Рішення

від 13.10.2015 по справі 910/24425/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа №910/24425/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія

"Поліпласт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесла Елєктрікс"

Про стягнення 109 101, 62 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача Маткасимов Т. Д. (за дов. від 30.09.2015)

Дьомкіна О. Е. (за дов. від 30.09.2015)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених за товар в розмірі 108 507, 00 грн. та 594, 62 грн. пені за прострочення строків поставки товару за договором купівлі - продажу № 14 від 24.07.2013, також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24425/15 та призначено до розгляду на 01.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України було відкладено на 13.10.2015 у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання суду та неподання ним витребуваних судом документів, що перешкоджало розгляду справи.

В судове засідання 13.10.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2015 з'явився, надав суду усні пояснення по суті справи, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором купівлі - продажу № 14 від 24.07.2013, в частині поставки обумовленого договором товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2013 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено договір купівлі - продажу № 14 від 24.07.2013 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, визначений п. 1.2. договору, в погодженому сторонами асортименті та кількості, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Предметом поставки, відповідно до п. 1.2. договору, є електротехнічна продукція, а саме: електропідстанція з трансформатором КТП-630/10/0, 4 в кількості 1 одиниця, вартістю 108 507, 00 грн. з ПДВ.

Товар постачається партіями на умовах EXW (Інкотермс 2010) склад постачальника за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87, а також на інших, обумовлених сторонами умовах в термін, обумовлений сторонами (п. 2.4. договору).

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату вартості товару, визначеної в п. 3.1. договору, в порядку та строки визначені п.п. 3.2.1., 3.2.2. договору. 30 % вартості, що становить 32 552, 10 грн. та 70 % вартості, що становить 75 954, 90 грн.

Згідно п. 3.4. договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати ним авансу у відповідності до п. 3.2.1. договору, проте до моменту повної оплати товар знаходиться на відповідальному зберіганні постачальника.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що за недопоставку товару в обумовлений строк постачальник сплачує покупцеві штрафна санкції в розмірі 0, 001 % за кожен день прострочення від суми фактично непоставленого товару, але не більше 0, 3 %.

Договір, відповідно до п. 7.1. договору, діє до 31.12.2013.

Договір укладений сторонами положень щодо строку поставки товару та строку оплати товару не містить.

Впродовж жовтня 2013 року покупцем сплачено на рахунок продавця повну вартість товару - 108 507, 00 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

19.06.2015 позивач направ відповідачу претензію вих. № 19/06/15/1, якою просив повернути грошові кошти сплачені за непоставлений товар. Зазначена претензія, за твердженням позивача, залишена відповідачем без відповіді.

Доказів повернення грошових коштів передплати відповідачем позивачу та/або доказів поставки товару, обумовленого договором матеріали справи не містять.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 108 507, 00 грн. передплати за товар та 594, 62 грн. пені за прострочення поставки товару за період з 01.01.2014 по 19.06.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір купівлі - продажу № 14 від 24.07.2013 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України внормовано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або не визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи, що сторонами строк дії договору встановлений до 31.12.2013, суд дійшов висновку, що до вказаного строку сторонами було погоджено здійснити поставку товару та його оплату.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за договором, зокрема, щодо повної оплати товару позивач виконав в повному обсязі, та в жовтні 2013 року сплатив ціну договору - 108 507, 00 грн.

В той час, як відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки товару, обумовленого договором, до кінця 2013 року не виконав і доказів іншого матеріали справи не містять.

Позивач, як вбачається із матеріалів справи, скористався правом наданим йому ч. 2 ст. 693 ЦК України та вимагав у відповідача повернення грошових коштів передплати, і відповідно у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення коштів передплати протягом 7 днів з моменту отримання відповідної вимоги. Проте відповідачем отримані за товар кошти в розмірі 108 507, 00 грн. повернуті позивачу не були і доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем не були виконані належним чином, ні зобов'язання щодо поставки товару, ні зобов'язання щодо повернення грошових коштів переплати за непоставлений товар, тобто вказані зобов'язання були порушені відповідачем.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 108 507, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по поверненню грошових коштів в сумі 108 507, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання по поверненню коштів передплати у відповідності до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення коштів передплати у розмірі 108 507, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 594, 00 грн. пені за порушення строків поставки товару за період з 01.01.2014 по 19.06.2015, визнаються судом обґрунтованими та доведеними частково, оскільки судом встановлено порушення відповідачем його зобов'язань за договором щодо поставки товару та нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Договором, укладеним між сторонами, передбачено сплату пені продавцем в розмірі 0, 001 % за кожен день прострочення від суми фактично непоставленого товару, але не більше 0, 3 %, і не передбачено положень, які б встановлювали інший строк нарахування штрафних санкцій ніж ст. 232 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення строків поставки товару в розмірі 0, 001 % від суми непоставленого товару за період з 01.01.2014 по 01.07.2014, що складає, за розрахунком суду - 197, 12 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 108 307, 00 грн. передплати за непоставлений товар та 197, 12 грн. пені за прострочення поставки товару, інші позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Поліпласт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесла Елєктрікс" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320; ідентифікаційний код 36049784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Поліпласт" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11-2) 108 307 (сто вісім тисяч триста сім) грн. 00 коп. передплати, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 12 коп. пені та 1 627 (одну тисячу шістсот двадцять сім) грн. 56 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Повне рішення складено - 20.10.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк