Рішення

від 20.10.2015 по справі 918/953/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 р. Справа № 918/953/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк"

до Приватного підприємства "Авеліна"

про стягнення 70 704 грн. 18 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.08.2015 року)

від відповідача: ОСОБА_2С (свідоцтво №662 від 29.04.2009 року).

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Авеліна" про стягнення 70 704 грн.18 коп., з яких: 352 грн. 66 коп. - заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту, 5 534 грн. 15 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 809 грн. 93 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 35 грн. 84 коп. - 3% річних від суми простроченого боргу, 71 грн. 60 коп. - 3% річних від суми прострочених відсотків та 63 900 грн. 00 коп. штраф.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що Відповідач отримавши грошові кошти у вигляді кредиту, обумовлені договором №КЮ-2022905 від 25.09.2013р. у визначений строк не повернув, а тому заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту, заборгованість за простроченими відсотками, заборгованість за нарахованими відсотками, три відсотки річних від суми простроченого боргу, три відсотки річних від суми прострочених відсотків, пеню та штраф, просить суд стягнути у примусовому порядку

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту, заборгованість за простроченими відсотками, заборгованість за нарахованими відсотками, три відсотки річних від суми простроченого боргу, три відсотки річних від суми прострочених відсотків та пеню визнав. В частині нарахованих штрафів проти позову заперечив, оскільки вважає такі нарахування безпідставними.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Кредитор) та Приватним підприємством "Авеліна" (Позичальник) було укладено договір кредиту № КЮ-2022905 (а.с. 13-16) відповідно до предмету якого кредитор надає позичальнику грошові кошти (кредит), у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов'язання за даним договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 1.1.1. - 1.1.2. договору надання кредиту здійснюється в сумі 710 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 26,99% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 25 вересня 2016 року включно на умовах, визначених цим договором. Повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту, рівними частинами до 10 числа кожного місяця, в сумі 19 722,23 грн. починаючи з 10 жовтня 2013 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом, визначеним у п. 1.1.1. цього договору. Останній платіж в рахунок погашення кредиту сплачується в розмірі фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Пунктом 8.3.договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 710 000,00 грн., що стверджується меморіальним ордером № 68381339 від 30.09.2013 року (а.с. 7).

Пунктами 1.1.3 -1.1.4 Договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником будь-якого з зобов'язань, передбаченого п. 3.3.16 цього договору, процента ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 31,99% річних та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов, передбачених п. 3.3.16 цього договору. У разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом, визначеного в п.1.1.1. цього договору, процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 46.99 %; річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за кредитом. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки є заздалегідь погодженим.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п. 1.1.1. цього договору, або встановленої відповідно до п.п. 1.1.3., 1.1.4. цього договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, та в день кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом на залишок заборгованості за кредитом (непогашену суму кредиту) за фактичну кількість днів користування кредитом за методом "факт/факт", тобто для розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці (28,29,30,31) та році (365/366). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним, та в день кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом. (п.п. 2.2. - 2.2.2. договору).

Згідно з п.п. 3.3.3., 3.3.4. п. 3.3. договору позичальник зобов'язався протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за користування кредитом, комісії в порядку, визначеному цим договором; повернути кредитору у повному обсязі кредит, сплатити проценти та комісії, а також можливі штрафні санкції у порядку та терміни, визначені цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За таких обставин, коли факт отримання відповідачем кредитних коштів згідно Договору, підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування процентів та їх розмір сторони обумовили в укладеній угоді, позовні вимоги про стягнення з відповідача 352 грн. 66 коп. - заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту, 5 534 грн. 15 коп. заборгованість за простроченими відсотками, судом визнаються обґрунтованими.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до пунктів 4.1.- 4.2. Договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку порушення позичальником вимог п.п. 33.1., 3.3.6.-3.3.16. цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2% від суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1 цього договору, за кожен випадок порушення.

Керуючись пунктом 4.1. враховуючи, що відповідачем порушено строки погашення заборгованості за нарахованими комісіями та процентами позивач нарахував останньому пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період 11.09.2014р. по 06.04.2015р., розмір якої складає 809 грн. 93 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими.

Крім того, керуючись пунктом 4.2. Договору позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 63 900 грн. 00 коп. з яких:

- 28 400 грн. 00 коп. - штраф за порушення п. 3.3.9. договору яким передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом дії договору, щоквартально, не пізніше двадцятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати кредитору належним чином засвідчені копії бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати.

- 14 200 грн. 00 коп. - штраф за порушення п. 3.3.16.2. договору яким передбачено, що позичальник зобов'язаний в день укладення договору застави (іпотеки) укласти в акредитованій кредитором страховій компанії договір страхування заставного майна, зазначеного в п.1.3. цього договору. Увипадку, якщо термін дії укладеного договору страхування (страхового полісу) закінчується, а зобов'язання позичальника за цим договором залишаються невиконаними, позичальник зобов'язаний не пізніше останнього календарного дня до закінчення терміну дії існуючого договору страхування (страхового полісу) укласти новий договір страхування (страховий поліс) таким чином, щоб предмет застави залишався застрахованим протягом всього строку дії цього договору, та надати кредитору для ознайомлення оригінали договору страхування та платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів (премій) на наступний період страхування.

- 21 300 грн. 00 коп. - штраф за порушення пункту 5.7. іпотечного договору, згідно якого, за недотримання іпотекодавцем умов п. 5.6 іпотекодержатель має право вимагати сплати штрафу у розмірі 3% від суми кредиту.

Доказів на спростування підстав для нарахування штрафів (по кожному конкретному випадку) відповідачем суду не подано, а відтак, перевіривши правильність поданих розрахунків, суд визнає правомірність застосування відповідної неустойки.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 35 грн. 84 коп. - 3% річних від суми простроченого боргу за період з 12.01.2015 року по 09.02.2015 року та 71 грн. 60 коп. - 3% річних від суми прострочених відсотків за період з 11.09.2014 року по 06.04.2015 року.

Суд, перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних, у визначеному позивачем періоді, визнає їх нарахування та розмір обґрунтованим.

З огляду на зазначене, враховуючи, що існування заборгованості за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 352 грн. 66 коп. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 5 534 грн. 15 коп. підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування 3 % річних від простроченого боргу та прострочених відсотків в сумі 35 грн. 84 коп. та 71 грн. 60 коп., відповідно, та пені за порушення строків сплати відсотків у сумі 809 грн. 93 коп. здійснено позивачем у відповідності з вимогами чинного законодавства і їх розмір визнається відповідачем у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Що стосується штрафів, нарахованих позивачем на підставі п. 4.2 Договору в загальній сумі 63 900 грн., то в цій частині позов задовольняється частково, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Враховуючи що зібрані у справі докази свідчать про вжиття відповідачем у справі заходів для належного виконання в позасудовому порядку взятих на себе зобов'язань за Договором (погашення заборгованості за кредитом відбулось 23.02.2015р.), а також те, що нараховані позивачем штрафні санкції (в сукупності) є надмірно великими порівняно із понесеними збитками, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму штрафу, яка підлягає стягненню на 50% - до 31 950 грн. 00 коп.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 352 грн. 66 коп. заборгованості за несвоєчасне повернення кредиту, 5 534 грн. 15 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 809 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 35 грн. 84 коп. - 3% річних від суми простроченого боргу, 71 грн. 60 коп. - 3% річних від суми прострочених відсотків, 31 950 грн. 00 коп. штрафу, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Авеліна" (35008, Рівненська область, Костопільський р-н, місто Костопіль, вулиця Рівненська, будинок 107, код ЄДРПОУ 38059354) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 352 грн. 66 коп. заборгованості за несвоєчасне повернення кредиту, 5 534 грн. 15 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 809 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 35 грн. 84 коп. - 3% річних від суми простроченого боргу, 71 грн. 60 коп. - 3% річних від суми прострочених відсотків та 31 950 грн. 00 коп. штрафу.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Авеліна" (35008, Рівненська область, Костопільський р-н, місто Костопіль, вулиця Рівненська, будинок 107, код ЄДРПОУ 38059354) в доход Державного бюджету України 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.10.2015р.

Суддя Романюк Р.В.