Рішення

від 19.10.2015 по справі 906/1448/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2015 р. Справа № 906/1448/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.09.15.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів"

про стягнення 624367,95 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 624367,95 грн. заборгованості за договором поставки №20150203-36 від 03.02.15., з яких 577980,00 грн. - основний борг, 33104,90 грн. - пеня, 11599,60 грн. - штраф, 1683,45 грн. - річні. При цьому позивач зазначає, що заборгованість виникла за товар, який отриманий відповідачем за видатковими накладними в період з 04.05.15 по 02.07.17.

16.10.15 до суду від представника позивача надійшла заява №24-10/15 від 09.10.15 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 655388,85 грн., з яких: 577980,00 грн. - основний борг, 62368,11 грн. - пеня, 11599,60 грн. - штраф, 3441,14 грн. - річні. Розмір позовним вимог збільшено за рахунок збільшення розміру пені та річних, які обраховані позивачем за період по 09.10.15.

19.10.15 до суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог від 19.10.15, в якому відповідач визнає борг перед позивачем в сумі 538598,27грн., зазначає про необгрунтованість нарахування пені,3% річних та штрафу та повідомляє, що за даними відповідача пеня становить 61230,51грн., 3% річних-3384,16грн. Зазначив про те, що у відповідності до п.п.2.7,4.8 договору, відповідач самостійно відрахував від суми боргу штраф у розмірі 20%, що становить 115596,00грн. Подав контрозразунок річних. Просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю направити свого представника в судове засідання по причині його зайнятості в іншому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог (основного боргу, пені, штрафу, 3% річних) зберігається до винесення рішення у справі, однак обґрунтовується таке право виключно обставинами та /або доказами, про які не було зазначено в позовній заяві, однак вони існували до звернення позивача з цим позовом до суду. Відповідно, обставини прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання після звернення позивачем з цим позовом до суду ще не існували, а тому не могли бути спірними.

Позовна заява надійшла до суду 17.09.15. У заяві про збільшення розміру позовних вимог пеня та річні нараховані позивачем за період до 09.10.15.

Аналізуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що вимога про стягнення пені та річних за період після 17.09.15 не може бути розцінена як заява про збільшення розміру позовних вимог, тому суд відмовляє у прийнятті заяви в цій частині .

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2015 року між Приватним підприємством "Торгтехніка-ПАК" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" (покупець/відповідач) укладено договір поставки № 20150203-36, за умовами якого постачальник зобов'язується за замовленням покупця виготовити та передати у власність покупця продукцію (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно п.3.1 договору, ціна Товару, що постачається та порядок розрахунків вказуються в рахунках, видаткових накладних або узгоджуються в Додатках до цього Договору.

На виконання умов договору, за період з 04.05.15 по 02.07.15 позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 577980,00грн., що підтверджується видатковими накладними №1693 від 04.05.15 на суму 110400,00грн., №2021 від 25.05.15 на суму 28800,00грн., №2023 від 25.05.15 на суму 81150,00грн., №2108 від 28.05.15 на суму 115200,00грн., №2196 від 04.06.15 на суму 114924,00грн., №2567 від 25.06.15 на суму 115200,00грн., №2667 від 02.07.15 на суму 12306,00грн. та товарно-транспортними накладними (а.с.16-27).

Згідно п.3.3 договору, оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару (п.2.6).

Згідно п.2.6 договору, датою виконання постачальником зобов'язань з поставки товару вважається дата відвантаження товару на склад покупця і видача накладної покупцю.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 577980,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач не заперечує наявності у нього боргу у вказаній сумі, лише зазначає, що до стягнення підлягає сума у розмірі 538598,27грн., з врахуванням покладеного на позивача штрафу в розмірі 20%, за неналежне виконання умов договору, які відповідач самостійно відрахував від суми боргу згідно п.п.2.7, 4.8 договору.

Заперечення відповідача не заслуговують на увагу та спростовуються наступним.

Пункт 2.7 договору, вказує на те, що Постачальник зобов'язаний не пізніше 15 - ти календарних днів з дати здійснення поставки надати Покупцю сформовану у електронній формі та зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яка складається ним у день виникнення податкових зобов'язань. Підтвердженням реєстрації Постачальником податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних являється сформована відповідно до положень п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, копія якої надається Покупцеві разом із податковою накладною на електронну адресу: uа.іfb@ukr.net.

Згідно п.4.8 договору, у випадку неподання чи неналежним чином оформлення Постачальником сформованої у електронній формі та зареєстрованої у встановленому згідно ст. 201 Податкового кодексу України порядку податкової накладної/розрахунку коригування йому нараховується штраф у розмірі 20% від суми поставки, на яку не було отримано, або отримано належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування. Покупець вправі самостійно утримати суму такого штрафу із суми грошового зобов'язання перед Постачальником за здійсненою поставкою. При цьому зарахування нарахованого штрафу здійснюється покупцем у односторонньому порядку шляхом направлення Постачальнику відповідного повідомлення із одночасним зменшенням суми грошового зобов'язання Покупця на суму нарахованого штрафу. Якщо сума не була утримана Покупцем самостійно у вказаний спосіб, оплата 20% вартості даної поставки Товару здійснюється після сплати Постачальником штрафу, а визначення згідно з Договором строку оплати встановлюється починаючи з дати отримання Покупцем цього штрафу.

З наведеного вбачається, що Постачальник зобов'язаний не пізніше 15 - ти календарних днів з дати здійснення поставки надати Покупцю сформовану у електронній формі та зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яка складається ним у день виникнення податкових зобов'язань та те, що у випадку неподання чи неналежним чином оформлення Постачальником сформованої у електронній формі та зареєстрованої у встановленому згідно ст. 201 Податкового кодексу України порядку податкової накладної/розрахунку коригування йому нараховується штраф у розмірі 20% від суми поставки.

Звідси, штраф, передбачений пунктом 4.8 застосовується не до всіх випадків, передбачених пунктом 2.7. За не надання покупцеві на його електронну адресу копії квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі разом із податковою накладною - штраф не передбачено.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 577980,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.2 та п.4.3 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 62368,11грн., яка обрахована за період по 09.10.15, та штраф в розмірі 11590,60грн. (а.с.70).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.3 договору, при несвоєчасній оплаті поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 2 % (двох відсотків) вартості несвоєчасно оплоченого товару.

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Згідно п.4.2 договору, при несвоєчасній оплаті поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення розрахунку.

Позивач здійснив розрахунок пені за період по 09.10.15. Оскільки суд відмовляє у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення пені та річних за період після 17.09.15, то правомірним буде нарахування пені та річних за період по 17.09.2015.

З розрахунку, який наданий позивачем (а.с.71, 73) вбачається, що розмір пені за період по 17.09.15 становить 45931,31 грн. а розмір річних за цей період - 2396,02 грн. Перевіривши розрахунок суд знаходить його правильним та задовольняє позов в цій частині у вказаних сумах.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився. Заперечення відповідача спростовуються викладеним вище.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 637906,93грн., з яких: 577980,00грн. боргу, 45931,31 грн. пені, 11599,60грн. штрафу, 2396,02грн. річних.

Щодо судового збору.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 9568,60грн. покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Зайво сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за його за клопотанням у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити ПП "Торгтехніка-ПАК" у прийняті до розгляду заяви №24-10/15 від 09.10.15 про збільшення розміру позовних вимог в частині збільшення розміру пені на суму 16436,80 грн. та річних на суму 1045,12 грн. , які обраховані за період з 18.09.15 по 09.10.15.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Білопільська,131; код 38284164) на користь Приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" (21032, м.Вінниця, вул.Нечуя Левицького, 14; код 34887052) - 577980,00грн. боргу, 45931,31грн. пені, 11599,60грн. штрафу, 2396,02грн. річних, 9568,60 грн. судового збору. )

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.10.15

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)