Рішення

від 20.10.2015 по справі 920/1357/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2015 Справа № 920/1357/15 за позовом: Громадської організації В«СумщинаВ» , м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

В«СтоличнийВ» , м. Суми

про стягнення 600 000 грн. 00 коп.

Від представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 17.08.2015

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 47-15 від 05.10.2015

за участю секретаря судового засідання Г.В. Завалій

У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено перерву до 20.10.2015 до 10 год. 20 хвил.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 600000,00 грн. боргу, який виник по договору банківського рахунку № 90019 від 08.06.2015.

15.10.2015 до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій заявник доповнює обгрунтування позовної заяви та просить суд пункт 2 прохальної частини позову викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Столичний» на користь Громадської організації «Сумщина» збитки в сумі 600000, 00 грн.»

Суд прийняв до розгляду дану заяву позивача та розглядає позовні вимоги, враховуючи обґрунтування позовної заяви, викладені в уточненнях.

Крім того, 15.10.2015 до суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії Договору банківського рахунку в національній валюті № 90019 від 08.06.2015.

Суд долучив до матеріалів справи поданий документ.

Від відповідача 16.10.2015 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії повідомлення про не виконання розрахункового документа від 09.07.2015 та виписки по залишку на особовому рахунку ПАТ АБ «Столичний» від 09.07.2015.

Суд долучив до матеріалів справи документи, що надійшли до суду від відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2015 між позивачем та відповідачем був укладений Договір банківського рахунку в національній валюті № 90019, за умовами якого банк (відповідач) відкриває клієнту (позивачу) проточний рахунок № 26005000190019 в національній валюті України на підставі заяви та наданих документів відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 № 492 із змінами і доповненнями.

Відповідно до п.п. 3.3.4 Договору банк зобов'язаний приймати до виконання платіжні доручення клієнта за умови, якщо сума цих платіжних доручень не перевищує суму, що є на рахунку клієнта на початок операційного дня.

Банк зобов'язаний забезпечувати своєчасне зарахування та списання грошових коштів клієнта (п.3.3.5 Договору).

Як зазначає позивач у позові, станом на 08.05.2015 на його поточному рахунку № 26005000190019, відкритому у ПАТ АБ «Столичний», знаходились грошові кошти у сумі 612000,00 грн.

Про наявність грошових коштів на особовому рахунку позивача № 26005000190019 у сумі 600000,00 грн. відповідач не заперечував.

08.07.2015 позивач надав відповідачу до виконання платіжне доручення № 2 від 08.07.2015 про перерахування власних коштів у сумі 600000,00 грн. згідно усного розпорядження від 08.07.2015 із поточного рахунку №26005000190019 на поточний рахунок № 26001010214262, відкритий у ВАТ «ВТБ-банк».

Факт отримання зазначеного платіжного доручення банком не заперечується відповідачем як у відзиві на позовну заяву, так і представником відповідача у судовому засіданні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по перерахуванню грошових у сумі 600000,00 грн. з поточного рахунку клієнта № 26005000190019 на інший поточний рахунок позивача № 26001010214262.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач надав позивачу 09.072015 письмове повідомлення про невиконання розрахункового документа (платіжного доручення № 8 від 08.07.2015) через відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку та відповідно до п.1.12 Постанови НБУ №22 від 21.01.2014 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» взяв розрахунковий документ на облік на позабалансовий рахунок.

В своїх заперечення відповідач посилається на те, що 09.07.2015 НБУ № 453 банк було віднесено до категорії неплатоспроможних та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 129 про запровадження з 10.07.2015 тимчасової адміністрації в ПАТ АБ «Столичний», 13.07.2015 банком списано розрахунковий документ з обліку позабалансового рахунку та направлено позивачу лист № 18-12/1389 про повернення платіжного доручення від 08.07.2015 № 2. Відповідач зазначає, що з моменту запровадження тимчасової адміністрації клієнти банку не мають право безперешкодно розпоряджатися грошовими коштами на своєму рахунку згідно частини 5 статті 36 Закону.

У клопотанні № 14-05/2081/1 від 01.10.2015 відповідач просив суд припинити провадження у справі, посилаючись на віднесення ПАТ АБ «Столичний» до категорії неплатоспроможних з 09.07.2015 та запровадженням з 21.09.2015 процедури ліквідації.

З матеріалів справи вбачається, що банку пред'явлено до виконання платіжне доручення № 2 від 08.07.2015 до прийняття Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про запровадження тимчасової адміністрації, тому заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та клопотанні, є необґрунтованими, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 вищезазначеного Закону України банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п.п. 22.3, 22.4 ст. 22 Закону, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком пдатника розрахункового документу на виконання.

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону (ст. 32 Закону України).

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, беручи до уваги те, що на момент звернення позивача до банку з платіжним дорученням №2 від 08.07.2015 про перерахування грошових коштів у сумі 600000,00 грн. на інший поточний рахунок, сума, заявлена у платіжному дорученні не перевищувала суму, яка була на рахунку Клієната, про даний факт відповідач ні у відзиві на позовну заяву, ані в судовому засіданні не заперечував, враховуючи те, що Банку пред'явлено до виконання платіжне доручення № 2 від 08.07.2015 до прийняття Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про запровадження тимчасової адміністрації, проте дане платіжне доручення не було виконано відповідачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 600000,00 грн. не проведених банком з одного особового рахунку позивача на інший особовий рахунок останнього є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також згідно Закону України В«Про судовий збірВ» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 12 000, 00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Столичний» (вул. Харківська, буд. 1, м. Суми, 40035, код 20028816) на користь Громадської організації «Сумщина» (вул. Соборна, буд. 29 «Г», м. Суми, 40030, код 36719527) 600000,00 грн. боргу та 12000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_3