Ухвала

від 20.10.2015 по справі 904/2510/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 жовтня 2015 року Справа № 904/2510/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Кучми Надії Вікторівни на постанову та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року у справі господарського суду№ 904/2510/15 Дніпропетровської області за заявоюТОВ "МІЦАР" до ТОВ "КОРСАН" про визнання банкрутом ліквідаторКнязєва Є.Г. В С Т А Н О В И В :

подана касаційна скарга арбітражного керуючого Кучми Надії Вікторівни (далі - скаржниці) не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Як вбачається зі змісту резолютивної частини касаційної скарги, поданої до Вищого господарського суду України 01.09.2015 року шляхом направлення поштового відправлення на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, скаржниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.08.2015 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Кучми Н.В. та залишення без змін постанови господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року у даній справі, скасувати постанову місцевого господарського суду від 01.07.2015 року про визнання боржника банкрутом в цілому, а справу направити до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном боржника.

Отже, ставка судового збору за подання скаржницею касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанції про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури у справі обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні заяви про порушення справи про банкрутство, та становить 120% від її розміру.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №904/2510/15 про банкрутство ТОВ "КОРСАН" порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 року за заявою ТОВ "МІЦАР", що надійшла до суду першої інстанції 24.03.2015 року (вх. №461/15) (том 1, а.с. 4 - 30, 60 - 64). Отже, ставка судового збору за подання ініціюючим кредитором заяви про порушення даної справи про банкрутство становила 6 090 грн. (5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року), що узгоджувалося з положеннями частини 1 статті 4 та підпункту 13 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року.

Відтак, оскаржуючи до Вищого господарського суду України постанову апеляційного суду від 17.08.2015 року та постанову суду першої інстанції від 01.07.2015 року у даній справі про банкрутство, скаржниці належало сплатити судовий збір в розмірі 7 308 грн. (1 218 * 5 * 120%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржницею надано квитанцію №10 від 01.09.2015 року про сплату судового збору в розмірі 730, 80 грн., що не відповідає вимогам підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, чинним з 01.09.2015 року. Також, в рядку "призначення платежу" зазначеного платіжного документа відсутні відомості про те, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором та у якій справі.

З огляду на таке, квитанція №10 від 01.09.2015 року не може вважатися належним доказом сплати скаржницею у встановленому законом порядку і розмірі судового збору за подання касаційної скарги на постанову місцевого господарського суду від 01.07.2015 року про визнання боржника банкрутом та постанову апеляційного суду від 17.08.2015 року у справі №904/2510/15 про банкрутство ТОВ "КОРСАН".

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 111 3 ГПК України, скаржниця вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Кучми Надії Вікторівни на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року у справі №904/2510/15 повернути скаржниці.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський