Постанова

від 19.10.2015 по справі 815/5249/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5249/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Піньковській О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 08.06.2015 р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 08.06.2015 р. про збільшення податку на додану вартість за основним платежем на суму 51 491,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 12872,75 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_2 від 08.06.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 203 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» з податку на додану вартість за березень 2015 року, в ході якої податковим органом встановлено порушення норм податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт № 000015/15-07-15/32625121 від 20.05.2015 р., на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 08.06.2015 р. Позивач вважає помилковими висновки, викладені в акті перевірки податкового органу про невірне відображення позивачем рядків декларації за березень 2015 року, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ. Згідно п.33. підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підприємство має право розпорядитися залишками від'ємного значення попередніх звітних періодів задекларованих платником до 01.02.2015 р., збільшує розмір суми податку, на який платник має право зареєструвати податкові накладні, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний податковий період, в якому було таке збільшення. Оскільки, податкова декларація з ПДВ позивачем була заповнена відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №96623.09.2014 р., податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 08.06.2015 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України посадовими особами Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» .

За результатами проведеної камеральної перевірки Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 32625121» № 000015/15-07-15/32625121 від 20.05.2015 р., відповідно до п.2 якого перевіркою показників податкової декларації з податку на додану вартість та додатків до неї на арифметично-логічні помилки встановлено порушення ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» п.33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, п.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014 р.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті № 000015/15-07-15/32625121 від 20.05.2015 р., подав письмові заперечення до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (а.с.16-19).

16.06.2015 року ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» від Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області отримано відповідь, в якій зазначено, що вказані заперечення залишені без розгляду (а.с. 20-21).

08.06.2015р. Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі акта № 000015/15-07-15/32625121 від 20.05.2015 р. винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення податку на додану вартість за основним платежем на суму 51 491,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 12 872,75 грн. № 000174150 від 08.06.2015 р. та податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 203 200,00 грн. № НОМЕР_2 від 08.06.2015 р. (а.с. 45-46).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0001741500 від 08.06.2015 р. та податковим повідомленням-рішенням №0001721500 від 08.06.2015 р. 18.06.2015 р., ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» подано скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області (а.с. 47-52).

13.08.2015 р. позивачем подано до Головного управління Міндоходів в Одеській області заяву, в якій останній просив подану ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення №0001741500 від 08.06.2015 р. та податкового повідомлення-рішення №0001721500 від 08.06.2015 р. не розглядати.

Рішенням №2138/10/15-32-10-02-07 від 17.08.2015 р. скарга ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» про скасування податкового повідомлення-рішення за №0001741500 від 08.06.2015 р. та податкового повідомлення-рішення за №0001721500 від 08.06.2015 р. залишена без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку. Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У відповідності до вимог п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Судом враховано, що згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Оподатковувана операція - операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість (підпункт 14.1.186 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України)

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Відповідно до п.5 розділу 9 Порядку подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. (далі- Порядок №966) у додатку 2 таблиці 1 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року в таблиці 1 графа 6 наступних звітних періодів зазначаються дані графи 14(Д2) за попередній звітний період.

Значення рядка "Усього, в т. ч.:" графи 6 переноситься до рядка 26 декларації за поточний звітний (податковий) період. У графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (I квартал 2015 року) зазначаються суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; у графі 7 - сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, буде відображено в декларації за березень 2015 року.

Пп.8 п.5 Розділу 5 Порядку №966 визначено, що рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Оспорювані податкові повідомлення - рішення винесено податковим органом з причин неправильного заповнення позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року, а саме не відображення сум податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті за підсумками поточного звітного податкового періоду.

Актом камеральної перевірки встановлено, що згідно інтегрованої картки платника податків, станом на 02.03.2015 року ним нараховано ПДВ в сумі 94810,10 гривень по декларації за січень 2015 року та рахується передплата в сумі 1466169,33 гривні.

Судом встановлено, що ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» у декларації з податку на додану вартість за січень місяць в розділі III «Розрахунки за звітній період» в рядку 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22) та складає 59 069,00 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок (а.с. 22-25).

У Додатку № 2 (за січень 2015 року) до податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», сума, яка значиться у графі 3 та у графі 5 цього Додатку дорівнює сумі у розмірі 59 069,00 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок, яка також є значенням рядка 22 та рядка 24 декларації звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що у декларації з ПДВ за березень 2015 року (а.с. 37-40), ПП «ОСОБА_2 КОМПАНІ» в графі 7 (Д2) таблиці 1 відобразило суму ПДВ в розмірі 254691,00 грн., яку перенесено до рядків 20.2 та 27 декларації за березень 2015 року. Внаслідок вказаного відображення відбулось заниження нарахувань ПДВ на суму 254691,00 грн., що мала бути відображена в рядках 25, 25.1 декларації за березень 2015 року.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд вважає, що у даному випадку позивач відображенням в графі 7 додатку 2 таблиці 1 та перенесенням до рядків 20.2, 27 декларації за березень 2015 року суми ПДВ в розмірі 254691,00 грн., та відображенням від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у рядках 21-23, 23.3, 24 порушив вимоги п.5 розділу 9, пп.8 п.5 розділу 5 Порядку.

Тобто, позивачем збільшено реєстраційну суму, на яку має право зареєструвати податкові накладні в сумі 254691,00 грн. відповідно до пункту 33 «а» підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в додатку 2 до декларації за березень 2015 року.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі та в межах наданих чинним законодавством повноважень, а отже, позовні вимоги приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 87 КАС України визначено, що судовий збір разом з витратами, пов'язаними з розглядом справи, належить до судових витрат. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги

Як визначено у частині третій статті 4 Закону України Про судовий збір, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Ставка судового збору у даній справі становила 4872,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 06.07.2015 року №157 позивач сплатив 10% цієї суми, тобто 487,20 грн (а.с.11). Таким чином з позивача в рахунок Державного бюджету України стягується решта від ставки судового збору, тобто розмірі в 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 08.06.2015 р.,- відмовити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства В«ОСОБА_2 КОМПАНІВ» (68556, Одеська обл., Тарутинський район, с.Вільне, вул.Миру, 155, ЄДРПОУ 32625121) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.10.2015р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

відмова у задоволенні позовних вимог

19 жовтня 2015 року.