільнення відповідач не виплатив їй розрахункових коштів і заборгованість із виплати заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 19.03.2015 року становить 10605,67 грн. У зв'язку з тим, що була змушена звільнитися через невиплату заробітної плати, вона втратила можливість скористатися відпусткою та отримати оздоровчі. Невиплатою належних їй коштів вона зазнала моральних страждань, так як була позбавлена отримати зароблені нею коштів, необхідні для існування, що вимагало від неї докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Тому просить стягнути з відповідача на свою користь 10605,67 грн. заборгованості з виплати заробітної плати, 5000,00 на відшкодування моральної шкоди, 2000,00 грн. компенсації за втрачену відпустку та оздоровчі, а також зобов'язати відповідача перерахувати заборгованість по її заробітній платі.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду письмову заяву, в якій просить проводити розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує і проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомив, заяв про розгляд справи у їхній відсутності до суду не надходило. Від відповідача ОСОБА_2 міської ради надійшло заперечення проти позову, обґрунтоване тим, що позивач не перебувала у трудових відносинах із ним.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за письмовою згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно до статей 224-226 ЦПК України та у відсутності сторін згідно статей 158, 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовпідлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 115 КЗпП України визначено строки виплати заробітної плати. Згідно частини першої цієї статті заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що 12.05.1998 року позивач була прийнята на роботу на посаду медичної сестри державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» та внаслідок кількох переведень на інші посади з 14.04.2005 року займала посаду медстатиста, а на підставі наказу від 19.03.2015 року вона звільнена із займаної посади за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, підтвердженням чому є копія її трудової книжки.

Як убачається з довідки державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» від 20.03.2015 року № 72, позивачу була нарахована, але невиплачена заробітна плата за період з 01.01.2015 року по 19.03.2015 року в сумі 10605,67 грн.

За таких обставин, оскільки у день звільнення відповідач державний заклад «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» не провів з позивачем повного розрахунку, суд стягує з нього на користь позивача заборгованість з виплати їй заробітної плати в сумі 10605,67 грн.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для стягнення з роботодавця на користь позивача 2000,00 грн. компенсації за втрачену відпустку та оздоровчих, зважаючи на те, що компенсація за невикористану відпустку має входити до розрахункових коштів, що виплачуються при звільненні, а виплата працівнику при його звільненні компенсації за втрачену відпустку та матеріальної допомоги на оздоровлення чинним трудовим законодавством не передбачено.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із змінами)роз'яснено, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає, що внаслідок невиплати відповідачем державним закладом «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» позивачу заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 19.03.2015 року, було порушено право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, чим їй було завдано моральних страждань, які вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак заявлений позивачем розмір на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди нею достатньою мірою не підтверджений, а тому суд вважає за можливе задовольнити її позов у цій частині частково, визначивши, що на відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди з відповідача державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» як роботодавця підлягає стягненню 500,00 грн.

Разом з тим, пред'явлення позивачем вимог до ОСОБА_2 міської ради є безпідставним з огляду на те, що згідно надананих до суду доказів не було встановлено факту перебування позивача з ним у трудових відносинах.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує також із відповідача державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» в дохід держави судовий збір за двома вимогами майнового та немайнового характеру в сумі 487,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про застосування судами законодавства про оплату праці» (із змінами) , ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» (код ЄДРПОУ 20405294, м. Житомир, пров. І Паровозний, 11-а) на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 10605,67 грн. за вирахування податків та обов'язкових платежів та 500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з державного закладу «Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-західної залізниці» (код ЄДРПОУ 20405294, м. Житомир, пров. І Паровозний, 11-а) у дохід держави судовий збір у сумі 487,20 грн.

Рішення суду в межах суми заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами до Богунського районного суду міста Житомира протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенцова