Рішення

від 13.10.2015 по справі 910/24427/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа №910/24427/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т - Стиль"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехкомплект МК"

Про стягнення 134 581, 82 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача Деркач О. С. (за дов. від 20.04.2015)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених за товар в розмірі 134 500, 00 грн. та 81, 82 грн. пені за прострочення строків поставки товару за договором поставки № 25/07/2015 від 25.07.2015, також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24427/15 та призначено до розгляду на 01.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України було відкладено на 13.10.2015 у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання суду та неподання ним витребуваних судом документів, що перешкоджало розгляду справи.

В судове засідання 13.10.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2015 з'явився, надав суду усні пояснення по суті справи та підтримав подану 01.10.2015 заяву про збільшення позовних вимог,відповідно до якої просив стягнути з відповідача на свою користь 134 500, 00 грн. передплати, 81, 82 грн. пені за прострочення поставки, 652, 23 грн. 3 % річних. Судом в порядку ст. 22 ГПК України подана позивачем заява про збільшення позовних вимог була прийнята до розгляду. В подальшому розгляд справи здійснюється судом з врахуванням поданої заяви.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 25/07/2015 від 25.07.2015, в частині поставки обумовленого договором товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2015 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено договір поставки № 25/07/2015 від 25.07.2015 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити продукцію (товар) в асортименті та за ціною згідно рахунків - фактур, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка здійснюється на підставі замовлень покупця та виставлених на їх основі рахунків - фактур постачальника. Постачальник, відповідно до п. 3.2. договору, зобов'язався поставити замовлений товар на склад покупця в узгодженні терміни. Перша поставка товару здійснюється не пізніше 5 днів після передплати.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату вартості товару таким чином: 50 % передплати згідно рахунків; оплата за отримані товари протягом 2 робочих днів з дня отримання товару.

В пункті 6.1. договору сторони погодили, що за несвоєчасне передання товару постачальник сплачує за кожен день прострочення пеню 0, 3 % від вартості недопоставленого товару, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договір, відповідно до ст. 8 договору, діє до 31.12.2017.

17.07.2015 відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру № СФ - 0002555 за поставку двох листів металу на загальну суму 269 049, 90 грн.

Відповідно до умов договору позивач платіжним дорученням № 7536 від 29.07.2015 здійснив 50 % передплати за товар, в розмірі 134 500, 00 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем, станом на 09.09.2015 постачальник не поставив товар на склад покупця, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 134 500, 00 грн. передплати за непоставлений товар, 81, 82 грн. пені за прострочення поставки товару за 37 днів , 652, 23 грн. 3 % річних за період з 04.08.2015 по 01.10.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 25/07/2015 від 25.07.2015 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України внормовано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або не визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як встановлено судом, за умовами договору перша поставка товару здійснюється не пізніше 5 днів після передплати. Враховуючи, що 50 % передплати здійснено позивачем 29.07.2015, відповідач зобов'язаний був поставити товар у строк до 03.08.2015 включно.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки товару, обумовленого договором, у строк до 03.08.2015 включно, і надалі не виконав і доказів іншого матеріали справи не містять, тобто вказані зобов'язання були порушені відповідачем.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 693 ЦК України позивач, як покупець, який здійснив передплату і не отримав товар, має право вимагати повернення грошових коштів передплати.

Доказів на підтвердження виконання відповідачем його зобов'язань по поставці товару на суму 269 049, 90 грн. ним суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 134 500, 00 грн. передплати за непоставлений по договору товар, відтак відповідні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 81, 82 грн. пені за порушення строків поставки товару за період з 04.08.2015 по 09.08.2015, визнаються судом обґрунтованими та доведеними, оскільки судом встановлено порушення відповідачем його зобов'язань за договором щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення строків поставки товару в розмірі 81, 82 грн. за період з 04.08.2015 по 09.09.2015. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 652, 23 грн. 3 % річних за порушення грошового зобов'язання за період з 04.08.2015 по 01.10.2015 судом не задовольняються, оскільки позивачем не надано суду доказів порушення відповідачем саме грошового зобов'язання за договором (зобов'язання по поставці товару не є грошовим), а ст. 625 ЦК України, якою позивач обґрунтовує свої вимоги встановлює відповідальність саме за порушення грошового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 134 500, 00 грн. передплати за непоставлений товар та 81, 82 грн. пені за прострочення поставки товару, інші позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Т - Стиль" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехкомплект МК" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 148/1; ідентифікаційний код 39237597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т - Стиль" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6) 134 500 (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. передплати, 81 (вісімдесят одну) грн. 82 коп. пені та 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 73 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Повне рішення складено - 20.10.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк