Рішення

від 12.10.2015 по справі 910/22100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/22100/15

За позовомТВО військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України 2. Київського квартирно-експлуатаційного управління ДоГромадської організації «Ваш будівельний партнер» Простягнення 157 613,87 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача-1: Боголей І.Ю.- дов. № 220/435/д від 03.06.2015 р.;

від позивача-2: Войцехівська Н.В. - дов. № 303/25-3770від 21.09.2015 р.;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Тимко В.В. - посвідчення № 034226 від 06.07.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТВО військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Ваш будівельний партнер" про стягнення 157 613,87 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2015 року було порушено провадження у справі № 910/22100/15 та призначено її до розгляду на 25.09.2015 року.

Представник позивача-2 через канцелярію суду 25.09.2015 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 25.09.2015 року прокурор подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представники позивачів у даному судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 12.10.2015 р.

Прокурор у судовому засіданні 12.10.2015 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача-1 у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача-2 у судовому засіданні 12.10.2015 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.10.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2014 р. між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (орендодавець) та Громадською організацією «Ваш будівельний партнер» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого військового майна № 16/2014, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендодавець приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 293,8 кв.м. в будівлі інв. № 18 військового містечка № 115, що знаходиться на балансі Київського КЕУ, розташоване за адресою: м. Київ, пров. Артилерійський, 1а, вартість якого визначена на 30.06.2013 р. за належною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 2588281,00 грн.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації, на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Умовами п. 2.1 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 01.10.2014 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 293,8 кв.м. в будівлі інв. № 18 військового містечка № 115, що знаходиться на балансі Київського КЕУ, розташоване за адресою: м. Київ, пров. Артилерійський, 1а, вартість якого визначена на 30.06.2013 р. за належною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 2588281,00 грн..

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (серпень 2013 р.) на рівні 13 600,00 грн. за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2013 р. 13 521,10 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Умовами п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата у розмірі 100 % перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Умовами п. 3.8 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 30.06.2014 до 28.05.2017 р.

В обґрунтування поданого позову представник позивача пояснив, що відповідач в порушення умов вищезазначеного договору оренди розрахунки за оренду у період з листопада 2014 року по травень 2015 року не проводив, у зв'язку з чим у зазначений період у нього виникла заборгованість з оплати оренди у розмірі 124 470,98 грн.

За таких обставин прокурор звернувся з даним позовом до Громадської організації «Ваш будівельний партнер» про стягнення 124 470,98 грн. заборгованості з орендної плати, 10 459,83 грн. пені, 22 065,62 грн. інфляційних нарахувань та 617,44 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 Господарського кодексу встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата у розмірі 100 % перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не вносилася орендна плата за період з листопада 2014 р. по травень 2015 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті оренди у розмірі 124 470,98 грн.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу з орендної плати у розмірі 124 470,98 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов прокурора в частині стягнення 124 470,98 грн. орендної плати за користування приміщенням визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Позивач за прострочення строків оплати орендних платежів, просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 22 065, грн. та 617,44 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 22 065,62 грн. та 617,44 грн. відповідно.

Також позивач, у зв'язку з простроченням сплати орендних платежів, нарахував та просить стягнути з відповідача на підставі пункту 3.7 договору 10 459,83 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 10 342,02 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує приписи п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», яким визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Ваш будівельний партнер» (місцезнаходження : 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 1 А, код ЄДРПОУ 38570026) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 38, код ЄДРПОУ 22991617) 124 470 (сто двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 98 коп. основного боргу, 22 065 (двадцять дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 62 коп. інфляційних нарахувань, 10 342 (десять тисяч триста сорок дві) грн. 02 коп. пені та 617 (шістсот сімнадцять) грн. 44 коп. штрафу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Громадської організації «Ваш будівельний партнер» (місцезнаходження : 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 1 А, код ЄДРПОУ 38570026) на користь Державного бюджету України 3 149 (три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 92 коп. судового збору.

5. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 38, код ЄДРПОУ 22991617) на користь Державного бюджету України 2 (дві гривні) грн. 35 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.10.15 р.

Суддя Спичак О.М.